СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 р. Справа №480/4951/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про стягнення середнього заробітку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з 5-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 43454,98 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що до 07.10.2018 він проходив військову службу за контрактом у 5-му прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. При звільненні йому не було виплачено індексацію грошового забезпечення. В подальшому виплата індексації грошового забезпечення була присуджена позивачу за рішенням суду. Оскільки зазначена виплата є складовою грошового забезпечення позивача та не була йому виплачена при звільненні з військової служби, а була виплачена в порядку виконання рішення суду, просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки такої виплати.
Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку йому копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в електронний кабінет, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що до 07.10.2018 позивач проходив військову службу за контрактом у 5-му прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.10.2018 № 252-ОС позивача, звільненого з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 06.09.2018 № 225-ОС за підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення (а.с.12).
При звільненні позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 у справі № 480/2988/22 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії позивачу було присуджено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року - з урахуванням раніше проведених виплат. Виплату індексації здійснено 28.07.2022 (а.с.13).
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд враховує таке.
Відповідно до п. 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року N 1115/2009, особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.
Отже, з моменту звільнення грошова компенсація має бути виплачена військовослужбовцю, який звільняється.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
З матеріалів справи вбачається, що при звільненні відповідач безпідставно не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення. Всупереч положенням щодо обов'язкового матеріального та грошового забезпечення індексація грошового забезпечення була виплачена позивачу вже після звернення до суду з відповідною заявою, а саме в порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. А відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року N 1115/2009, особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.
Разом з тим, ні Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", ні Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29 грудня 2009 року N 1115/2009, не врегульовано порядок виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця з військової служби. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини. Слід зауважити, що непоширення норм КЗпП України на військовослужбовців стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці. Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, за речове майно, які не є складовими грошового забезпечення) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. У той же час такі питання врегульовані положеннями Кодексу законів про працю України, які можуть та повинні бути застосовані до спірних правовідносин.
Статтею 117 КЗпП України передбачена відповідальність у вигляді виплати середнього заробітку за порушення строків виплати усіх належних при звільненні сум.
Так, порядок прийняття, проходження та звільнення з військової служби врегульовано спеціальним законодавством. При цьому порядок проведення розрахунків при звільненні військовослужбовця, зокрема, строків проведення розрахунків, такими нормативними актами не врегульовано. У такому випадку підлягають застосуванню загальні норми Кодексу законів про працю України, якими врегульовано порядок проведення розрахунків при звільненні та встановлено відповідальність за несвоєчасний розрахунок. Така позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом при розгляді справ у подібних правовідносинах. Зокрема, в постанові у справі № 825/598/17 (адміністративне провадження № К/9901/23837/18) колегія суддів Верховного Суду сформулювала висновок про можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які складаються під час звільнення з військової служби, оскільки спеціальним законодавством не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, що, у свою чергу, дасть змогу забезпечити рівність прав та принцип недискримінації у трудових відносинах.
Суд вважає, що вимоги про стягнення середнього розміру грошового забезпечення підлягають частковому задоволенню. Суд враховує, що після звільнення у жовтні 2018 року позивач з заявою про виплату індексації грошового забезпечення не звертався. Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача індексації грошового забезпечення 19.04.2022, тобто через понад 3 роки після звільнення, однак не заявив у позовній заяві вимоги про стягнення середнього заробітку за порушення термінів розрахунку при звільненні. Натомість з такою вимогою позивач звернувся до суду з позовом лише 02.08.2022. Про наявність будь-яких обставин, що перешкоджали б такому зверненню раніше, позивачем не повідомлено.
Суд вважає за необхідне застосувати принцип співмірності при визначенні розміру відшкодування позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України. Позицію щодо правомірності застосування судом до спірних правовідносин такого принципу під час розрахунку загального розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню на користь позивача, було висловлено Верховним Судом у постанові від 24.07.2019 у справі № 805/3167/18-а (адміністративне провадження № К/9901/9908/19).
На підставі довідки про заробітну плату середньомісячне грошове забезпечення позивача за останні два календарні місяці служби, що передують звільненню (серпень-вересень 2018 року), складає 9552,00 грн (а.с.13 на звороті).
Вирішуючи питання про суму середнього заробітку, яка підлягає стягненню, суд враховує, що позивач протягом тривалого часу не звертався до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за порушення термінів розрахунку при звільненні. Також суд враховує розмір середнього заробітку позивача, факт наявності спору між позивачем та відповідачем щодо права отримання коштів при звільненні, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком позивача.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка буде співмірною з урахуванням усіх обставин справи, - 9552,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
Враховуючи, що відповідач, не виплативши позивачу на час звільнення його з військової служби та виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення індексації грошового забезпечення, не дотримався вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року N 1115/2009, на користь позивача належить стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з урахуванням пропорційності у розмірі грошового забезпечення.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321759) про стягнення середнього заробітку - задовольнити частково.
Стягнути з НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 08.10.2018 по 27.07.2022 в сумі 9552,00 грн (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах