МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
27 грудня 2022 р. № 400/5858/22
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами
позовної заявиОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , сум пенсії, нарахованої за життя спадкодавця ОСОБА_2 пенсії у сумі 119 214,51 грн; зобов'язати відповідача виплатити позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію померлого ОСОБА_2 у сумі 119 214,51 грн.
За правилами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивач зазначає: "Приватним нотаріусом Дворецькою Оленою на адресу ГУ ПФУ в Миколаївській області 29.09.2022 направлено письмовий запит стосовно наявності недоотриманих сум пенсійного забезпечення спадкодавцеві, для включення їх до складу спадщини. Листом відповідача від 06.10.2022 року за №1400-0404-8/35119 було повідомлено позивача про те, що нарахунку управління пенсійного фонду залишилась недоотримана пенсія та з посиланням на статтю 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військовоїслужби, та деяких інших осіб» відмовлено у виплаті або включенні до складу спадщини недоотриманого пенсійного забезпечення спадкодавця. Тобто, звернення приватного нотаріуса до відповідача стосовно з'ясування наявності нарахованого та невиплаченого за життя спадкодавця пенсійного забезпечення надійшло у встановлений законодавчий термін не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера".
До позовної заяви додана копія листа відповідача від 06.10.2022 за №1400-0404-8/35119 на ім'я приватного нотаріуса Дворецької О.М. (а не позивача, як зазначено в позові) і в цьому листі відсутні відомості про наявність недоотриманої пенсії ОСОБА_2 на рахунку відповідача, як зазначено в позовній заяві. Натомість у цьому листі відповідач повідомляє нотаріусу, що "Виплату пенсії припинено з 01.09.2022 у зв'язку зі смертю пенсіонера (06 серпня 2022 року). Пенсію за серпень 2022 року, тобто по місяць смерті включно, зараховано 02.08.2022 на рахунок одержувача, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк». Таким чином, недоотримана пенсія ОСОБА_2 станом на 05.10.2022 відсутня."
Тобто відповідач у листі на ім'я нотаріуса заперечує наявність недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , а не підтверджує, як вказано у позові.
Також у листі від 06.10.2022 за №1400-0404-8/ НОМЕР_1 не йдеться про відмову у виплаті або включенні до складу спадщини недоотриманої пенсії. Зокрема, у листі зазначено: "Одночасно повідомляємо, що відповідно до ч. 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, шо підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше місяців після смерті пенсіонера".
Зазначене формулювання свідчить про те, що відповідач повідомив приватному нотаріусу зміст частини першої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, у позовній заяві зазначені обставини, які мають суперечності з доданими до позову доказами.
У зв'язку з цим позивачу пропонується навести у позовній заяві посилання на фактичні обставини, які підтверджуються документально, або ж подати до суду докази на підтвердження тих фактичних обставин, що вже зазначені в позові.
Позивач у позовній заяві вказує на те, що спірні правовідносини не є спадковими, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а. Позивач зазначає, що такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Зазначаючи таке обгрунтування та заявивши позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , позивач не наводить у позовній заяві посилань на фактичні обставини, які свідчать про те, що відповідач допустив бездіяльність відносно позивача. Матеріали позову не містять підтвердження того, що між позивачем і відповідачем виникли будь-які спірні правовідносини щодо отримання позивачем недоотриманої пенсії ОСОБА_2 . Зокрема, у позовній заяві не зазначено обставин звернення позивача до відповідача за недоотриманою пенсією, не подано доказів такого звернення.
Позивач посилається на звернення приватного нотаріуса до відповідача із запитом стосовно наявності недоотриманих сум пенсійного забезпечення спадкодавцеві, для включення їх до складу спадщини. Позивач зазначає, що звернення нотаріуса до відповідача відбулося у шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_2 .
Запит нотаріуса щодо наявності невиплачених сум пенсії не є тотожним зверненню позивача за виплатою цих сум в порядку статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, суд пропонує позивачу зазначити в позовній заяві обставини, якими обгрунтовується бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу недоотриманої пенсії ОСОБА_2 (зокрема, щодо звернення позивача до відповідача за отриманням такої виплати та результатів такого звернення (або їх відсутності) з наданням відповідних доказів.
За приписами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали;
- доказів на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, що подається на виконання цієї ухвали (крім тих, що були додані до позову в первинній редакції).
3. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Птичкіна