ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2022 року м.Дніпро Справа № 904/1453/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Мернова О.О., витяг з ЄДР , представник;
від позивача: Дерило В.Г., витяг з ЄДР , представник;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 (суддя Назаренко Н.Г., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 07.09.2022) у справі №904/1453/22
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар", м. Дніпро
про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар" про:
- розірвання договору оренди земельної ділянки, яка розташована у районі вул. Бехтерева (Самарський район), кадастровий номер 1210100000:09:237:0047, площею 39,3966га, укладеного між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “МГ ДНІПРО СОЛАР”, державну реєстрацію якого проведено 13.12.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Літаш І.П. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.12.2019 індексний номер 50217121, номер запису про інше речове право 346406093;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “МГ ДНІПРО СОЛАР” повернути земельну ділянку, розташовану у районі вул. Бехтерева (Самарський район), кадастровий номер 1210100000:09:237:0047, площею 39,3966га, Дніпровський міській раді, привівши земельну ділянку у стан, не гірший порівняно з тим, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю “МГ ДНІПРО СОЛАР” одержало її в оренду.
Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов оспорюваного договору оренди землі від 13.12.2019, зокрема, в частині сплати орендної плати та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Розірвано договір оренди земельної ділянки, яка розташована у районі вул. Бехтерева (Самарський район), кадастровий номер 1210100000:09:237:0047, площею 39,3966 га, укладений між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар", державну реєстрацію права якого проведено 13.12.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Літаш І.П. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.12.2019 індексний номер 50216103, номер запису про інше речове право 34640693.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку, розташовану у районі вул. Бехтерева (Самарський район), кадастровий номер 1210100000:09:237:0047, площею 39,3966 га, привівши земельну ділянку у стан, не гірший порівняно з тим, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар" одержало її в оренду.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар" на користь Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 4540,00 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез'ясування обставин справи, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
При цьому в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що 22.07.2022 представник ТОВ "МГ Дніпро Солар" звернувся до суду з клопотанням про продовження процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву. Клопотання обґрунтоване неотримання позовної заяви та ознайомленням відповідачем з ухвалою суду від 05.07.2022 в Єдиному реєстрі судових рішень 08.07.2022, у зв'язку з чим просив відкласти підготовче засідання та продовжити строк на подання відзиву.
Ухвалою від 25.07.2022 суд відклав підготовче судове засідання, проте не вирішив клопотання представника відповідача щодо продовження строку на подання відзиву.
Суд безпідставно дійшов висновку про наявність у ТОВ «МГ Дніпро Солар» заборгованості з орендної плати, та як наслідку - підстав для розірвання договору оренди, оскільки мотивуючи рішення в цій частині суд прийняв до уваги листи Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області: від 04.06.2021 №15111/5/04-36-04-05-15 та від 04.02.2022 №5728/5/04-36-04-05-16.
Однак, в листі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.06.2021 № 15111/5/04-36-04-05 15 взагалі не вказується за яким саме договором та за якою земельною ділянкою відповідачу нараховані податкові зобов'язання з орендної плати.
В листі від 04.02.2022 № 5728/5/04-36-04-05-16 ГУ ДПС у Дніпропетровській області вказує лише про те, що за користування земельною кадастровий № 1210100000:09:237:0047 ТОВ «МГ Дніпро Солар» задекларувало податкові зобов'язання (оренду плату) в розмірі 3 514 485,66 гривень, проте податковий орган не підтверджує наявності податкового боргу за цим видом платежів, зазначивши в листі - «надати інформацію щодо суми сплаченої орендної плати за користування земельними ділянками за кадастровими номерами <...> не має можливості».
Отже, наведені листи ГУ ДПС у Дніпропетровській області є неналежними доказами, оскільки не містять відомостей про наявність у ТОВ «МГ Дніпро Солар» заборгованості з орендної плати.
Слід також наголосити, що «податкові зобов'язання» та «податковий борг» не є тотожними поняттями.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області як контролюючий орган та орган стягнення (п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України) направляло на адресу ТОВ «МГ Дніпро Солар» податкові вимоги у зв'язку із наявністю податкового боргу та зверталось до адміністративного суду за стягненням такого боргу.
Натомість, саме на контролюючі органи, а не на органи місцевого самоврядування, покладено повноваження щодо обліку та стягнення податкових боргів.
Дніпровська міська рада не є органом стягнення в розумінні ПК України і в силу ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не має повноважень, пов'язаних з обліком та стягненням орендних платежів за землю.
Листи ГУ ДПС у Дніпропетровській області містять лише інформацію про наявність задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «МГ Дніпро Солар» з орендної плати за землю, однак не містять відомостей про те, які з цих зобов'язань є простроченими, тобто відповідають ознакам податкового боргу.
Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази (такі як податкові вимоги, судові рішення), на підставі яких господарський суд мав би можливість достовірно встановити наявність у ТОВ «МГ Дніпро Солар» заборгованості за орендної платою за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:09:237:0047.
Суд першої інстанції не врахував особливостей правової природи орендної плати за землю державної або комунальної власності та дійшов передчасного висновку про наявність податкового боргу та наявність підстав для розірвання договору оренди землі.
Дніпровська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з її доводами, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зазначає, що враховуючи порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати орендної плати у встановлений договором строк, положення законодавства та умови договору щодо підстав розірвання договору, дотримання позивачем вимог законодавства щодо порядку розірвання господарського договору, вбачаються підстави для розірвання договору в судовому порядку.
Посилання апелянта на п. 14.1.137 ст. 14, підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України та твердження про те, що Дніпровська міська рада не має повноважень, пов'язаних з обліком та стягненням орендних платежів за землю є необґрунтованими, оскільки позов Дніпровської міської ради не був спрямований на стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Березкіна О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2022 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апелянту відмовлено у відстроченні сплати судового збору; апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, доказів направлення скарги позивачу листом з описом вкладення. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 (у складі колегії суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 у справі № 904/1453/22; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 23.11.2022.
Через відпустку судді Березкіної О.В. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, судове засідання, призначене на 23.11.2022, не відбулось.
Ухвалою суду від 12.12.2022 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.12.2022.
23.12.2022 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1453/22 у зв'язку відпусткою судді Антоніка С.Г., з 26.12.2022.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022, справу №904/1453/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Дармін М.О., якою справу прийнято до свого провадження.
В судове засідання 26.12.2022 представник відповідача не з'явився, будь-яких клопотань з цього приводу не заявив.
Згідно ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до ч.12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (шляхом отримання ухвали суду через кабінет підсистеми «Електронний суд»); жодних клопотань з приводу неможливості явки в судове засідання не заявляв, наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.
В судовому засіданні 26.12.2022 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Між Дніпровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар" (орендар) укладено договір оренди землі від 13.12.2019, який 13.12.2019 зареєстрований приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Літаш І.П. та зареєстровано в реєстрі за №1639.
Відповідно до п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва сонячної електростанції, яка розташована у районі вул. Бехтерева (Самарський район), цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 14.01 (для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючнх підприємств, установ і організацій), з кадастровим номером 1210100000:09:237:0047. Підставою для укладання цього договору оренди землі є рішення міської ради від 27.11.2019 №349/50.
Згідно з п.2 договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 39,3966 га. Категорія землі згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 14.01 (для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючні підприємств, установ і організацій). Функціональне використання (вид використання): для будівництва сонячної електростанції. Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:09:237:0047.
Пунктом 3 договору передбачено, що на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: земельна ділянка вільна під забудови, а також інші об'єкти інфраструктури: Доступ до земельної ділянки вільний.
Земельна ділянка передається в оренду без об'єктів (п.4 договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі - Витяг), що додається до договору (п.5 договору).
У відповідності з п. 8 договору договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" (п.8.1 договору).
Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється рішенням Дніпровської міської ради відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.10 договору).
Згідно з п.11, 11.1 договору орендна плата вноситься у такі строки: за земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності відповідно до Податкового кодексу України. Орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів його діяльності на рахунок орендодавця у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який попередньо в письмовій формі уточнюється орендарем щорічно, на початку бюджетного року.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-деннин строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п.14 договору).
Відповідно до п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду: для будівництва сонячної електростанції. Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 14.01 (для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій) (п. 16 договору).
Пунктом 26 договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
У відповідності з п. 34 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з п. 19 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Цей договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (п.п.39, 40 договору).
Сторонами погоджено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена, станом на 05.12.2019 (а.с.30).
Згідно з витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:237:0047 площею 393966 кв.м. становить 166694972,22 грн. (а.с.21).
13.11.2019 за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар" проведено обстеження земельної ділянки, за результатами якого складено акт №6/30-1119, відповідно до якого рельєф спокійний, доступ до земельної ділянки вільний, земельна ділянка вільна від забудови, відсутні правовстановлюючі документи на будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, відсутні повітряні та наземні мережі комунікацій, на земельній ділянці існує поле, земельна ділянка межує з одноповерховими, двоповерховою, триповерховою капітальними будівлями та ангарами (а.с.12-13).
Позивач зазначає, що за інформацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (лист від 04.06.2021 №15111/5/04-36-04-05-15) відповідно до наданих відповідачем податкових декларацій з орендної плати за землю нарахування по земельним ділянкам, що перебувають в оренді у відповідача на 2019 рік складають 724275, 78 грн., на 2020 рік -12998844,40 грн. Сплачено орендної плати за землю за 2019 рік у сумі 724275,78 грн., 2020 рік - 0,00 грн., станом на 04.06.2021 - 0,00 грн. Таким чином, станом на 04.06.2021 заборгованість з орендної плати за землю за 6 земельними ділянками склала 12998844,40 грн.
Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №5728/5/04-36-04-05-16 від 04.02.2022 відповідно до наданої ТОВ "МГ Дніпро Солар" податкової декларації з орендної плати за землю нараховані на 2020 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:09:237:0047 податкові зобов'язання становлять 3514485,66 грн.
Позивач посилається на несплату відповідачем орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, просить розірвати договір оренди землі та зобов'язати відповідача повернути орендовану земельну ділянку у стані не гіршому ніж передано її в оренду, що і є причиною спору.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що Відповідач всупереч умовам договору та чинному законодавству не здійснював своєчасну оплату орендної плати за землю, що є істотним порушенням умов договору. Оскільки наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, суд також задовольнив позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку позивачу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Аналогічні приписи містить ст. 1 Закону України “Про оренду землі” щодо визначення оренди землі.
Частиною першою ст. 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до них. а також договором оренди землі.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є:
- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
- строк дії договору оренди;
- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші істотні умови договору.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
В пункті 26 Договору оренди землі, який кореспондується з приписами ст.25 Закону України “Про оренду землі”, встановлено, що орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору оренди, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
А тому, до спірних правовідносин першочергово застосовуються положення Закону України "Про оренду землі", зокрема, і стосовно сплати орендних платежів.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України унормовано, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Таким чином, орендні платежі мають вноситися щомісячно. Розмір орендної плати погоджений сторонами у Розрахунку.
Однак, в період з січня 2020 року по березень 2021 року орендна плата відповідачем в обумовлених Договором розмірі та строк не вносилась, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором.
За інформацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (лист від 04.06.2021 №15111/5/04-36-04-05-15) відповідно до наданих відповідачем податкових декларацій з орендної плати за землю нарахування по земельним ділянкам, що перебувають в оренді у відповідача на 2020 рік -12 998 844,40 грн. Сплачено орендної плати за землю за 2020 рік - 0,00 грн., станом на 04.06.2021 - 0,00 грн.
Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №5728/5/04-36-04-05-16 від 04.02.2022 відповідно до наданої ТОВ "МГ Дніпро Солар" податкової декларації з орендної плати за землю нараховані на 2020 рік по земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:09:237:0047 податкові зобов'язання становлять 3 514 485,66 грн.
Отже, враховуючи умови договору та Податкового кодексу України щодо строку сплати орендної плати, має місце факт систематичної несплати відповідачем орендної плати. Відповідно, має місце порушення передбаченого договором зобов'язання по оплаті орендної плати у встановлений договором та законом строк.
Доказів відсутності боргу з орендної плати, належного виконання договірних зобов'язань щодо оплати орендної плати, відповідач не надав.
Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Колегія суддів вважає, що систематична несплата відповідачем орендної плати є істотним порушенням умов договору. Дніпровська міська рада тривалий час не отримує плату за користування відповідачем земельною ділянкою. Відповідно наявні підстави для розірвання договору.
При цьому за правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.07.2020 під час розгляду справи № 479/1073/18 у подібних правовідносинах, аналіз вимог ст. 1, 13, 21, 24, 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. 651 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що вказані положення закону вимагають саме систематичне (два і більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, не зважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки за нормами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Пункт 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Також, пунктом 34 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Враховуючи порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати орендної плати у встановлений договором строк, наведені вище положення законодавства та умови договору щодо підстав розірвання договору, дотримання позивачем вимог законодавства щодо порядку розірвання господарського договору, господарський суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди внаслідок систематичної несплати орендної плати.
Посилання заявника апеляційної скарги на п. 14.1.137 ст. 14, підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України та твердження про те, що:
- саме на контролюючі органи, а не на органи місцевого самоврядування, покладено повноваження щодо обліку та стягнення податкових боргів;
- Дніпровська міська рада не є органом стягнення в розумінні ПК України і в силу ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не має повноважень, пов'язаних з обліком та стягненням орендних платежів за землю;
- суд першої інстанції не врахував особливостей правової природи орендної плати за землю державної або комунальної власності та дійшов передчасного висновку про наявність податкового боргу
є необґрунтованими, оскільки:
- підставою позову Дніпровської міської ради є укладений між Дніпровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар" (орендар) договір оренди землі від 13.12.2019, а не Податковий кодекс України;
- предметом позовних вимог є застосування наслідків порушення господарського зобов'язання у вигляді систематичної несплати орендної плати, зокрема, розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, а не стягнення податкових боргів;
- Дніпровська міська рада у правовідносинах із ТОВ "МГ Дніпро Солар" виступає не як контролюючий орган, на який покладено повноваження щодо обліку та стягнення податкових боргів, а як орендодавець, права якого передбачені Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, укладеним між сторонами Договором.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.
При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
У відповідності до правових висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловлених постановою від 23.10.2019 № 917/1307/18 в обґрунтування судового рішення не може бути покладена концепція негативного доказу (коли твердження особи визнається обґрунтованим допоки не буде спростовано іншою особою).
У даній справі спір між сторонами полягав у дотриманні Відповідачем (орендарем) своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати у встановлений договором строк. Саме від встановлення факту систематичної несплати орендної плати, залежало, чи виникло у Позивача право на розірвання договору, а у Відповідача - обов'язок щодо повернення земельної ділянки.
Позивач, стверджуючи про систематичну несплату орендної плати, подав відповідні докази, а саме листи Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області: від 04.06.2021 №15111/5/04-36-04-05-15 та від 04.02.2022 №5728/5/04-36-04-05-16.
В той же час, Відповідач замість того, щоб надати докази оплати орендної плати у встановлений договором строк, зі свого боку побудував свою правову позицію таким чином, що Позивачем не доведено наявність у ТОВ «МГ Дніпро Солар» заборгованості з орендної плати.
З такою логікою колегія суддів погодитися не може, оскільки згідно з принципом змагальності саме Відповідач має довести факт своєчасної оплати орендної плати, а перекладення цього обов'язку на Позивача нівелює застосування принципу змагальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Також, відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Обов'язок відповідача після припинення дії договору повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду передбачений п.19 договору.
Отже, заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди є правомірними та правомірно задоволено господарським судом.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги про порушення господарським судом норма процесуального права.
Дійсно 22.07.2022 представник ТОВ "МГ Дніпро Солар" звернувся до суду з клопотанням про продовження процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву. Клопотання обґрунтоване неотримання позовної заяви та ознайомленням відповідачем з ухвалою суду від 05.07.2022 в Єдиному реєстрі судових рішень 08.07.2022, у зв'язку з чим просив відкласти підготовче засідання та продовжити строк на подання відзиву.
Ухвалою від 25.07.2022 суд відклав підготовче судове засідання, проте не вирішив клопотання представника відповідача щодо продовження строку на подання відзиву.
Ухвалою від 09.08.2022 суд закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті позовних вимог.
Закривши підготовче провадження, суд залишив не вирішеним клопотанням відповідача про продовження строку на подання відзиву.
29.08.2022 представник ТОВ «МГ Дніпро Солар» звернувся до суду з клопотанням про поновлення підготовчого провадження, в якому просив - поновити стадію підготовчого провадження у справі № 904/1453/22 та прийняти рішення за клопотанням представника ТОВ «МГ Дніпро Солар» адвоката Колосаря М.Є. від 22.07.2022 щодо продовження строку на подання відзиву.
Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, проте так і не вирішив клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про порушення судом ч. 3 ст. 169 ГПК України, оскільки господарським судом фактично не розглянуто подане Відповідачем клопотання про продовження строку на подання відзиву.
У частині 3 ст. 277 ГПК України перелічені випадки порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
В той же час, такої обов'язкової підстави для скасування судового рішення, як не розгляд господарським судом поданого стороною клопотання про продовження строку на подання відзиву частина 3 ст. 277 ГПК України не містить.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки не розгляд судом клопотання Відповідач про продовження строку на подання відзиву не призвів до неправильного вирішення справи, то, відповідно, це порушення процесуального закону не може бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, яким правильно вирішено справу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права (за виключенням не розгляду клопотання Відповідач про продовження строку на подання відзиву), що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь Позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при розгляді апеляційної скарги покладаються на Відповідача (заявника у апеляційній скарзі).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 у справі № 904/1453/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 у справі №904/1453/22 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Дніпро Солар" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.12.2022.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна