СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 року Справа № 480/7556/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7556/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
1. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.08.2022 року № 1026 про утримання надміру виплачених сум пенсій.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повернути протиправно утримані грошові кошти із пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.08.2022 року № 1026 про утримання надміру виплачених сум пенсій.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 14.12.2021 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно з п. е ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, надавши всі необхідні для призначення пенсії документи.
Рішенням відповідача від 20.12.2021 року відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у зв'язку з недостатністю вислуги років відпрацьованої у закладах охорони здоров'я, не погодившись з яким оскаржила до суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 року по справі № 480/982/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періодів роботи з 15.07.1986 по 02.01.1997 на посаді заступника завідуючого фармацевта приймального відділу, з 03.01.1997 по 10.07.1998 на посаді заступника завідуючого відділом по випуску ліків та з 14.07.1998 по 31.01.2004 на посаді фармацевта в ПП " ОСОБА_2 " та призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи з 15.07.1986 по 02.01.1997 на посаді заступника завідуючого фармацевта приймального відділу, з 03.01.1997 по 10.07.1998 на посаді заступника завідуючого відділом по випуску ліків та з 14.07.1998 по 31.01.2004 на посаді фармацевта в ПП "Анна".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення - 14.12.2021, та виплатити утворену заборгованість з пенсійних виплат.
На виконання зазначеного рішення суду позивачу призначено пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Разом з тим, відповідач листом без дати повідомив позивача про наявну переплату пенсії за вислугу років в загальній сумі 30504 грн. 99 коп. за період з 08.09.2010 року по 31.03.2013 року на підставі рішення відповідача від 23.08.2022 року № 1026, з якого вбачається, що переплата утворилася за період з 08.09.2010 року по 31.03.2013 року в зв'язку із неповідомленням про отримання позивачем пенсії за вислугу років у період з 08.09.2010 року по 31.03.2013 року.
Позивач зазначила, що в період з 08.09.2010 року по 31.03.2013 року дійсно перебувала на обліку у відповідача та отримувала пенсію за вислугу років, і про вказану обставину відповідачу було відомо, оскільки саме він призначав та виплачував пенсію. В подальшому виплата пенсії була припинена відповідачем, а потім знов призначена за рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 року.
Позивачка вважає, що жодних зловживань з її боку при отриманні пенсії допущено не було, а тому рішення відповідача про утримання з пенсії грошових коштів є протиправним та таким, що порушує її пенсійні права.
Ухвалою суду від 16.11.2022 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали суду надати суду копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету, документ доставлено до електронного кабінету 17.11.2022 (а.с. 12).
Ухвалою суду від 06.12.2022 про витребування доказів зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області надати суду копію пенсійної справи ОСОБА_1 у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
На виконання зазначеної ухвали відповідачем надано копію пенсійної справи позивача.
28.12.2022 відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що органом, що уповноважений призначати пенсії, встановлено факт переплати пенсії ОСОБА_3 , який мав місце у зв'язку із неповідомленням позивача про отримання нею пенсії за вислугу років у період з 08.09.2010 по 31.03.2013, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 14.12.2021 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно з п. "е" ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с. 28).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 2183450017177 від 20.12.2021 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у зв'язку з недостатністю вислуги років відпрацьованої у закладах охорони здоров'я (а.с. 28 зворотній бік).
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачка звернулась до суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 року по справі № 480/982/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періодів роботи з 15.07.1986 по 02.01.1997 на посаді заступника завідуючого фармацевта приймального відділу, з 03.01.1997 по 10.07.1998 на посаді заступника завідуючого відділом по випуску ліків та з 14.07.1998 по 31.01.2004 на посаді фармацевта в ПП " ОСОБА_2 " та призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи з 15.07.1986 по 02.01.1997 на посаді заступника завідуючого фармацевта приймального відділу, з 03.01.1997 по 10.07.1998 на посаді заступника завідуючого відділом по випуску ліків та з 14.07.1998 по 31.01.2004 на посаді фармацевта в ПП "Анна".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення - 14.12.2021, та виплатити утворену заборгованість з пенсійних виплат.
