ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/16776/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.07.2022, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком із врахуванням довідки №С-3473, виданої 17.12.2021 Муніципальною бюджетною установою «Архів Чайковського міського округу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу і до розрахунку середньої заробітної плати період роботи з 01.01.2004 по 06.07.2015 в ООО НПП «Квант» та провести з 26.07.2022 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням особових рахунків, долучених до довідки №С-3473, виданої 17.12.2021 Муніципальною бюджетною установою «Архів Чайковського міського округу».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком.
26.07.2022 звернувся до Золочівського об'єднаного управління Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату №С-3473 від 17.12.2021, виданої Муніципальною бюджетною установою «Архів Чайковського міського округу» та особових рахунків за період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант» з 01.01.2004 по 06.07.2015.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.07.2022 №134150005062 відмовлено в перерахунку пенсії враховуючи довідку про заробітну плату №С-3473 від 17.12.2021, виданої Муніципальною бюджетною установою «Архів Чайковського міського округу» у зв'язку з відсутністю в архівній довідці інформації про сплату страхових внесків.
Позивач вважає такі дії відповідачів незаконними та протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом за захистом свого порушеного права.
Ухвалою суду від 25 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням архівної довідки про заробітну плату №С-3473 від 17.12.2021 виданої Муніципальною бюджетною установою «Архів Чайковського міського округу» та особових рахунків за період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант» з 01.01.2004 по 06.07.2015, яка за принципом екстериторіальності розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та відповідно за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №134150005062 від 29.07.2022, оскільки в особових рахунках відсутні відомості про сплату внесків (єдиного соціального податку) за 2004-2015 роки.
Зазначає, що відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до ст.6 Угоди призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання (пункт 1 Угоди).
Для визначення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадян держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до моменту набрання чинності даною Угодою (пункт 2 Угоди).
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 передбачено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком.
Відповідно до абз.11 п.п.2 п.2.1 Порядку особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав - учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
На підставі викладеного, зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2004 на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, здійснюється за умов підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на території яких провадилась трудова діяльність.
Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить суд відмовити в задоволенні позову.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком Список №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26.07.2022 звернувся до Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Львівській області із заявою щодо врахування заробітної плати з 01.01.2004 по 06.07.2015 згідно особових рахунків.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві від 29.07.2022 року №13415005062 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки, відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до абз.2 п.п. «в» п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, особам, яким пенсія призначається відповідно до міждержавних Договорів (Угод) в галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1.
Відповідно до затвердженої форми довідки (додаток 1), Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії повинна містити відомості про те, що в довідці зазначена заробітна плата (дохід), яка (який) враховується при обчисленні пенсії, відомості про сплату страхових внесків відповідно до законодавства російської федерації. Довідка повинна містити штамп органу, який видав довідку, дату видачі, реєстраційний номер, підписи керівника та головного бухгалтера, які повинні бути подані з розшифровкою прізвищ та завірені печаткою організації, підприємства, чи установи, що видала довідку. Довідка повинна містити відомості на підставі яких первинних документів вона видана.
Управлінням розглянуті матеріали пенсійної справи та архівна довідка №С-3473 від 17.12.2021, видана Муніципальною бюджетною установою «Архів Чайковського міського округу» та особові рахунки за період з 01.01.2004 по 06.07.2015.
Оскільки, відсутня довідка, яка оформлена відповідно до вимог, визначених в додатку 1, в особових рахунках відсутні відомості про сплату внесків (єдиного соціального податку) за 2004-2015, відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-
встановив:
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26.07.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії враховуючи заробітну плату з 01.01.2004 по 06.07.2015 за період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант» згідно особових рахунків.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №134150005062 від 29.07.2022 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії враховуючи довідку про заробітну плату №С-3473 від 17.12.2021, видану Муніципальною бюджетною установою «Архів Чайковського міського округу» та особових рахунків за період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант» з 01.01.2004 по 06.07.2015.
Згідно змісту рішення про відмову у перерахунку пенсії від 29.07.2022, підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки, відсутня довідка оформлена відповідно вимогам, визначеним в додатку 1, та в особових рахунках відсутні відомості про сплату внесків (єдиного соціального податку) за 2004-2015 роки.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у перерахунку пенсії за віком враховуючи заробітну плату з 01.01.2004 по 06.07.2015 за період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі-Закон України № 1058-ІV) регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульовано статтею 40 Закону № 1058-IV.
Так, зокрема, за правилами частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Отже, заробітна плата для обчислення пенсії за період по 30 червня 2000 року враховується або за бажанням пенсіонера (за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами) або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.
Відповідно, для врахування під час визначення розміру пенсії доходу пенсіонера за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв такий пенсіонер має надати пенсійному органу довідку (довідки) про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.
Особа, яка звертається за призначенням пенсії має право самостійно визначити період страхового стажу, що виключається із періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії.
Зазначена позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 року у справі № 591/2141/16-а.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії враховуючи заробітну плату з 01.01.2004 по 06.07.2015 за період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант» згідно особових рахунків, проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №134150005062 від 29.07.2022 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки, відсутня довідка оформлена відповідно вимогам, визначеним в додатку 1, та в особових рахунках відсутні відомості про сплату внесків (єдиного соціального податку) за 2004-2015 роки.
Статтею 113 Закону України № 1058-ІV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_2 , ОСОБА_1 починаючи з 03.06.1995 року по 06.07.2015 року працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант», що також не заперечується та не спростовується Пенсійним органом.
Разом з тим, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії враховуючи заробітну плату з 01.01.2004 по 06.07.2015 за період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант» згідно особових рахунків, оскільки відсутні докази сплати страхових внесків.
З приводу несплати страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації, суд зазначає наступне.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору (частини 2 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Відповідно до основних положень Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, членами якої є Україна та Російська Федерація, Уряди держав-учасниць цієї Угоди, керуючись статтями 2, 4 Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, виходячи з необхідності захисту прав громадян в області пенсійного забезпечення, усвідомлюючи, що кожна держава-учасниця Співдружності повинна нести безпосередню відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, визнаючи, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які придбали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди, визнаючи необхідність неухильного дотримання зобов'язань за міжнародними угодами, укладеними СРСР по питань пенсійного забезпечення.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В матеріалах справи містяться особові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант» про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з 01.01.2004 року по 06.07.2015 року, які надіслані листом Муніципальної бюджетної установи «Архів Чайковського міського округу» №С-3473 від 17.12.2021.
В листі №С-3473 від 17.12.2021 зазначено, що надати відомості про сплату страхових внесків у відповідний фонд відносно ОСОБА_1 за період роботи в ТОВ «Квант» з 01.01.2004 року по 06.07.2015 року немає можливості, оскільки в особових рахунках відомості відсутні.
Разом з тим, суд зазначає, що відсутність інформації та документів стосовно сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Квант» страхових внесків, або їх неналежна сплата чи ненадходження таких внесків до Пенсійного фонду не може бути підставою для неврахування сум заробітної плати отриманої за період роботи на території російської федерації з 01.01.2004 року по 06.07.2015 року, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа. Факт ненадходження відрахувань до Пенсійного фонду із зарплати позивача за відсутності його вини, не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії враховуючи отриману заробітну плату.
Більш того, з особових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант» можливо встановити заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 року по 06.07.2015 року.
Суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення (врахування) отриманої заробітної плати для здійснення перерахунку пенсії за порушення, вчинене страхувальником, оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).
Окрім того, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 вказаного Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду України при вирішенні питання про перерахунок пенсії та перевірки наданих документів для її здійснення.
При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що ним вчинялись відповідні дії щодо здійснення зустрічної перевірки первинних документів для підтвердження факту отримання заробітної плати позивачем.
Водночас, необхідно вказати, що позитивним обов'язком держави в цілому та її державних органів, у тому числі Пенсійного фонду України, є забезпечення можливості збереження на підприємствах первинних документів про роботу працівників від яких залежить виникнення і реалізація майнових прав громадян при призначені пенсії. Не забезпечення належного зберігання вказаних документів на підприємствах, не витребування вичерпної інформації органами Пенсійного фонду і невиконання своїх гарантійних функції державою, незалежно від надзвичайності підстав та, як наслідок, обмеження громадянам в реалізації та підтвердженні прав на пенсійне забезпечення, не повинно нівелювати або обмежувати конституційні права позивача.
З урахуванням наведеного в сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість відмови у здійсненні перерахунку пенсії враховуючи заробітну плату з 01.01.2004 по 06.07.2015 за період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант» згідно особових рахунків.
Суд зазначає, що позивачем доведено протиправність прийнятого рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії за віком, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону №1058-IV, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки, ОСОБА_1 звернувся з заявою про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області 26.07.2022 року, перерахунок пенсії має провадитися з 01.08.2022 року.
Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання заявника.
Пунктом 4.2 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З огляду на зазначені положення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розглянуто заяву позивача про перерахунок пенсії та прийнято рішення №134150005062 від 29.07.2022 року про відмову у перерахунку пенсії.
При цьому, пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позивач має право на перерахунок пенсії враховуючи заробітну плату з 01.01.2004 по 06.07.2015 за період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант» згідно особових рахунків, тому наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії враховуючи заробітну плату з 01.01.2004 по 06.07.2015 за період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант» згідно особових рахунків з 01.08.2022 року.
Разом з тим, позовна вимога про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 06.07.2015 задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи та в оскаржувано рішенні відсутні відомості щодо не зарахування даного періоду до страхового стажу.
Більш того, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про звернення ОСОБА_1 з заявою до Пенсійного органу про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 06.07.2015, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову у зарахуванні стажу.
Таким чином, дана вимога є недоведеною та передчасною.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві пропорційно задоволеним вимогам в сумі 744,30 грн., оскільки, підставою для звернення до суду стало протиправне рішення саме Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.07.2022 №134150005062 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком з 01.08.2022 року враховуючи заробітну плату з 01.01.2004 року по 06.07.2015 року за період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Квант» згідно особових рахунків наданих Муніципальною бюджетною установою «Архів Чайковського міського округу» листом №С-3473 від 17.12.2021.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 744,30 гривень (сімсот сорок чотири гривні, 30 копійок).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28.12.2022.
Суддя Коморний О.І.