ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.12.2022 року м.Дніпро Справа № 908/2271/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Дарміна М.О., Березкіної О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 (повне рішення складено 15.11.2021, суддя Левкут В.В.) у справі № 908/2271/21
за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, м. Бердянськ, Запорізька область
до відповідача ОСОБА_1 , м. Бердянськ, Запорізька область
про стягнення 12 775,16 грн
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з капітана ОСОБА_1 як представника судновласників на свою користь 11 005,76 грн заборгованості, 1 253,89 грн 3% річних та інфляційних втрат за 2019 рік, 515,51 грн 3% річних та інфляційних втрат за 2020 рік.
Позовні вимоги обгрунтовані несплатою послуг з портових зборів та стоянки біля причалу без виконання вантажних операцій, які надавалися капітану ОСОБА_1 через судно СЧС «Вера» у період з січня 2019 року по листопад 2020 року, про що були виставлені рахунки та акти виконаних робіт (наданих послуг).
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 у справі №908/2271/21 позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 як представника судновласників на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 11 005,76 грн заборгованості, 1 147,96 грн 3% річних та інфляційних втрат за 2019 рік, 515,51 грн 3% річних та інфляційних втрат за 2020 рік та 2 247,30 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване правомірністю та обгрунтованістю заявлених позовних вимог у задоволеній судом частині, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат за неоплаченими у 2019 році рахунками за період з 18.02.2019 по 26.07.2021 на суму 105,93 грн відмовлено у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.
Не погодившись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 у справі №908/2271/21, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- розгляд справи здійснений без повідомлення відповідача та без його участі; відповідач не був обізнаний ані про існування справи №908/2271/21, ані про подачу позову;
- відповідач не має жодного представника, рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції представнику відповідача 17.08.2021 підписане невідомою особою;
- у зв'язку з неналежним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи наявна імперативна підстава для скасування судового рішення;
- позов пред'явлений до неналежного відповідача;
- позивач мав попередню оплату на майбутні послуги т/х «Вера» в сумі 44 214,97 грн, які мали бути враховані.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 для розгляду справи № 908/2271/21 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді Чус О.В., Подобєд І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 у справі № 908/2271/21; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; позивачу встановлений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 28.02.2022.
02.03.2022 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, обгрунтована військовою агресією Російської Федерації та тим, що підприємство як об'єкт критичної інфраструктури держави Україна знаходиться в закритому для працівників стані.
23.09.2022 від представника позивача Мунтян О.Л. до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про надіслання йому на електронну адресу копії апеляційної скарги з додатками у зв'язку з окупацією м. Бердянськ та неможливістю прибути до м. Дніпра для ознайомлення з матеріалами справи №908/2271/21.
05.10.2022 від Бердянської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Бердянського морського порту) до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 у справі № 908/2271/21 без змін.
Поданий відзив на апеляційну скаргу обгрунтований наступним:
- відповідачем не наведено та не доведено підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині повідомлення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження;
- в матеріалах справи №908/2271/21 наявне рекомендоване повідомлення про вручення ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.08.2021 представнику відповідача 17.08.2021;
- розгляд справи в межах ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України не передбачає виклик сторін у судове засідання, тому висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02.06.2020 у справі №910/17792/17, не застосовуються;
- апелянтом не заявлено клопотання про долучення доказів з обгрунтуванням неможливості їх подачі до суду першої інстанції, тому відсутні підстави прийняття їх до розгляду;
- відсутність передплати в сумі 44 214,97 грн доведена Господарським судом Запорізької області в рішеннях від 01.10.2020 у справі №310/1154/19, від 27.05.2021 у справі №908/3348/20;
- капітан СЧС «Вера» ОСОБА_1 у спірний період виконував перед адміністрацією порту функції представника судновласників (Приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень», Bark CG Fishing, ТОВ «Почерк») в межах ст. 58 Кодексу торговельного мореплавства України (надалі - КТМУ), тому спір підсудний Господарському суду Запорізької області;
- арешт судна, передбачений ст.ст. 41, 42 КТМУ, не є вичерпним способом щодо стягнення заборгованості з судна СЧС «Вера» за послуги, які замовлялися в рамках портових зборів капітаном СЧС «Вера».
З урахуванням введення не території України воєнного стану, а також того, що позивач перебуває на тимчасово окупованій території (у м. Бердянську), апеляційний господарський суд на підставі ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе продовжити позивачу процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу та прийняти його до розгляду.
28.12.2022 у зв'язку з припиненням повноважень судді Подобєда І.М. та відпусткою судді Чус О.В. по справі №908/2271/21 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Дарміна М.О., Березкіної О.В.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як вбачається з матеріалів справи №908/2271/21, статутом
Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») визначено, що ДП «АМПУ» є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133 «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту», та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.
Пунктом 5 статуту ДП «АМПУ» визначено, що підприємство створено з метою, передбаченою ст. 15 Закону України «Про морські порти України» та встановленими чіткими цілями згідно з Порядком встановлення чітких цілей діяльності для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 1052.
Одним із видів господарської діяльності, які може здійснювати ДП «АМПУ», є допоміжне обслуговування водного транспорту (п. 6 статуту).
Положенням про Бердянську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (БФ ДП «АМПУ») передбачено, що БФ ДП «АМПУ» є відокремленим підрозділом ДП «АМПУ», яка не має статус юридичної особи та здійснює від імені підприємства частину господарської діяльності (п. 3.1 положення).
Як зазначає позивач, починаючи з січня 2019 року по листопад 2020 року судну СЧС «Вера» через капітана Череповського Володимира Петровича як представника судновласників (Приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень», Bark CG Fishing, ТОВ «Почерк») при заході/виході судна СЧС «Вера» в/з Бердянський морський порт позивачем надавалися послуги з портових зборів, а саме: стоянка біля причалів без виконання вантажних операцій, причальний збір, корабельний збір, адміністративний збір, санітарний збір.
Отримання СЧС «Вера» послуг з портових зборів та стоянки біля причалу без виконання вантажних операцій під час знаходження судна в морському порту Бердянськ у зазначений період, на думку позивача, підтверджене відповідними заявками на поставку судна до причалів Бердянського морського порту, які подавалися до головної диспетчерської порту представником судновласника та в яких відображена відповідна інформація стосовно цілі заходу судна, часу знаходження біля причалів та виходу судна від причалів.
На підставі заявок капітана СЧС «Вера» на постановку судна до причалів (подання яких передбачено в Обов'язкових постановах по морському порту Бердянськ), керуючись Порядком справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерством інфраструктури України від 27.05.2013 №316 «Про портові збори», за послуги, що входять до складу портових зборів (корабельний, причальний, санітарний, адміністративний збори) та причальний збір (за стоянку біля причалу без виконання вантажних операцій) за період з 01.01.2019 по 02.11.2020 представнику судновласника за кожен захід та вихід судна позивачем виставлено відповідні рахунки (перелік наведений у позовній заяві) на загальну суму 11 005,76 грн з ПДВ.
У відповідь на виставлені рахунки та акти виконаних робіт (наданих послуг) від капітана СЧС «Вера» до БФ ДП «АМПУ» надходили заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог з актами здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг) з відмітками капітана про проведення взаємозаліку зустрічних вимог, оскільки судновласник вважав, що має передоплату, яку на користь судна було перераховано морськими агентами в 2015 році та яка рахується на рахунках Філії.
Судновласнику відповідними листами позивачем надавались відповіді щодо неможливості проведення взаємозаліку з огляду на відсутність передплати на надання послуг в порту Бердянськ судну СЧС «Вера» в 2019-2020 роках.
