КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м.Київ № 320/7325/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Рахункової палати про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2019 року Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі також - «ДП МА «Бориспіль»», «Підприємство») пред'явило позов до Рахункової палати, в якому просило суд визнати протиправним і скасувати абзац четвертий підпункту 5.3 пункту 5 рішення Рахункової палати від 20 серпня 2019 року №20-8 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету та управління майном державними підприємствами у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України», яким відповідач доручив ДП МА «Бориспіль» - вжити заходів щодо забезпечення відшкодування незаконно нарахованої та фактично виплаченої зарплати у 2016, 2017, 2018 роках виконуючому обов'язки генерального директора ДП МА «Бориспіль» Дихне Є.Г.».
Позов мотивований тим, що Рахунковою палатою проведено аудит ДП МА «Бориспіль» ефективності використання коштів державного бюджету та управління майном державними підприємствами у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, звіт про результати якого затверджений рішенням Рахункової палати від 20 серпня 2019 року №20-8. Абзацом четвертим підпункту 5.3 пункту 5 указаного Рішення відповідач доручив ДП МА «Бориспіль» вжити заходів щодо забезпечення відшкодування незаконно нарахованої та фактично виплаченої зарплати у 2016, 2017, 2018 роках виконуючому обов'язки генерального директора ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_1 ». Позивач стверджує, що нарахування та виплата заробітної плати виконуючому обов'язки генерального директора ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_1 здійснювалось відповідно до постанов Кабінету міністрів України, Кодексу законів про працю України та згідно штатного розпису підприємства. ДП МА «Бориспіль» наголошує на безпідставності висновків відповідача, що ОСОБА_1 було призначено міністром Бурбаком М.Ю. без правових підстав на посаду генерального директора ДП МА «Бориспіль», а у наказі про призначення не встановлено фіксованого розміру посадового окладу. Зауважує також, що ОСОБА_1 перебував на посаді виконуючого обов'язки генерального директора ДП МА «Бориспіль», а на посаду директора підприємства призначений не був, так як не пройшов за конкурсом на цю посаду. За таких обставин, позивач вбачає оскаржувану частину рішення Рахункової палати такою, що створює негативні наслідки для підприємства.
Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтуванні своєї правової позиці вказує, що позивач помилково зазначає, що Рахункова палата «доручила» позивачу вжити заходів щодо забезпечення відшкодування незаконно нарахованої та фактично виплаченої заробітної плати у 2016, 2017, 2018 роках в. о. генерального директора позивача ОСОБА_1 .
При цьому позивач посилається на ч.5 ст. 19 Господарського кодексу України, зауважуючи, що пред'явлення претензій чи звернення за захистом своїх прав до суду як суб'єктивне право юридичних осіб «не може бути реалізованим на виконання рекомендацій органу контрою чи будь-якого іншого органу».
Зазначає, що Рахункова палата надає об'єктам контролю рекомендації здійснювати ті чи інші дії для усунення порушень. Пункт 5 Рішення сформульовано таким чином: «Рішення Рахункової палати і Звіт надіслати Міністерству інфраструктури України, ДП МА «Бориспіль» та ДП МА «Львів» для вжиття заходів щодо усунення виявлених під час аудиту порушень і недоліків та рекомендувати...», а в підпункті 5.3 викладено рекомендації саме для позивача.
Вважає, що позивач помилково ототожнює поняття «доручення» та «рекомендація», він також підміняє поняття «вжиття заходів» із «пред'явленням претензій чи зверненням за захистом своїх прав до суду» на стор. 6 позовної заяви, обмежуючи його зміст.
З огляду на викладене, відповідач заперечує факт надання Рахунковою палатою доручення позивачу на вжиття заходів щодо забезпечення відшкодування незаконно нарахованої та фактично виплаченої заробітної плати у 2016, 2017, 2018 роках в. о. генерального директора позивача ОСОБА_1 .
Вказує, що позивач безпідставно зазначає, що призначення ОСОБА_1 на посаду в. о. генерального директора відповідає вимогам законодавства, та начебто не призвело до незаконного нарахування та безпідставної виплати йому заробітної плати. Позивач помилково вважає, що Рішення за своєю сутністю є рішенням суб'єкта владних повноважень та порушує права, свободи або законні інтереси Позивача, що надає йому право відповідно до частини першої статті 5 КАС України звернутися до адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 7 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.06.2022 рішення Київського окружного адміністративного суду від 7 липня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №320/7325/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення судів про відмову в задоволенні позову, Верховний суд вказав, що оскаржуване рішення Рахункової палати є актом індивідуальної дії, який може бути оскаржено в силу приписів законодавства (пункт 4 частини першої статті 33 Закону України «Про Рахункову палату»). У той же час, відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій, дійшовши хибного висновку, що оскаржуване рішення Рахункової палати не є актом індивідуальної дії, а тому не надали жодної правової оцінки підставам позову, а також доказам та аргументам позивача по суті оскаржуваного рішення. Зазначив, що при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2022 справу №320/7325/19 призначено суддю Лисенко В.І.
Ухвалою суду від 24.06.2022 суд прийняв дану справу до свого провадження та постановив здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження.
Протокольною ухвалою суду від 16.08.2022 суд закрив підготовче судове засідання та призначив розгляд справи по суті на 06.09.2022.
Протокольною ухвалою суду від 06.09.2022 суд на підставі ст. 194, 205 КАС України ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 18.09.2014 № 180-0 з 19.09.2014 ОСОБА_1 призначено на посаду виконувача обов'язків генерального директора з 19 вересня 2014 року на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника цього підприємства.
Підставою для призначення була його заява від 18 вересня 2014 року, якою він виявив свою згоду на укладення строкового трудового договору, а саме: до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до штатного розпису ДП МА «Бориспіль» від 27.08.2013 № 11.3-30-136, посадовий оклад генерального директора становив 20 190,00 грн. на місяць.
Як зазначає у позовній заяві позивач, посадовий оклад у розмірі 20 190, 00 грн. розрахований відповідно до Постанови КМ України від 19.05.1999 року № 859 «Про умови і розміри оплата керівників підприємства, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств» (далі - Постанова КМУ № 859) зокрема, у кратності мінімального посадового окладу працівника основної професії Підприємства (відповідно до пункту 5.14 Колективного договору, основна професія Підприємства - агент з наземного обслуговування повітряних суден Служби наземного обслуговування.
За посадовим окладом у розмірі 20 190, 00 грн. нарахування та виплата заробітної плати здійснювались в.о. генерального директора ОСОБА_1 в період з 19.09.2014 по 31.07.2015.
У серпні 2015 року, на підставі наказу в.о. генерального директора від 31.07.2015 №01-07/2-17 «Про підвищення посадових окладів працівників підприємства» посадовий оклад за посадою генеральний директор було встановлено у розмірі 23 220, 00 грн. на місяць (підвищення на 15%, з дотриманням вимог Постанови КМУ № 859).
За посадовим окладом у розмірі 23 220, 00 грн. нарахування та виплата заробітної плати здійснювались в.о. генерального директора ОСОБА_1 в період з 01.08.2015 28.02.2016.
Постановою КМ України від 11 листопада 2015 р. № 1034, окрім іншого, були внесені зміни до Показників для визначення розміру посадового окладу керівника підприємства, заснованого на державній, комунальній власності.
На виконання вимог Постанови КМУ №1034, в січні 2016 року Міністерство інфраструктури України надіслало на адреси керівників державних підприємств, в т.ч. керівнику ДП МА «Бориспіль» листа від 16.01.2016 №11/507-16 щодо необхідності надання розрахунку посадового окладу керівника відповідно до вимог Постанови КМУ № 1034.
У відповідь на вищевказаний запит, ДП МА «Бориспіль» листом від 18.01.2016 № 01-22/1-46 надав запитану МІУ інформацію, яка містила вихідні дані для визначення розміру посадового окладу керівника підприємства, а саме: окремі статистичні дані річної фінансової звітності за 2014 рік (вартість активів, річний чистий дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)), назву та розмір посадового окладу працівника основної професії, середньооблікову чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості за 2015 рік.
У березні 2016 року, на підставі Наказу в.о. генерального директора від 01.03.2016 №01-07/2-6 Про підвищення посадових окладів працівників підприємства, посадовий оклад за посадою генеральний директор було встановлено у розмірі 30 185, 00 грн. на місяць (підвищення на 30%).
За посадовим окладом у розмірі 30 185, 00 грн. нарахування та виплата заробітної плати здійснювались в.о. генерального директора ОСОБА_1 в період з 01.03.2016 по 24.04.2016.
У квітні 2016 року Міністерство інфраструктури України листом від 20.04.2016 №11/5236-16 повідомило про встановлення посадового окладу керівнику ДП МА «Бориспіль» в розмірі 38 700, 00 грн. та про необхідність укладання додаткової угоди до діючого контракту.
Штатним розписом підприємства від 25.04.2016 № 29-29-51 було змінено розмір посадового окладу генерального директора з 30 185, 00 грн. на 38 700, 00 грн.
За посадовим окладом у розмірі 38 700, 00 грн. нарахування та виплата заробітної плати здійснювались в.о. генерального директора ОСОБА_1 в період з 25.04.2016 по 16.08.2016.
Після отримання листа Міністерства інфраструктури України від 20.04.2016 №11/5236-16 та встановлення на його основі посадового окладу керівнику підприємства у розмірі 38 700, 00 грн., ДП МА «Бориспіль» надіслало до МІУ лист від 29.04.2016 № 01-22/1-330, в якому наголосило, що відповідного контракту з керівником підприємства не укладено, а керівник ДП МА «Бориспіль» виконує свої обов'язки на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України від 18.09.2014 № 180-0.
У серпні 2016 року Міністерство інфраструктури України листом від 12.08.2016 №11/10933-16 повідомило про встановлення керівнику ДП МА «Бориспіль» посадового окладу в розмірі 43 540, 00 грн. та про необхідність укладання додаткової угоди до контракту.
Штатним розписом підприємства від 17.08.2016 № 29-29-86 було змінено розмір посадового окладу з 38 700, 00 грн. на 43 540, 00 грн.
За посадовим окладом у розмірі 43 540, 00 грн. нарахування та виплата заробітної плати здійснювались в.о. генерального директора ОСОБА_1 в період з 17.08.2016 по 23.03.2017.
З 24.03.2017 наказом Мінінфраструктури від 23.03.2017 №29-о керівником ДП МА "Бориспіль" призначено ОСОБА_2 як такого, що є переможцем конкурсного відбору та з яким укладено контракт.
Як убачається з матеріалів справи Рахунковою палатою проведено аудит ефективності використання коштів державного бюджету та управління майном державними підприємствами у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, звіт про результати якого затверджений Рішенням Рахункової палати від 20.08.2019р. № 20-8 (далі - Рішення).
За результатами аудиту Рахунковою палатою складено Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету та управлінням майном державними підприємствами у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України.
У зазначеному Звіті Рахункова палата встановила ряд порушень, які на думку відповідача, можуть мати ознаки кримінальних правопорушень у частині службової недбалості посадових осіб Міністерства інфраструктури та ДП МА «Бориспіль», зокрема незаконне нарахування та фактична виплата заробітної плати в.о. генерального директора ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 23.03.2017 у розмірі 702356,44 грн. (п.11 описової частини).
Підставою для такого висновку стало те, що Міністерством інфраструктури України допущено порушення в частині призначення в. о. генерального директора ОСОБА_1 , який призначений на посаду на підставі наказу Міністерства від 18.09.2014 № 180-0 за підписом Міністра ОСОБА_3 з недотриманням вимог статей 65 і 73 Господарського кодексу У країни, абзацу третього пункту 2 Порядку погодження з Головою Ради міністрів АР Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 818, а також статей 21 та 24 Кодексу законів про працю України.
Так, Рахункова палата вважає, що наказ про призначення ОСОБА_1 в. о. генерального директора позивача видано з порушенням вимог законодавства, оскільки з ОСОБА_4 не було укладено контракт, а Статутом підприємства не передбачено, що управління позивача здійснює генеральний директор на підставі укладеного контракту, у наказі на призначення не зазначено посадовий оклад. Також, всупереч вимогам Порядку №818. позивачем не здійснено подання протягом місяця з дня утворення вакансії пропозиції щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства голові відповідної місцевої держадміністрації. Що у результаті призвело до незаконного нарахування в.о. генерального директора ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 23.03.2017 у розмірі 702356,44 грн.
Рішенням від 20.08.2019 №20-8 Рахунковою палатою «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету та управління майном державними підприємствами у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України» позивачу рекомендовано вжити заходів щодо усунення виявлених під час аудиту порушень і недоліків, зокрема вжити заходів щодо забезпечення відшкодування незаконно нарахованої та фактично виплаченої заробітної плати у 2016, 2017, 2018 роках в.о. генерального директора ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_1 (абз.4 п.п.5.3 п.5 Рішення).
Також відповідачем поінформовано Генерального прокурора України та Національну поліцію України щодо виявлених ознак кримінальних правопорушень для відповідного реагування (п.6 Рішення).
Не погоджуючись з висновками, викладеними в Рішенні, позивач 09.12.2019 подав до відповідача інформацію про результати розгляду Рішення, в якій надав заперечення з приводу встановленого відповідачем порушення.
Вважаючи абзац 4 підпункту 5.3 п. 5 Рішення протиправним позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» визначено, що Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.
Згідно із частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про Рахункову палату» повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).
Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про Рахункову палату» аудит ефективності передбачає встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо своєчасності і повноти бюджетних надходжень, продуктивності, результативності, економності використання бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами, законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу, стану внутрішнього контролю розпорядників бюджетних коштів.
Оцінка продуктивності використання бюджетних коштів передбачає встановлення співвідношення між результатами діяльності розпорядника та одержувача бюджетних коштів і використаними для досягнення таких результатів коштами бюджету.
Оцінка результативності використання бюджетних коштів передбачає встановлення ступеня відповідності фактичних результатів діяльності розпорядника та одержувача бюджетних коштів запланованим результатам.
Оцінка економності використання бюджетних коштів передбачає встановлення стану досягнення розпорядником та одержувачем таких коштів запланованих результатів за рахунок використання мінімального обсягу бюджетних коштів або досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Пунктами 1, 8, 11, 15 частини першої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» передбачено, що Рахункова палата здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності, зокрема, щодо: проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради правосуддя, Генеральної прокуратури України та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету; направляє за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) обов'язкові для розгляду рішення Рахункової палати; у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення інформує про них відповідні правоохоронні органи; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Об'єктами контролю Рахункової палати при виконанні повноважень, визначених частиною першою цієї статті, є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші бюджетні установи, у тому числі закордонні дипломатичні установи України, суб'єкти господарювання, громадські чи інші організації, фонди загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України та інші фінансові установи (частина друга статті 7 Закону України «Про Рахункову палату»).
Відповідно до статті 34 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту складається акт, у якому зазначаються: фактичний стан справ щодо предмета аудиту, а в разі виявлення фактів порушень законодавства або недоліків ці факти зазначаються з наведенням інформації про акти законодавства, що порушені, а також розмір заподіяних збитків, факти неефективного використання коштів державного бюджету. В акті наводиться перелік документів, інших матеріалів, які перевірялися, аналізувалися, оцінювалися під час здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту.
Керівник контрольної групи несе персональну відповідальність за об'єктивність та обґрунтованість викладених у акті фактів.
Акт підписується керівником контрольної групи, членами контрольної групи та керівником об'єкта контролю (а в разі його відсутності - посадовою особою об'єкта контролю, яка його заміщує).
Примірник підписаного акта надається об'єкту контролю.
За наявності зауважень щодо змісту акта керівник об'єкта контролю (а в разі його відсутності - посадова особа об'єкта контролю, яка його заміщує) підписує такий акт із застереженнями та подає (надсилає) у строк, визначений Регламентом Рахункової палати, але не пізніше п'яти робочих днів, члену Рахункової палати, відповідальному за здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту, аргументовані письмові зауваження стосовно положень акта, з якими не погоджується. Такі зауваження додаються до акта і є його невід'ємною частиною, а також розглядаються членом Рахункової палати під час складання звіту за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).
За змістом статті 35 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є акт (у разі наявності), висновки та рекомендації (пропозиції).
У звіті щодо фінансового аудиту та аудиту ефективності обов'язково наводяться висновки за критеріями, встановленими відповідно частинами третьою та четвертою статті 4 цього Закону.
Звіт підписує та представляє на засіданні Рахункової палати член Рахункової палати, відповідальний за здійснення відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).
Не пізніш як за сім робочих днів до розгляду на засіданні Рахункової палати проект звіту обговорюється відповідним членом Рахункової палати та уповноваженою посадовою особою об'єкта контролю. У п'ятиденний строк об'єкт контролю може надати письмові зауваження щодо змісту проекту звіту відповідному члену Рахункової палати, який їх розглядає та складає довідку про результати розгляду зауважень. Такі зауваження і довідка додаються до звіту і є його невід'ємними частинами.
Після затвердження на засіданні Рахункової палати звіт надсилається об'єкту контролю.
Вимоги щодо змісту звіту, порядок його складання, обговорення та розгляду визначаються цим Законом та Регламентом Рахункової палати.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами обговорення на засіданні Рахункової палати звіту, складеного за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), Рахункова палата приймає рішення, яке надсилає разом із відповідним звітом об'єкту контролю.
Вимоги до складання та оформлення рішень Рахункової палати, прийнятих за результатами обговорення звітів, визначаються цим Законом та Регламентом Рахункової палати.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об'єктом контролю.
Об'єкт контролю у місячний строк інформує Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв'язку з цим заходи.
Якщо об'єкт контролю не поінформував Рахункову палату про результати розгляду її рішення або якщо Рахункова палата визнала неналежними заходи, заплановані та вжиті об'єктом контролю у зв'язку з її рішенням, Рахункова палата інформує про це відповідні органи влади, а також громадськість через засоби масової інформації.
Як убачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що наказ про призначення ОСОБА_1 в. о. генерального директора позивача видано з порушенням вимог законодавства, оскільки з ОСОБА_4 не було укладено контракт, а Статутом підприємства не передбачено, що управління позивача здійснює генеральний директор на підставі укладеного контракту. У наказі на призначення не зазначено посадовий оклад. Також, всупереч вимогам Порядку №818 позивачем не здійснено подання протягом місяця з дня утворення вакансії пропозиції щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства голові відповідної місцевої держадміністрації. Що у результаті призвело до незаконного нарахування в.о. генерального директора ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 23.03.2017 заробітної плати у розмірі 702356,44 грн.
Оцінюючи такі висновки відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних підприємств, установ, організацій та господарських структур, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.
Відповідно до Статуту Позивача, затвердженого наказом Міністерства від 06.10.2017 №340 (далі - Статут), Позивач є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства.
Згідно із п. 6.1 ст. 6 статуту Позивача керівництво аеропортом здійснює генеральний директор, який призначається Уповноваженим органом управління, з яким укладається контракт і якому він є підзвітним.
Згідно із п. 8.15.7 Статуту призначення на посаду та припинення повноважень Генерального директора аеропорту, затвердження умов контракту з ним, встановлення розміру винагороди, укладення і розірвання контракту, здійснення контролю за дотриманням контракту належить до виключної компетенції наглядової ради аеропорту.
Пунктом 9.1 статті 9 Статуту передбачено, управління Позивачем здійснює генеральний директор, який підзвітний та підконтрольний уповноваженому органу управління, наглядовій раді. При цьому пунктом 9.2 статті 9 Статуту встановлено, що наймання (звільнення) генерального директора здійснюється наглядовою радою шляхом укладення (розірвання) з ним контракту у порядку, встановленому законодавством України.
Згідно із частиною четвертою статті 65 ГК України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Згідно із частиною десятою цієї статті 65 ГК України особливості управління підприємствами окремих видів (організаційних форм підприємств) встановлюються цим Кодексом та законами про такі підприємства.
Частиною дев'ятою статті 73 ГК України державні комерційні підприємства разом із казенними підприємствами віднесено до державних унітарних підприємств. При цьому відповідно до частини шостої статті 73 ГК України керівник підприємства є органом управління державного унітарного підприємства є і призначається (обирається) суб'єктом управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, або наглядовою радою такого підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав).
Частиною третьою статті 21 КЗпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено у ході розгляду справи, наказом Міністерства інфраструктури України від 18.09.2014 № 180-0 з 19.09.2014 ОСОБА_1 призначено на посаду виконувача обов'язків генерального директора з 19 вересня 2014 року на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника цього підприємства. Підставою для призначення стала його заява від 18 вересня 2014 року, якою він виявив свою згоду на укладення строкового трудового договору, а саме: до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління.
За таких обставин, суд вважає, що у ДП МА "Бориспіль" не було правових підстав не допускати до роботи ОСОБА_1 , оскільки наказ на його призначення було видано уповноваженим органом.
У той же час, наказ, яким призначено в.о. генерального директора Дихне Є.Г. був чинний, у судовому порядку не оскаржений.
При цьому, Статутом та відповідними нормами чинного законодавства позивач не наділений повноваженнями не виконувати наказ уповноваженого органу та надавати йому правову оцінку щодо законності.
Також не заслуговують на увагу висновки відповідача про те, що в контракті, який мав бути укладений з ОСОБА_1 , відсутній посадовий оклад, оскільки як зазначалося вище, ОСОБА_1 був призначений на посаду наказом Міністерства інфраструктури України від 18.09.2014 № 180-0 з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника цього підприємства.
При цьому, як наголошувалося вище, не позивач укладає контракт з генеральним директором, а у даному випадку Міністерство інфраструктури України видало наказ та призначило в. о. генерального директора до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління.
Щодо висновків відповідача щодо не подання позивачем подання протягом місяця з дня утворення вакансії пропозиції щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства голові відповідної місцевої держадміністрації, всупереч вимогам Порядку №818 від 09.10.2013, суд зазначає наступне.
Цей Порядок визначає процедуру погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих держадміністрацій призначення на посаду та звільнення з посади (крім звільнення за власним бажанням) керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - підприємство), крім керівників підприємств, установ, організацій Збройних Сил та інших військових формувань, МВС, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу.
Згідно із абзацом третім пункту 2 Порядку за наявності вакантної посади керівника підприємства керівник міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (далі - центральний орган виконавчої влади) приймає у 20-денний строк рішення щодо оголошення конкурсу на її заміщення, крім керівників підприємств, зазначених в абзаці другому пункту 1 Порядку проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. № 777 (Офіційний вісник України, 2008 p., № 68, ст. 2266).
За наявності вакантної посади керівника підприємства та у разі непроведення конкурсу керівник центрального органу виконавчої влади протягом місяця після утворення вакансії подає Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голові відповідної місцевої держадміністрації пропозицію щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства.
Таким чином, обов'язок подання пропозиції лежить на керівнику центрального органу виконавчої влади, а не на позивачеві.
Крім того, після отримання листа Міністерства інфраструктури України від 20.04.2016 №11/5236-16 та встановлення на його основі посадового окладу керівнику підприємства у розмірі 38 700, 00 грн., ДП МА «Бориспіль» надіслало до МІУ лист від 29.04.2016 № 01-22/1-330, в якому наголосило, що відповідного контракту з керівником підприємства не укладено, а керівник ДП МА «Бориспіль» виконує свої обов'язки на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України від 18.09.2014 № 180-0.
Тобто, позивач інформував Міністерство інфраструктури України щодо не укладення контракту з керівником підприємства.
Щодо незаконного нарахування заробітної плати ОСОБА_1 , то суть правопорушення зводиться до того, що Міністром ОСОБА_3 , на думку відповідача, незаконно було призначено ОСОБА_1 на посаду в.о. генерального директора аеропорту.
У той же час, суд звертає увагу, що позивач не має нести відповідальність за ймовірні порушення при призначенні Міністерством інфраструктури в.о. генерального директора на посаду.
Порядок оформлення та оплати праці тимчасового замісництва регулюється роз'ясненням Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 грудня 1965 року № 30/39 «Про порядок оплати тимчасового заступництва», затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 грудня 1965року№ 820/39 (зі змінами та доповненнями, внесеними від 11 грудня 1986 року № 521/30-18). Ці нормативні акти законодавства СРСР є чинними на території України відповідно до постанови Верховної І Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХП «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР».
У разі призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою оплата провадиться за цією посадою (абзац четвертий пункт 2 роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 грудня 1965 року № 30/39 «Про порядок оплати тимчасового заступництва», затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 грудня 1965 року № 820/39 (зі змінами та доповненнями, внесеними від 11 грудня 1986 року № 521/30-18).
Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 55/19954/15-ц, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як убачається з матеріалів справи, Міністерством інфраструктури України від 18.09.2014 № 180-0 з 19.09.2014 ОСОБА_1 призначено на посаду виконувача обов'язків генерального директора з 19 вересня 2014 року на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника цього підприємства
Відповідно до штатного розпису ДП МА «Бориспіль» від 27.08.2013, посадовий оклад генерального директора становив 20 190, 00 грн.
У подальшому, оклад збільшувався на підставі наказу в.о. генерального директора від 31.07.2015 №01-07/2-17 "Про підвищення посадових окладів працівників підприємства" посадовий оклад за посадою генеральний директор було встановлено у розмірі 23 220, 00 грн. на місяць та на підставі наказу в.о. генерального директора від 01.03.2016 №01-07/2-6 "Про підвищення посадових окладів працівників підприємства", посадовий оклад за посадою генеральний директор було встановлено у розмірі 30 185, 00 грн. на місяць (підвищення на 30%).
Відповідач у звіті також зазначив, що в порушення вимог ст. 21 та 24 КЗпП та п.п 22 п. 10 Положення №460, ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад у квітні та серпні 2016 року не наказом Мінінфраструктури, а на підставі листів за підписом заступника начальника управління економічного розвитку та фінансів ОСОБА_5 та начальником цього управління ОСОБА_6 . Таким чином, на думку відповідача, зазначені особи діяли з перевищенням повноважень одноосібно без прийняття відповідного рішення Міністром.
Відповідно до п. 1 Порядку про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств від 19.05.1999 №859 надано керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наглядовій раді суб'єкта господарювання державного сектору економіки, а також керівнику уповноваженого суб'єкта господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, у тому числі казенних, та об'єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, підприємств, які належать Автономній Республіці Крим, підприємств, заснованих на комунальній власності, право встановлювати такі виключні умови оплати праці, зокрема: розмір посадового окладу керівника підприємства залежно від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), за даними останньої річної фінансової звітності, у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії згідно з додатком 1.
Як убачається з матеріалів справи, у квітні 2016 року Міністерство інфраструктури України листом від 20.04.2016 №11/5236-16 повідомило про встановлення посадового окладу керівнику ДП МА «Бориспіль» в розмірі 38 700, 00 грн. та про необхідність укладання додаткової угоди до діючого контракту. Вказаний лист підписано заступником начальника управління економічного розвитку та фінансів ОСОБА_5 .
Також, листом Міністерства інфраструктури України від 12.08.2016 №11/10933-16 повідомлено позивача про встановлення посадового окладу керівнику підприємства у розмірі 43540, 00 грн. Вказаний лист підписано начальником управління економічного розвитку та фінансів Садловською І.П.
Як то вказує у звіті відповідач, вказаними особами з перевищенням повноважень було направлено позивачу листи, якими були встановлені посадові оклади і на підставі яких позивачем підвищувалися оклади керівнику підприємства.
Проте, будь-яких доказів, які б підтверджували перевищення повноважень зазначеними особами як то висновків службового розслідування чи наказів про притягнення винних осіб до відповідальності, під час розгляду справи суду не надано.
У той же час, з матеріалів справи не вбачається дослідження відповідачем під час проведення аудиту посадових інструкцій вказаних осіб та інших розпорядчих документів, які б забороняли їм підписувати такі документи.
А відтак, на думку суду, зазначені висновки є безпідставними та спростовуються наявними матеріалами справи.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підтверджені відповідним платіжним дорученням від 21.12.2019 №9688, що міститься в матеріалах справи про сплату судового збору в сумі 1921 грн, на підставі ст. 139 КАС України належать стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати абзац четвертий підпункту 5.3 пункту 5 рішення Рахункової палати від 20 серпня 2019 року №20-8 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету та управління майном державними підприємствами у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України», яким відповідач доручив ДП МА «Бориспіль» - вжити заходів щодо забезпечення відшкодування незаконно нарахованої та фактично виплаченої зарплати у 2016, 2017, 2018 роках виконуючому обов'язки генерального директора ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_1 ».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рахункової палати (код ЄДРПОУ 00013540) судовий збір у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.