КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року № 320/4463/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,
при секретарі судового засідання Єжелі А.О.,
за участю:
представника позивача - Броннікової О.В.,
представника відповідача - Кальковця В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандинавські новітні технології" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві визнання про протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Скандинавські новітні технології" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м.Києві від 04.10.2021 №073508701, №0735090701, №0735100701.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошує на тому, що контролюючим органом були порушені норми п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у зв'язку з чим перевірка позивача була проведена всупереч дії установленого на період дії мораторію, що в свою чергу свідчить про протиправність проведеної перевірки та нівелює правові наслідки такої. При цьому, хоча постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 вирішено скоротити строк дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, проте така постанова не є законом та не може змінювати положення Податкового кодексу України. У зв'язку з викладеним, позивач вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, а прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення протиправними і по суті, і по процедурі їх прийняття, а отже такими, що підлягають скасуванню. Окрім того, позивач зазначив, що не погоджується із висновками акту перевірки та вважає, що вони базуються виключно на припущеннях податкового органу без належного підтвердження.
Ухвалою суду від 24.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем у встановлений судом строк подано відзив на позов та додаткові пояснення щодо зміни підстав позову, відповідно до яких він не погоджується із позовними вимогами, в їх задоволенні просить відмовити в повному обсязі та зазначає, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України №89 від 3 лютого 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», податковий орган був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки. Крім того, вказана постанова на час прийняття наказу на проведення перевірки була чинною та не скасована, а тому податковий орган як орган державної влади дотримувався положення цієї постанови. Підстави проведення перевірки визначені Податковим кодексом України та не ставляться під сумнів позивачем та судом, а також враховуючи той факт, що у даному випадку проведення перевірки жодним чином не порушило прав позивача та мало цілком легітимну мету: виконання функцій держави та подальша мобілізація коштів.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що не погоджується з позицією відповідача, яка зафіксована у відзиві, та вважає, що наведені контролюючим органом аргументи не спростовують протиправності податкових повідомлень-рішень та аргументів позивача.
27.11.2022 представником позивача надано додаткові пояснення по справі, в яких наведено обґрунтування товарності господарських операцій з його контрагентами.
Протокольною ухвалою від 27.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи. Звернув увагу, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали штучний характер, маючи на меті отримання податкової вигоди.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
У період з 30.05.2018, з 05.07.2021 по 22.07.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАНДИНАВСЬКІ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 19.06.2013 по 31.12.2017 та іншого законодавства за відповідний період.
За результатами перевірки було складено Акт від 29.07.2021 №59187/Ж5/26-15-07-01-01/38800132 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СКАНДИНАВСЬКІ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ»», відповідно до якого перевіркою встановлено порушення:
- пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.6 статті 44, пункту 46.2 статті 46, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, із змінами і доповненнями, ст. 9 Закону України № 996-Х1У, П(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 4 807 476 грн;
- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 5 445 196 грн;
- пункту 63.3 статті 63 ПК України та пункту 8.4 Порядку №1588 щодо неподання та несвоєчасного подання Повідомлення ф. № 20-ОПП щодо укладання та розірвання договорів оренди нежитлових приміщень, до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДПС у м. Києві по 9 об'єктам;
- пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, р. III «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 №4, а саме, в податковому розрахунку за 3 квартал 2017 року не вірно відображено ідентифікаційний номер фізичної особи, що призвело до зміни платника податку.
15 вересня 2021 року платником податків до канцелярії Головного управління ДПС у м. Києві були подані заперечення до Акту перевірки.
Заперечення були розглянуті контролюючим органом та надана відповідь від 29.09.2021 №29332/1/26-15-07-01-01, згідно з якою залишені без задоволення зауваження до висновків, викладених в Акті перевірки.
На підставі висновків Акту перевірки та за результатом розгляду заперечень платника податків Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті:
1) податкове повідомлення-рішення від 04.10.2022 №073508701, яким на підставі пункту 54.3 ст.54, пункту 117.1 статті 117 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6120 грн. за порушення п.63.3 ст.63 ПК України, п.8.4 Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.
2. податкове повідомлення-рішення від 04.10.2022 №0735090701, яким на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 57.3 статті 57, пункту 58.1 статті 58, пункту 123.2 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 2 060 868,00 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 1 648 694 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 412 174,00 грн, за порушення пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.6 статті 44, пункту 46.2 статті 46, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.
3. податкове повідомлення-рішення від 04.10.2022 №0735100701, яким на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 57.3 статті 57, пункту 58.1 статті 58, пункту 123.2 статті 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 685 779,00 грн, в тому числі на податковим зобов'язанням на суму 1 348 623 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 337 156,00 грн, за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України.
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «СНТ» 09 листопада 2021 року направило поштою до Державної податкової служби України (далі - ДПС) скаргу про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2021 №0735080701, №0735090701, №0735100701.
18 лютого 2022 року ТОВ «СНТ» отримало рішення ДПС від 11.01.2022 №390/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 04.10.2021 №0735080701, №0735090701, №0735100701 залишені без змін, а скарга - без задоволення.
Вважаючи оскаржувані рішення протиправними та незаконними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зазначений Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Положеннями статті 77 Податкового кодексу України врегульовано порядок проведення документальних планових перевірок.
Згідно з пунктами 77.1, 77.2 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Поряд з цим, згідно з абз.1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ та Закону України від 13.05.2020 №591-ІХ) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Дію карантину введено з 12 березня 2020 року на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392 та від 22.07.2020 № 641.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 №1336 внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236. Вказані зміни передбачають продовження терміну дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 із 30 грудня 2021 року до 31 березня 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві наказано провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАНДИНАВСЬКІ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» відповідно до затвердженого плану-графіка документальних перевірок на 2018 , згідно з ст.20, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 08.05.2018 №8075.
Згідно повідомлення від 16.05.2018 №217/26-15-14-01-01 перевірка повинна була проводитися з 30.05.2018.
У подальшому, наказом ГУ ДПС у м. Києві від 31.05.2018 №9262 про перенесення строку проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки на підставі ст. 85 ПК України перенесено до дати отримання копій документів або забезпечення доступу до них.
Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 14.07.2021 №5711-п про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СКАНДИНАВСЬКІ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на підставі п. 82.1 ст. 82 ПК України у зв'язку з великим документообігом на підприємстві продовжено з 16.07.2021 по дату завершення перевірки тривалістю 5 робочих днів.
Акт перевірки складений 29.07.2021 за №59187/Ж5/26-15-07-01-01/38800132.
Отже, Кабінетом Міністрів України на момент призначення та проведення перевірки позивача не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а відтак діяв мораторій на проведення, у тому числі, документальних планових перевірок платників податків.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що він мав право на проведення документальної планової перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки».
Однак, суд не погоджується із вказаними доводами відповідача з огляду на наступне.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб, у тому числі: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Як вбачається зі змісту цієї постанови, вона прийнята на підставі пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», відповідно до якого визначено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.
Норма пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною, жодних змін до неї законодавцем не вносилось.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Беручи до уваги те, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89, тому суд вважає, що за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.
Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №420/12859/21.
Окрім того, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 року по справі №640/18314/21, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».
Розглянувши вказану адміністративну справу, суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що незважаючи на прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 03.02.2021 №89 у контролюючого органу були відсутні повноваження здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України за наявності чинної спеціальної норми Податкового кодексу України щодо дії мораторію на проведення таких перевірок.
Більш того, як встановлено судом, вказаний нормативно-правовий акт, на який посилається контролюючий орган як на підставу проведення перевірки, визнано нечинним в судовому порядку.
Таким чином, як встановлено судом, має місце недотримання відповідачем положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме проведення податковим органом документальної планової перевірки позивача за відсутності на це повноважень у зв'язку з діючим мораторієм.
Вказане порушення має наслідком протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, оскільки за умови дотримання податковим органом мораторію перевірка не повинна бути проведена та, відповідно, були б відсутні рішення за наслідками перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 01.09.2022 у справі №640/16093/21, від 17.05.2022 у справі 520/592/21.
В контексті викладеного, суд бере до уваги правовий висновок Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, викладений у постанові від 21.02.2020 по справі №826/17123/18, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Отже, процедурні порушення, допущені податковим органом під час призначення та/або проведення перевірки, можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, якщо вони мають грубий характер і істотно порушують права платника податків.
Поряд з тим, суд в даному випадку автоматично не може презюмувати достовірність доказів, що відображені в акті перевірки в частині неправомірної поведінки позивача, з урахуванням наступного.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Оскільки доказом правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зі сторони контролюючого органу є акт документальної планової перевірки, складений в період коли відповідач не мав законних підстав на проведення такої перевірки, то даний акт не може бути прийнятий і оцінений судом як допустимий доказ, через передчасність проведення перевірки.
Суд зазначає, що лише дотримання контролюючим органом вимог закону при призначенні і проведенні перевірки надає акту перевірки статусу належного та допустимого доказу.
За таких обставин, оскільки порушення порядку проведення контрольного заходу позбавляє суд процесуальної можливості прийняти акт перевірки як допустимий доказ, висновки відповідача про наявність в діях позивача порушень норм податкового законодавства є передчасними, а податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
При цьому, оскільки порушення, допущені при призначенні та проведенні перевірки визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, відсутні підстави переходити до перевірки доводів позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 04.10.2021 №073508701, №0735090701, №0735100701.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скандинавські новітні технології" (код ЄДРПОУ - 38800132) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 180 грн (дванадцять чотири тисячі сто вісімдесят) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ - 43005393).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 грудня 2022 р.