Номер провадження: 11-сс/813/1789/22
Справа № 947/29796/22, 1-кс/947/12783/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.12.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах захисту підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2022року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, громадянки України, українки, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.190, ч.3 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №12022162470000604, внесеного до ЄРДР 18.05.2022 року,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , яке мотивовано наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та неможливістю застосування відносно підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2022року було продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , строком до 15 лютого 2023 року включно на умовах, що визначені ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12.07.2022 року (визначення розміру застави у розмірі 210 ( двісті десять ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2022 року складає суму 521 010 (п'ятсот двадцять одна тисяча десять) гривень).
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 12.07.2022року.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, оскільки ризики, заявлені прокурором нічим не підтверджені; підозрювана має сталі соціальні зв'язки, зокрема, перебуває у шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, раніше не судима, у розшуку не перебувала.
Крім того, сторона захисту в апеляційній скарзі не погоджується із визначеним розміром застави, як альтернативного запобіжного заходу, оскільки такий розмір є явно непомірним для підозрюваної.
До початку судового засідання, від прокурора ОСОБА_8 та захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_6 надійшли клопотання про здійснення судового розгляду без учасників судового провадження , а тому апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційні скарги за відсутності учасників судового розгляду та згідно з положеннями ч.4 ст.107 КПК України не здійснювати технічну фіксацію судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно частини 1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно п.2 ч.1 ст.372 КПК України в мотивувальній частині ухвали зазначається: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.3,4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частина 5 статті 199 КПК України передбачає, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у проваджені слідчого слідчого управління ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12022162470000604 від 18.05.2022 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України.
У межах даного кримінального провадження 09.08.2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст.190, ч.3 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12.07.2022 підозрюваній ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 521010 гривень, який неодноразово був продовжений, останній раз оскаржуваною ухвалою.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 19.12.2022 року строк досудового розслідування продовжено до 07 квітня 2023 року.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).
Разом з тим, відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 року, заява № 42310/04 суд наголошує, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у тому, що приблизно в кінці лютого 2022 року у невстановленої в ході слідства особи та ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами суб'єктів господарювання шляхом обману, під приводом ініціювання керівництвом Одеської обласної військової адміністрації необхідності здійснення матеріальної підтримки Збройних сил України, яка полягає в перерахуванні грошових коштів на запропоновані розрахункові рахунки банків, що насправді не відповідало дійсності.
За версією органу досудового розслідування, відповідно до розподілених між вказаними особами ролей ОСОБА_7 знаходить осіб, які повинні здійснювати оформлення платіжних карток, купівлю SIM-карток для мобільних телефонів та активацію абонентських номерів в мобільних додатках банків, здійснювати зняття грошових коштів та внесення їх на інші платіжні картки, контролює рух грошових коштів на розрахункових рахунках, а невстановлена в ході слідства особа здійснює пошук суб'єктів господарювання, абонентські номери їх керівників, виготовляє адресовані їм листи від імені керівництва Одеської обласної військової адміністрації та направляє зазначені листи за допомогою мобільного телефону з використанням всесвітньої глобальної мережі Інтернет через мобільні месенджери на мобільні телефони керівників суб'єктів господарювання.
Згідно клопотання, приблизно в кінці квітня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, діючи за попередньою змовою групою осіб відповідно до розподілених ролей, умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, залучила до участі у вчиненні шахрайських дій ОСОБА_12 , довівши до його відома спрямованість злочинного умислу, який за грошову винагороду повинен був здійснювати підтвердження активації абонентських номерів в мобільних додатках банків, а також знімати з наданих йому платіжних карток визначену ОСОБА_7 суму грошових коштів та вносити їх на вказані ОСОБА_7 платіжні картки.
За версією слідства, приблизно в середині травня 2022 року ОСОБА_12 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, діючи за попередньою змовою групою осіб відповідно до визначених ролей, умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, отримав від ОСОБА_7 платіжну карткуз розрахунковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в АТ «Райффайзен Банк», для зняття з неї грошових коштів, а також за вказівкою ОСОБА_7 за допомогою мобільного телефону підтвердив активацію абонентського номеру в мобільному додатку АТ «Райффайзен Банк», внаслідок чого забезпечив ОСОБА_7 можливість контролю руху грошових коштів та здійснення операцій з ними по вказаному розрахунковому рахунку.
Відповідно до клопотання, реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, невстановлена в ході слідства особа, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, діючи за попередньою змовою групою осіб відповідно до визначених ролей, умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_2 з використанням всесвітньої глобальної мережі Інтернет через мобільний додаток Telegram 17.05.2022 о 10.26 зателефонувала директору ТОВ «Євростандарт» ОСОБА_13 на абонентський номер НОМЕР_3 та, представившись заступником голови Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_14 , висловила прохання надати фінансову допомогу Збройним силам України. Після розмови невстановлена в ході слідства особа за допомогою мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_2 з використанням всесвітньої глобальної мережі Інтернет через мобільний додаток Telegram надіслала директору ТОВ «Євростандарт» ОСОБА_13 на абонентський номер НОМЕР_3 зображення листа за підписом начальника Одеської обласної військової адміністрації ОСОБА_15 з ініціативою необхідності здійснення матеріальної підтримки Збройних сил України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк».
Однак, даний злочин не закінчено з причин, які не залежали від волі вищезазначених осіб, що діяли за попередньою змовою групою осіб, оскільки директор ТОВ «Євростандарт» ОСОБА_13 не погодилась перераховувати грошові кошти на вказаний розрахунковий рахунок.
Таким чином, ОСОБА_7 стороною обвинувачення підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинений за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; ч. 3 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинений за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, за який законом передбачено покарання сприяння порадами, вказівками та усунення перешкод незаконному переправленню осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням службового становища, з корисливих мотивів.
Обґрунтовуючи обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, слідчий зазначив, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин скоєного злочину, в тому числі долучити до матеріалів кримінального провадження ряд висновків призначених судових експертиз, виконання яких ще триває.
Таким чином, у кримінальному провадженні необхідно: отримати результати виконання постанов про проведення слідчих дій на іншій території, які скеровані до слідчих підрозділів Національної поліції Дніпропетровської, Київської, Сумської, Чернігівської, Полтавської, Волинської, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Вінницької області, Рівненської областей та м. Києва; виконати ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, направлених на встановлення причетності підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких проводиться у рамках кримінального провадження № 12022160000000179 від 16.03.2022; отримати висновок експертизи відео-, звукозапису за експертною спеціальністю 7.2 «Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ»; отримати висновок вибухово-технічної експертизи за експертною спеціальністю 5.2 «Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху»; отримати висновок експертизи документів за експертною спеціальністю 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів»; отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи; отримати висновок наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів; провести допити усіх осіб, які причетні до події кримінального правопорушення та мешкають в інших областях України; у разі встановлення розбіжностей показів свідків та підозрюваних, провести з ними одночасні допити; з урахуванням оцінки зібраних доказів, провести інші слідчі дії, направлені на встановлення обставин, які досліджуються у кримінальному провадженні; встановити інших учасників шахрайства, повідомити про підозру; провести аналітичну роботу щодо отриманих відомостей в банківських установах АТ «Райффайзен Банк», АТ «Укрсиббанк», АТ «Універсал Банк», АТ АКБ «Конкорд», АТ «Перший український міжнародний банк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Альфа-Банк», АТ «ОТП Банк», АТ «Акцент Банк», АТ «Укргазбанк» щодо руху грошових коштів, отриманих злочинним шляхом; отримати всі протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, які проводилися у кримінальному провадженні, після перегляду та зняття грифу секретності з результатів вказаних негласних слідчих (розшукових) дій; зняти гриф секретності з інших матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; повідомити про зміну підозри та про нову підозру.
Провести вказані слідчі дії у передбачений законом строк не представилося можливим у зв'язку з їх значним об'ємом та довготривалим і послідовним проведенням експертиз.
Не погоджуючись із доводами захисника підозрюваної про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявності ризиків, які були б підставою для продовження застосування найбільш суворого запобіжного заходу, апеляційний суд наголошує на таких обставинах.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, який є тяжким та карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також зухвалий характер вказаного кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя обґрунтовано вважав, що продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрювана може на них впливати з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, адже свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч.4 ст.95 КПК України.
Таким чином, обставин передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Також апеляційний суд відхиляє доводи захисника підозрюваної стосовно того, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, зокрема має постійне місце проживання, на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судима, оскільки, враховуючи обставини вчинення інкримінованих підозрюваній злочинів зазначене у даному випадку зменшує вищенаведені ризики не настільки, щоб слугувати підставою для обрання відносно неї більш м'якого запобіжного заходу.
Апеляційний суд враховує те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в тому, що в умовах російського військового вторгнення в Україну та ведення Російською Федерацією війни проти України забороненими міжнародним законодавством способами та засобами, внаслідок чого масово гинуть цивільні люди, діти, знищується цивільна інфраструктура, яке вчинила з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку для власного збагачення, що, на переконання апеляційного суду, збільшує встановлені ризики настільки, що унеможливлює застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу та дозволяє суду вийти за межи визначеного п.2 ч.5 ст.182 КПК України розміру застави, яка, на думку апеляційного суду, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на неї обов'язків.
На переконання апеляційного суду, визначений судом першої інстанції при застосуванні запобіжного заходу розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України буде достатнім для забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, дозволить контролювати її місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні та які не зменшились з моменту обрання такого запобіжного заходу, та такий розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної під загрозою звернення застави в дохід держави.
Таким чином, обставин передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість можливого призначеного покарання, наявність обґрунтованої підозри та ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику, що перебуваючи на волі підозрювана може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, на переконання апеляційного суду, прокурором доведено те, що обрання підозрюваній ОСОБА_7 іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним ризикам, а слідчий суддя вірно оцінив та відобразив ці факти в своїй ухвалі.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що підозрюваній ОСОБА_7 необхідно продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, який, на відміну від інших більш м'яких запобіжних заходів, зможе забезпечити запобігання названим вище ризикам, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді без змін.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 196, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах захисту підозрюваної ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2022року відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.190, ч.3 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №12022162470000604, внесеного до ЄРДР 18.05.2022 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4