На виконання зазначеного рішення суду позивачу призначено пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 26 зворотній бік - 28).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 1026 від 23.08.2022 встановлено, що переплата пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30604,99 грн. утворилась за період з 08.09.2010 по 31.03.2013 р. у зв'язку з неповідомленням про отримання позивачем пенсії за вислугу років у період з 08.09.2010 року по 31.03.2013 року (а.с. 36).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від5 листопада 1991 року№1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ), пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Згідно ст. 103 Закону №1788-XIIсуми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, врегульований Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695.
Згідно п. 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV(далі -Закон № 1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надмірно виплачені суми можуть бути утримані із пенсії за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
При цьому, відповідно до ст. 101 № 1788-XI органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Суд зазначає, що пенсіонер не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень.
Отже, на пенсіонера може бути покладений обов'язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об'єктивними даними зловживань з його боку, тобто наявність об'єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних згідно наданих довідок.
Для цілей застосування ст. 50 Закону № 1058-IV зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. При цьому тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує.
Так, підставою прийняття оскаржуваного рішення про утримання надміру сплачених сум пенсії є встановлення органом, що уповноважений призначати пенсії, факту переплати пенсії, яка мала місце у зв'язку із неповідомленням позивача про отримання нею пенсії за вислугу років у період з 08.09.2010 по 31.03.2013.
Зокрема, зі змісту письмових пояснень відповідача та позивача судом встановлено, що позивачу виплачувалась пенсія за вислугу років у період з 08.09.2010 по 31.03.2013.
Про наявність будь-яких зауважень до наданих позивачем документів для призначення пенсії документів при її призначенні, а також про наявність даних щодо зловживання з боку позивача при призначенні пенсії, або подання ним недостовірних відомостей (як при призначенні пенсії так і після такого призначення) відповідачем суду не повідомлено, доказів на підтвердження цього також не надано.
У спірному рішенні не наведено жодних обґрунтувань щодо наявності умислу позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Суд спростовує посилання представника відповідача зазначених у службовій записці та оскаржуваному рішенні, що позивачем не було зазначено у заявах про призначення пенсій від 15.09.2016 та від 14.12.2021 про факт призначення пенсій як на підставу для повернення коштів за виплачену пенсію за період роботи з 08.09.2010 по 31.03.2013, виходячи з наступного.
Так, суд погоджується із доводами представника відповідача, що ОСОБА_3 дійсно не зазначила про факт отримання пенсії у період з 08.09.2010 по 31.03.2013 у заявах про призначення пенсій від 15.09.2016 та від 14.12.2021.
Проте, суд наголошує, що ГУ ПФУ в Сумській області не зазначено, яким чином наведений факт впливає на правомірність отримання ОСОБА_1 пенсії у період з 08.09.2010 по 31.03.2013.
Крім того, суд наголошує, що саме на ГУ ПФУ в Сумській області покладено обов'язок щодо правомірності призначень та перерахунку пенсії та згідно змісту службової записки заступника начальника управління-начальника відділу методології та організації роботи із застосуванням пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення ОСОБА_4 встановлено, що пенсійна справа позивачки за період з 06.09.2010 була в наявності в ГУ ПФУ в Сумській області та, відповідно у відповідача була можливість своєчасно встановити факт правомірності або протиправності отримання ОСОБА_1 пенсії у період з 08.09.2010 по 31.03.2013.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено, що суми пенсій, виплачені ОСОБА_1 у наведений період є наслідком зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Згідно ч. ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного вище суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності спірного рішення.
Також, судом встановлено, що за період з 01.11.2022 по 31.12.2022 відповідачем на підставі оскаржуваного рішення утримано у ОСОБА_1 1273,88 грн., а тому суд приходить висновку про необхідність зобов'язання відповідача повернути протиправно утримані грошові кошти із пенсії ОСОБА_1 у розмірі 1273,88 грн.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду (а.с. 4).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.08.2022 року № 1026 про утримання надміру виплачених сум пенсій.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) повернути протиправно утримані грошові кошти із пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 1273,88 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук