Виноградівський районний суд Закарпатської області
______________________________________________________________
Справа № 299/7193/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.12.2022 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Леньо В.В. з участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , молодшого інспектор прикордонної служби відділуприкордонної служби "Вилок", за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 006942 від 19.12.2022 року в період з 12 години 00 хвилин 18.12.2022 по 20 годину 00 хвилин 18.12.2022 штаб-сержант ОСОБА_1 виконував наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Контрольний пост» в районі 103 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області).
18.12.2022 штаб-сержант ОСОБА_1 виконував обов 'язки в прикордонному наряді «Контрольний пост» встановленим порядком не здійснив доповідь старшому зміни прикордонних нарядів про транспортний засіб в якому слідували чотири громадяни признаного віку та в подальшому не було проведено контрольно- перевірочні заходи офіцерами підрозділу оперативно-розшукового відділу та даних громадян пізніше було виявлено та затримано під час спроби незаконного перетину державного кордону з України до Румунії на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Своїми діями штаб-сержант ОСОБА_1 свідомо допустив невиконання підпункту 4 пункту 10 розділу II (старший наряду в найкоротший строк доповідає черговому підрозділу охорони кордону (старшому зміни прикордонних нарядів) про появу транспортних засобів, невідомих осіб поблизу державного кордону. які своїми діями заслуговують на увагу (викликають підозру)) Наказу МВС України від 19 жовтня 2015 року №1261 «Про затвердження Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України)», та порушив вимоги алгоритму дій посадових осіб НОМЕР_1 прикордонного загону про виявлення осіб, які мають намір перетнути державний кордон України телеграма від 07.10.2022 року №22/26207-22-вих. чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 17 2-18 КУпАП, тобто допустив порушення правил несення прикордонної служби, вчинене в умовах особливого періоду.
При розгляді справи в суді ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні правопорушення не визнав повністю. Пояснив, що 18.12.2022 року виконував наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Контрольний пост» в районі 103 прикордонного знаку. Прикордонним нарядом було зупинено тарнспортний засіб в якому слідували четверо громадян Хустського району Закарпатської області, які повідомили, що їдуть до родичів в с.Бобове Берегівського району Закарпатської області. Оскільки вказані громадяни були мешканцями сусіднього району, і ніякої підозри не викликали, після перевірки їх документів та проведення опитування, дані про таких були записані до журналу. Доповідь про невідомих осіб не здійснив, оскільки громадяни були мешканцями сусіднього району.
Зазначив, що в його діях нема порушень Наказу МВС України від 19 жовтня 2015 року №1261 «Про затвердження Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України та вимог алгоритму дій посадових осіб НОМЕР_1 прикордонного загону про виявлення осіб, які мають намір перетнути державний кордон України, оскільки відомостей про те, що особи які були затримані під час спроби незаконного перетину державного кордону з України до Румунії на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », є тими особами які слідували у транспортному засобі 18.12.2022 року немає.
З вказаних підстав просив суд закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить:
об'єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;
об'єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;
суб'єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;
суб'єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.
Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.251КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
А згідно ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що підставою, для складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП стали відомості про виявлення та затримання громадян України під час спроби незаконного перетину державного кордону з України до Румунії на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
У протоколі про адміністративне правопорушення констатується лише факт виявлення та затримання громадян при спробі незаконного перетину державного кордону, що за твердженням посадової особи, яка склала протокол, стало наслідком неналежного виконання ОСОБА_1 службових обов'язків.
При цьому, доказів про те, що особи які були затримані під час спроби незаконного перетину державного кордону з України до Румунії на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », є тими особами які слідували у транспортному засобі 18.12.2022 року матеріали справи не містять, а тому неможливо встановити наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 з наслідками, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Інших належних та допустимих доказів, які б могли спростувати твердження ОСОБА_1 до матеріалів справи не додано.
Стаття 8 Конституції України проголошує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.З ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосудця, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 p., заява № 16347/02).
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 p., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
А згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.І ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-18 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності.
Згідно ст. 278 КУпАП судом першої інстанції при підготовці до розгляду справи необхідно належно перевірено чи правильно складено протокол та інші матеріали справи. Статтею7 КУпАП установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У рішенні по справі «Кобець проти України» № 16437/04 ECHR 14.02.2008 у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу і події адміністративного правопорушення.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, що спроба незаконного перетину державного кордону невідомими особами є наслідком дії чи бездіяльності ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 247,283-285, 287 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 , за ч.2 ст.172-18 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, через даний місцевий суд.
СуддяВ. В. Леньо