Справа № 402/323/22
Провадження № 2/386/201/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2022 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гут Ю. О.
з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» про визнання зобов'язань за кредитним договором припиненими,
встановив:
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 01.07.2022 звернулась до Ульяновського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до акціонерного товариства «ФДЕЯ БАНК» про визнання зобов'язань за кредитним договором припиненими. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 жовтня 2016 між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» (на сьогодні АТ «ІДЕЯ БАНК») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №Z37.664.70086. Умовами п.1.1. Договору передбачалось надання Банком Позичальнику кредиту (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 47150 грн. Відповідно до п. 1.2 Договору банк надав кредит строком на 24 місяці, тобто до 20.10.2018. В період з 18.11.2016 по 01.11.2018 ОСОБА_2 здійснювала сплату кредиту разом з процентами та платою за обслуговування. 29.10.2018 вона здійснила остаточні розрахунки по кредиту, відсотків по Договору, плати за обслуговування кредиту. Останній платіж ОСОБА_2 здійснила 01.11.2018, при цьому з її боку в цей день були проведені остаточні розрахунки по сплаті відсотків по кредиту, пені за прострочений кредит та прострочені відсотки, штрафу за ненадання довідки, тобто здійснила всі остаточні розрахунки з Банком.
Однак листом № 12.1.4/15311 від 24.01.2019 АТ «ІДЕЯ БАНК» повідомив ОСОБА_2 про наявність заборгованості за кредитним договором № Z37.664.70086 від 20.10.2016 в сумі 6091 грн. 73 коп.
10.06.2022 адвокатом Анікєєнко Є.О. був направлений адвокатський запит до АТ «ІДЕЯ БАНК» щодо надання розрахунку заборгованості та відомості про оплату з боку ОСОБА_2 за кредитним договором № Z37.664.70086 від 20.10.2016, на який 23.06.2022 АТ «ІДЕЯ БАНК» надало довідку про рух коштів по рахунку та довідку розрахунок заборгованості ОСОБА_2 .
Відповідно довідки-розрахунку заборгованості станом на 23.06.2022 строковий основний борг становить 0,00грн., прострочений основний борг становить 0,00 грн., строкові проценти становлять 0,00грн., прострочені проценти становлять 4,89 грн., строкова плата за обслуговування кредиту становить 7025,35 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту становить 56202,80 грн., разом пеня 4551,43 грн., інші штрафні санкції 61,90 грн., загальна заборгованість становить 67846,37 грн. Тобто банк, нарахував 4,89 грн. прострочених процентів при наявності відсутності заборгованості за кредитом і відсоткам, та продовжив нараховувати плату за обслуговування кредиту після повного його погашення.
Наявність неіснуючої заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Ідея Банк» потягнуло за собою наявність негативної кредитної історії і неможливості отримувати кредит в інших банках при наявності необхідності, що порушує права позивача на отримання фінансових послуг інших банків в повному обсязі.
Представник позивача, зазначала, що відповідно до п. п. 5.7. Договору абсолютне значення подорожчання кредиту складає 44822,56 грн. Ця сума відповідає п.6.1 Договору, в якому зазначена загальна сума сплати процентів та комісії в розмірі 44822,56 грн. Позивачем 01.11.2018 були здійснені повні розрахунки з відповідачем, при цьому загальна сума, яку позивач оплатив за п. 5.7. Договору склала 44968,51 грн., це більше на 146 грн. ніж передбачено було Договором.
Позивач вважав, що нею були виконані умови кредитного договору № Z37.664.70086 від 20.10.2016 в повному обсязі, що також підтверджується і довідкою-розрахунком наданого відповідачем відповідно до відповіді вих. № 3в-К-2022/2169 від 23.06.2022.
На підставі вищевикладеного , представник позивача просив визнати припиненими зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором №Z37.664.70086 від 20.10.2016, укладеного між ПАТ «Ідея банк» та позивачем; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Згідно розпорядження голови Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2022 року цивільна справа № 402/323/22 передана до Голованівського районного суду Кіровоградської області згідно п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 31 ЦПК України.
18 серпня 2022 року цивільна справа № 402/157/22 надійшла до Голованівського районного суду Кіровоградської області та відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022 передана в провадження судді Гут Ю.О.
Ухвалою суду від 22.08.2022 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи з викликом сторін .
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність , зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача АТ «Ідея Банк» 03.11.2022, 29.11.2022 та 16.12.2022 в судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується повідомленням про направлення електронного листа з судовою повісткою 21.09.2022, 04.11.2022 та 29.11.2022, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи або відзив на позов до суду не подавав.
За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення представника відповідача про дату, час і місце судового засідання, який не з'явився в судове засідання не повідомивши про причини неявки та не подав до суду відзив, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Судом встановлено, що 20 жовтня 2016 року між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» (на сьогодні АТ «ІДЕЯ БАНК») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № Z37.664.70086.
Умовами п.1.1. Договору передбачалось надання Банком Позичальнику кредиту (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 47150 грн. Відповідно до п. 1.2 Договору банк надав кредит строком на 24 місяці, тобто до 20.10.2018. В період з 18.11.2016 по 01.11.2018 ОСОБА_2 здійснювала сплату кредиту разом з процентами та платою за обслуговування. 29.10.2018 вона здійснила остаточні розрахунки по кредиту, відсотків по Договору, плати за обслуговування кредиту. Останній платіж ОСОБА_2 здійснила 01.11.2018, при цьому з боку позивача в цей день були проведені остаточні розрахунки по сплаті відсотків по кредиту, пені за прострочений кредит та прострочені відсотки, штрафу за ненадання довідки, тобто здійснила всі остаточні розрахунки з Банком.
Відповідно до копії листа № 12.1.4/15311 від 24.01.2019 АТ «ІДЕЯ БАНК» повідомив ОСОБА_2 про наявність заборгованості за кредитним договором №Z37.664.70086 від 20.10.2016 в сумі 6091 грн. 73 коп.
Згідно до копії довідки-розрахунку, наданої АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованості станом на 23.06.2022р. строковий основний борг становить 0,00 грн., прострочений основний борг становить 0,00 грн., строкові проценти становлять 0,00грн., прострочені проценти становлять 4,89 грн., строкова плата за обслуговування кредиту становить 7025,35 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту становить 56202,80 грн., разом пеня 4551,43 грн., інші штрафні санкції 61,90 грн., загальна заборгованість становить 67846,37 грн., тобто банк, нарахував 4,89 грн. прострочених процентів при наявності відсутності заборгованості за кредитом і відсоткам, та продовжив нараховувати плату за обслуговування кредиту після повного його погашення.
Відповідно до п. п. 5.7. Договору абсолютне значення подорожчання кредиту складає 44822,56 грн. Ця сума відповідає п.6.1 Договору, в якому зазначена загальна сума сплати процентів та комісії в розмірі 44822,56 грн. позивачем 01.11.2018 були здійснені повні розрахунки з відповідачем, при цьому загальна сума, яку позивач оплатив за п. 5.7. Договору склала 44968,51 грн., це більше на 146 грн. ніж передбачено було Договором.
Суд погоджується з доводами позивача, позивач виконав умови кредитного договору № Z37.664.70086 від 20.10.2016 в повному обсязі.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України). Однією з таких підстав є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Нормами ч. 1 ст. 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків. За змістом пункту 7 цієї статті окремим способом захисту є припинення правовідношення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, а також ним не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, відзив на позов суду не наданий.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Враховуючи те, що обставини, на які посилалась сторона позивача у позовній заяві знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а стороною відповідача не надано жодних доказів на підтвердження підстав своїх заперечень, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог, шляхом визнання припиненими зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором №Z37.664.70086 від 20.10.2016, укладеного між Публічним акціонерним банком «Ідея банк» та ОСОБА_2 .
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Згідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
У рішенні №14-57цс18 21 березня 2018 року Велика палата Верховного Суду визнала, що позивачі у справах про захист своїх прав як споживачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як це передбачено статтею 22 Закону «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Враховуюче те, що позивача звільнено від сплати судового збору, у зв'язку із задоволенням позовної вимоги, з відповідача мають бути стягнуті 2481 грн. 00 коп. судового збору на користь держави.
Як вбачається з позовної заяви представником позивача зазначено , що судові витрати позивача будуть складатися з витрат на професійну правову допомогу, орієнтовний розмір яких складає 4000 грн., однак представником позивача- адвоктом Анікєєнко Є.О. до позовної заяви на виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем не додано договору на правничу допомогу, акту приймання-передачі наданих послуг, платіжних документів про оплату таких послуг, розрахунку таких витрат, тому у суду відсутні підстави для задоволення у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, а тому вимога позивача про відшкодування витрат за надання правової допомоги задоволенню не підлягає.
На підставі поданих по справі доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача мали місце і підтверджуються письмовими матеріалами справи, які не викликають сумніву, вони являються достовірними та вичерпними.
Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.
На підставі викладеного, керуючись 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» про визнання зобов'язань за кредитним договором припиненими - задовольнити повністю.
Визнати припиненими зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором №Z37.664.70086 від 20.10.2016, укладеного між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_2 .
Стягнути з акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» на користь держави судовий збір в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн на рахунок на рахунок отримувача ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету:22030106 призначення платежу: по справі №386/323/22 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» про визнання зобов'язань за кредитним договором припиненими.
Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Місцезнаходження відповідача акціонерного товариства «Ідея банк»: вул. Валова, 11 м. Львів, поштовий індекс 79008. ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 19390819.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення: 23 грудня 2022 року.
Суддя: Гут Ю. О.