Як зазначає позивач, 25.07.2019 на адресу відповідача ним було надіслано претензію №13 вих. №1027/11-01-03/вих/11 та 23.03.2020 претензію №5 вих. №385/11-01-03/вих/11 з вимогою сплатити БФ ДП «АМПУ» заборгованість за надання послуг з портових зборів, а саме стоянки біля причалів без виконання вантажних операцій, причальний збір, корабельний збір, адміністративний збір, санітарний збір. Відповіді на претензії не отримано.
18.05.2021 позивачем, за його твердженням, було надіслано відповідачу вимогу вих.№615/11-01-03 про сплату БФ ДП «АМПУ» заборгованості в сумі 6 988,30 грн, 3 % річних та інфляційних втрат за період з лютого 2019 року по січень 2020 року в сумі 1 043,97 грн та 20.05.2021 вимогу вих. №634/11-01-03 про сплату заборгованості в сумі 4 017,46 грн, 3 % річних та інфляційних втрат за період з лютого 2020 року по травень 2021 року в сумі 397,63 грн.
Відповідачем зазначені претензії залишені без задоволення, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 1 Кодексу торговельного мореплавства України (надалі - КТМУ) даний кодекс регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства. Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.
Згідно ст. 4 КТМУ до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.
Відповідно до ст. 73 КТМУ (в редакції на час спірних правовідносин) правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності в морських портах визначаються цим Кодексом та Законом України «Про морські порти України». До функціонування морських рибних портів застосовуються норми цього Кодексу щодо морських портів з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів». Перелік морських портів України, відкритих для знаходження іноземних суден, визначається Кабінетом Міністрів України та оприлюднюється в Повідомленнях мореплавцям України.
Статтею 74 КТМУ передбачено, що організація та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту покладаються на адміністрацію морських портів України. Власники (користувачі) морських терміналів, судновласники, інші суб'єкти господарювання, що здійснюють свою діяльність у межах території та акваторії морського порту, забезпечують безпеку мореплавства відповідно до правил, визначених обов'язковими постановами по порту.
Згідно ст. 75 КТМУ державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті. Державний нагляд за безпекою мореплавства у морських терміналах, розташованих у межах територій та акваторій, відокремлених від основної території та акваторії відповідного морського порту, здійснює окремий підрозділ служби капітана морського порту. Капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про морські порти України» передбачено, що фінансування діяльності ДП «АМПУ» здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються нею відповідно до Закону, плати за надання послуг та орендної плати, інших незаборонених законодавством джерел.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України «Про морські порти України» тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
Отже, визначення ставок портових зборів та послуг, які сплачуються у складі портових зборів, є виключною компетенцією держави. Портові збори установлюються по єдиних тарифах, носять цільовий характер і не можуть використовуватися з іншою метою.
Статтею 22 Закону України «Про морські порти України» передбачено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.
Розмір портових зборів та порядок їх сплати встановлені Порядком справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерством інфраструктури України від 27.05.2013 року №316 «Про портові збори» та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462 (надалі - Порядок).
Згідно пункту 1.15 Порядку він є обов'язковим для застосування усіма суб'єктами господарювання незалежно від підпорядкованості та форми власності, які відповідно до чинного законодавства України є учасниками у справлянні із суден портових зборів.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку згідно із частинами третьою - п'ятою статті 22 Закону України «Про портові збори» портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме:
- причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача;
- канальний збір справляється на користь власника каналу;
- корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України «Про морські порти України»;
- маяковий збір справляється на користь державної установи, що організовує та здійснює навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства.
Згідно пункту 1.3 Порядку портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 1.4 Порядку сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал.
Згідно пункту 1.5 Порядку нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. При цьому умовний об'єм судна підлягає округленню у такому порядку: до 0,5 кубічного метра округлюється до цілого числа в меншу сторону, а 0,5 кубічного метра і більше округлюється до цілого числа в більшу сторону.
Пунктом 5.2 Порядку передбачено: для суден груп А, Б, В (буксири), Г, Д (крім військових суден ВМС ЗС України) і Е (спортивні судна, приватні яхти, парусні судна та риболовні судна, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій, а також судна портового флоту, що не належать або не орендуються власником(ами) (балансоутримувачами) причалів) застосовуються ставки, наведені у додатку 5 до цього Порядку. Для нафтоналивних суден у закордонному плаванні, які здійснюють перевезення (транспортування) транзитних нафтопродуктів за варіантом «море - берег - море» (завезення/вивезення вантажів виключно водним транспортом, вивантаження/навантаження з використанням причалів, розташованих у межах морських портів Чорноморськ, Миколаїв, Одеса, Южний), причальний збір у морських портах Чорноморськ, Миколаїв, Одеса, Южний справляється за ставкою 0,0061 долара США за 1 куб. м об'єму судна за суднозаходження.
Таким чином, за стоянку судна біля причалу без виконання вантажних операцій, справляння причального збору здійснюється у відповідності до пункту 5.2 Порядку за ставками, передбаченими додатком 5 до Порядку «Інші випадки», яким передбачено що збір справляється з розрахунку куб.м, за добу простою судна.
Відповідно до ст. 85 КТМУ під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Згідно статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України судновласником у цьому Кодексі визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах. Власником судна є фізична або юридична особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.
Відповідно до ст. 49 Кодексу торговельного мореплавства України капітан судна входить до екіпажу судна, до його командного складу.
Згідно ст. 59 Кодексу торговельного мореплавства України капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання, а також позовів, що стосуються довіреного йому майна, якщо на місці немає інших представників судновласника або вантажовласника.
Як вбачається з матеріалів справи №908/2271/21 згідно заявок на постановку судна СЧС «Вера» до причалу Бердянського морського порту представниками судновласників (Приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень», Bark CG Fishing, ТОВ «Почерк») виступали капітан ОСОБА_1 та капітан ОСОБА_2 .
Водночас, позов у справі №908/2271/21 про стягнення портових зборів за заявками за період з 28.11.2019 по 01.08.2020, оформленими капітанами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поданий до капітана ОСОБА_1 як представника судновласників (Приватного підприємства «Група науково-промислових досліджень», Bark CG Fishing, ТОВ «Почерк»).
Відповідно до вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.
При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.
При цьому, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та від 13.10.2020 №640/22013/18.
Колегія суддів зазначає, що спір у справі №908/2271/21 за характером правовідносин є господарським, відповідачем щодо сплати портових зборів та стоянки судна має виступати судновласник, від імені якого замовлялась послуга, а не капітан як представник судновласника. Позивачем безпідставно пред'явлений позов до капітана ОСОБА_1 за послуги, що надавались в період з 01.01.2019 по 02.11.2020 судновласникам (Приватному підприємству «Група науково-промислових досліджень», Bark CG Fishing, ТОВ «Почерк»), а також не враховано, що в цей період послуги замовлялись також капітаном ОСОБА_2 , якому були надіслані претензії №13 від 25.07.2019 та №5 від 23.03.2020.
З огляду на викладене, позов у справі №908/2271/21 поданий до неналежного відповідача, що є підставою для відмови в його задоволенні.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував, що стало підставою для прийняття неправомірного рішення, яке відповідно до п.4 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо розгляду справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, не знайшли свого підтвердження: справа №908/2271/21 розглядалася місцевим господарським судом за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (копії ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.08.2021 у справі №908/2271/21) №6903529706750 капітану ОСОБА_1 , на якому стоїть підпис особи, яка його отримала, та дата - 17.08.2021, на час ухвалення рішення у справі №908/2271/21 у суду першої інстанції були відсутні підстави не приймати це рекомендоване повідомлення як належний доказ повідомлення відповідача про слухання справи.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 у справі № 908/2271/21 задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 у справі № 908/2271/21 скасувати.
Прийняти у справі нове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 3 405,00 грн.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна