Справа № 336/556/22
Пр. № 3/336/499/2022
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 листопада 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли із управління патрульної поліції в Запорізькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що не працює, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками ст. 130 ч. 1 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, який складено 7 січня 2022 року, особа, що притягується до адміністративної відповідальності, о 23-20 годині 7 січня 2021 року керувала автомобілем «ВАЗ 2103», державний номер НОМЕР_1 , біля будинку № 205 по вул. Ігоря Сікорського в м. Запоріжжі з ознаками наркотичного сп'яніння, на що вказували зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.
Такі дії ОСОБА_1 , за висновком автора протоколу, містять ознаки порушення п. 2.5 «Правил дорожнього руху України» та утворюють диспозицію частини 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді вину у вчиненні правопорушення не визнав, і пояснив, що в зазначений день він на власному автомобілі здійснював рух по вул. Ігоря Сікорського в м. Запоріжжі, під час якого транспортний засіб під його керуванням почав переслідувати автомобіль патрульної поліції. Жодних вимог правил про безпечний рух він не припускався. Вимогу зупинитися виконав. Причину зупинки співробітники поліції пояснили тим, що раніше відносно нього вже складався протокол за ознаками відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Він пояснив, що він ніколи не керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, оскільки він взагалі не вживає ані спиртні напої, ані наркотичні засоби, тим більш перебуваючи за кермом, так як повністю усвідомлює зміст відповідальності особи, що керує джерелом підвищеної, коли небезпеки. За обставин зупинки його транспортного засобу він не зрозумів, що від поліцейських виходить пропозиція пройти медичний огляд, а сприйняв діалог як розмову щодо подій, які мали місце під час попереднього складання протоколу. Направлення для проходження медичного огляду він не отримував, протокол в його присутності не складався. На його питання, чи можна їхати, отримав стверджувальну відповідь. За вказаних обставин, коли не було жодної підстави для припущення у нього стану сп'яніння, вказана вимога мала ознаки свавілля з боку співробітників поліції, а складання протоколу носило характер самоцілі.
Він робить припущення про упереджене ставлення саме до нього, тому що такі зупинки поліцейськими його транспортного засобу набули ознак системи.
Через порушення його прав громадянина та недопустимість доказів про його причетність до інкримінованих дій просить про звільнення його від відповідальності за вказаною статтею законодавства про адміністративні правопорушення через відсутність в його діях ознак правопорушення.
Представник притягуємого до адміністративної відповідальності просить про звільнення ОСОБА_1 від цієї відповідальності у відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчиненої повторно протягом року.
Разом з тим, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані особою, що притягується до адміністративної відповідальності, надані нею та витребувані суддею фактичні дані, дослідивши матеріали відеофіксації правопорушення, суддя доходить висновку про необхідність закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях особи ознак правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, встановлену, зокрема Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Наявність або відсутність в діях особи ознак адміністративного правопорушення встановлюється на підставі доказів, до яких відносяться перелічені в статі 251 КУпАП фактичні дані.
Об'єктивну сторону складу правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, утворюють дії з відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом.
Згідно із ст. 266 КУпАП Особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проведення цього огляду внормоване «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, відповідно до п. 1 якого метою проведення цього огляду є виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.
Зміст пункту 1 «Порядку..» вказує на те, що предметом огляду може бути виявлення стану або алкогольного, або наркотичного, або будь-якого іншого сп'яніння, про що свідчить відсутність в переліку видів сп'яніння, які відокремлені один від одного комами, з'єднувальних сполучників «та», «і».
Наведеною статтею 266 КУпАП та положеннями «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» передбачено, що лише у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вказані положення закону означають право патрульного поліцейського наполягати на проходженні огляду в наркологічному диспансері лише у разі незгоди водія проходити огляд на місці зупинки (1) або у разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки транспорту (2).
З пункту 2 «Порядку…» випливає, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Таким чином, відповідно до положень законодавчо врегульованого порядку проведення медичного огляду підставою для його проведення мають бути обґрунтовані підстави вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, становить небезпеку для дорожнього руху і оточення через перебування у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тобто лише очевидні ознаки сп'яніння, які у сукупності з констатацією відмови від проходження огляду є підставою для кваліфікації дій особи за ознаками відмови від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.
Дійшовши висновку про необхідність закриття провадження в справі у зв'язку порушенням встановленого законом порядку, суддя враховує ту обставину, що такий огляд має проводитися за наявності очевидних ознак певного сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого), тобто одного з таких станів.
Разом з тим, відеозапис процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності робить очевидним припущення поліцейським будь-якого стану сп'яніння у ОСОБА_1 , про що свідчить його заява про те, що у нього є підстави вважати, що водій керує з ознаками сп'яніння, тому що раніше вказаний транспортний засіб зупинявся поліцейськими, які склали протокол за ознаками відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
За вказаних обставин суддя погоджується з твердженнями про упереджений підхід до виявлення правопорушення проти безпеки дорожнього руху та ознаки самоцілі у притягненні до адміністративної відповідальності.
Що стосується передумови для висування претензії щодо перебування у стані сп'яніння, як зазначено суддею, лише очевидні ознаки сп'яніння можуть зумовити звернення з пропозицією пройти медичний огляд.
Суд не може погодитися з умовиводами автора протоколу про наявність у притягуємого до адміністративної відповідальності таких ознак наркотичного сп'яніння, як зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів.
Про відсутність цих ознак свідчать, зокрема: дані відеозапису, наданого Управлінням поліції, які вказують на охайний зовнішній вигляд, чіткі відповіді водія и та повністю спростовують висновки автора протоколу про порушення мови.
Висновок про виражене тремтіння пальців рук є голослівним, оскільки ОСОБА_1 під час спілкування із співробітниками поліції такої ознаки не виказував.
Що стосується такої ознаки, як відсутність реакції зіниць очей на світло, є незрозумілим, як саме автор протоколу встановив цю ознаку.
Наслідки порушення внормованого «Порядком…» та статтею 266 огляду на стан сп'яніння зводяться до визнання його недійсним, як слідує з частини 5 ст. 266 КУпАП.
Дійшовши висновку про недопустимість доказів на користь визнання доведеним обвинувачення суддя враховує очевидну відсутність підстав у співробітників поліції для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 .
Означені висновки судді ґрунтуються на матеріалах відеозапису, який відтворює рух притягуємого до адміністративної відповідальності у повній відповідності до вимог правил про безпечний рух, а також його беззаперечне підпорядкування вимозі здійснити зупинку автомобіля.
Натомість співробітники поліції в порушення приписів ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», яка містить вичерпне коло підстав для зупинки водія транспортного засобу співробітниками підрозділів Національної поліції, на питання ОСОБА_1 , які порушення зумовили зупинку автомобіля, відповіли, що вказана зупинка зумовлена тим, що раніше відносно ОСОБА_1 вже складався протокол за ознаками ст. 130 КУпАП.
Про наявну заздалегідь упередженість співробітників поліції свідчить фрагмент їх діалогу під час переслідування автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , в ході якого вони обмінялись інформацією, що автомобілем керує та ж сама малолітня особа, що везла собаку.
Між тим водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи, як випливає із змісту ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».
Правова позиція про те, що факт порушення водієм правил дорожнього руху має бути задокументовано поліцейським та доведено належними і допустимими доказами, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль лише коли є факт правопорушення, висловлена в постанові Верховного Суду в справі № 686/11314/17 від 15.03.2019 року.
Зазначені обставини дають судді підстави зробити висновок, що ознаки сп'яніння в даному випадку не були виявлені під час спілкування з водієм після зупинки автомобіля, здійсненої на законних підставах, а, навпаки, сама зупинка була підпорядкована меті надати особі направлення на медичний огляд, що є порушенням наведених правил «Порядку…» та ст. 266 КУпАП.
Порушенням процедури направлення на медичний огляд є і встановлені під час перегляду відеозапису розпорядження поліцейського про право ОСОБА_1 рухатися далі, що і було зроблено ним, у відсутність інформації про те, що за наявності в його діях ознак правопорушення буде складатися протокол про адміністративне правопорушення за ознаками певної статті законодавства про адміністративні правопорушення, і, як наслідок, складання протоколу у відсутність особи, щодо якої він складений; невручення цій особі направлення на медичний огляд, копії протоколу; посилання в протоколі про відсторонення ОСОБА_1 від керування, тоді як фактично йому було дозволено подальше здійснення руху.
Наведені порушення законодавчо встановленої процедури здійснення огляду на стан сп'яніння на тлі припису закону про недійсність результатів цього огляду як процесуального джерела свідчать на користь недопустимості доказів щодо причетності ОСОБА_1 до інкримінованого йому правопорушення.
За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а при притягненні до адміністративної відповідальності в жодному разі не може бути допущено випадків свавільності з боку державних органів..
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини є джерелами права в Україні відповідно до положень Основного Закону України та Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини».
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В багатьох справах Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій прав особи, що передбачені законодавством.
Суд вважає, що процедура притягнення особи до відповідальності за адміністративні правопорушення в сфері порушення правил безпеки дорожнього руху, склад яких характеризуються надзвичайно суворими санкціями, має відбуватися за процедурою переслідування за вчинення кримінального правопорушення з дотриманням гарантій, притаманних кримінальному провадженню.
Таким чином, серйозність покарання за статтею 130 КУпАП підкреслює її «кримінально-правовий» характер в розумінні положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому особам, стосовно яких складено протокол про адміністративне правопорушення за цією статтею, мають бути забезпечені всі гарантії, які передбачені в ст. 6 Конвенції.
Такими гарантіями є законність, презумпція невинуватості, забезпечення права на захист.
Згідно із ст. 19 Основного Закону правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Вирішуючи справу, суд враховує, що лише вимога суб'єкта владних повноважень, що ґрунтується на законі, має наслідком її виконання; висування ж вимоги, що не продиктована об'єктивними передумовами і наповнена лише формальним змістом, не є підставою для її виконання за рахунок шкоди для особистих інтересів особи.
Таким чином, повно і всебічно встановивши обставини справи, суддя не вбачає підстав для притягнення особи до відповідальності за статтею законодавства про адміністративні правопорушення, за ознаками якої складений протокол.
Наслідки відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення встановлені пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП і ними є закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з викладеним, не вбачаючи сукупності фактичних даних, що підтверджують в силу ст. 251 КУпАП наявність ознак складу правопорушення, суддя вважає за необхідне постановити про закриття провадження в справі.
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 247 п. 1, 284, 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 від відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП звільнити у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу правопорушення.
Провадження в справі закрити.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду через суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Щаслива