УХВАЛА
"26" грудня 2022 р. Справа № 596/1922/18
Провадження № 8/596/2/2022
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Цвинтарна Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2020 року за виключними обставинами у справі №596/1922/18 за позовом ОСОБА_1 до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області (далі - УПСЗН Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області), правонаступником яких є Чортківська районна державна адміністрація, Державної казначейської служби України провідшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ :
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеною заявою і просить переглянути судове рішення про відшкодування моральної шкоди у справу №596/1922/18 за виключними обставинами та скасувати рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2020 року.
В обґрунтування заяви зазначає, що відповідачі, відмовляючи йому в призначенні субсидії, посилалися виключно на те, що його син, дочка та їхні діти, які фактично із ним не проживають і не беруть участі у веденні його домогосподарства, є членами його сім'ї та їхні доходи мають враховуватися при призначенні йому субсидії. Проте, рішенням Конституційного Суду України № 5-рп 99 від 03 червня 1999 року визначено, що «членами сім'ї» можуть бути лише особи, які проживають однією сім'єю, члени різних сімей, колишні члени сім'ї, пов'язані між собою немайновими або майновими обов'язками. Відповідно до п.6 абзац 6 вищевказаного рішення Конституційного Суду України «суттєвим правовим чинником для визначення кола осіб, яким надається право на пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, є факт їх сумісного проживання з суб'єктом права на такі пільги. Це випливає з наведених положень статті 6 Житлового кодексу Української PCP, інших законів України та тих міжнародних угод, які стали невід'ємними складовими національного законодавства України».
Заявник також зазначив, що ВПВС, посилаючись на згадане рішення Конституційного суду України, за яким обов'язковими умовами для визначення «членами сім'ї», крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємодопомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин, вказала, що відповідно до Сімейного кодексу України (ч.ч.2,4 ст.3) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Вважає, що зазначені вище рішення Конституційного Суду України та постанова ВП ВС стосуються тих самих обставин, що розглядалися у його позові, вони носять преюдиційний характер і не потребують доказування і мають враховуватися при розгляді подібних справ судами всіх інстанцій.
Тому вважає, що так як він не мав права вносити та надавати персональні дані дочки і сина, тим більше їхніх чоловіка, дружини та дітей у розділ 11 Декларації, яку він подав до відповідача УПСЗН Гусятинської райдержадміністрації Тернопільської області, тому при подані документів на житлову субсидію він не заповняв розділ 11 вищезгаданої Декларації. Однак, в подальшому, відповідач УПСЗН Гусятинської райдержадміністрації Тернопільської області шляхом обману, пообіцявши призначити йому субсидію, його примусив в розділ 11 Декларації внести персональні відомості дочки та сина з припискою, що вони в його будинку не проживають.
Крім того, заявник посилається і на рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5 рп і зазначає про те, що згідно вище вказаного рішення Конституційного Суду України положення ст.46 Конституції України зобов'язують державу створити ефективну систему соціального захисту різних категорій осіб, яка сприяла б узгодженню рівня їхнього життя з реалізацією права на достатній життєвий рівень для них та їхніх сімей шляхом надання відповідного соціального забезпечення. Заходи соціального захисту мають втілювати ідеї соціальної солідарності та справедливості, бути спрямовані на охорону і захист особи при настанні можливих соціальних ризиків.
Посилаючись на вищенаведене, вважає, що оскільки при винесені рішення Гусятинський районний суд не тільки не врахував, але і не надав жодної оцінки обставинам вищезгаданим рішенням Конституційного Суду України, які мають істотне значення для законного і справедливого вирішення справи на основі верховенства права, тому рішення Гусятинського районного суду має бути переглянуте за виключними обставинами, встановленими рішеннями Конституційного Суду України № 5рп 99 від 03.06.1999 року, № 5-рп 2018 від 22.05.2018 року.
Суддя, вивчивши зміст заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, приходить до висновку, що дана заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області з позовом до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, Державної казначейської служби України про скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій, зобов'язання УПСЗН Гусятинської райдержадміністрації призначити та нарахувати йому житлові субсидії та відшкодування моральної шкоди.
05 листопада 2018 року ОСОБА_1 було подано до суду клопотання про «зняття частини позову, а саме про скасування рішення та зобов'язання призначити житлову субсидію.
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2019 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року вищевказані рішення першої та апеляційної інстанцій скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
10 січня 2020 року ОСОБА_1 як позивач подав до Гусятинського районного суду Тернопільської області заяву про збільшення позовних вимог, а саме про стягнення моральної шкоди у розмірі 2 000 000 гривень.
Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду в частині позовних вимог про:
- скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій про відмову у призначенні субсидії;
- зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації призначити та нарахувати йому житлових субсидій з розрахунку соціальних норм житлової площі на одну особу та додатково 30% від соціальної норми житла на одну особу.
Роз'яснено позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Вказана ухвала суду ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 27 березня 2020 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2020 року визнано неподаною та повернуто апелянту.
Отже, ухвала Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2020 року набрала законної сили.
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03 листопада 2021 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 202 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, правонаступником яких є Чортківська районна державна адміністрація, Державної казначейської служби України провідшкодування моральної шкоди - відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В силу вимог ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами, відповідно до ч.3 ст.423ЦПК України,є:
-встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (незастосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
-встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом;
- встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Згідно пунктів 4,5 ч.1, ч.2 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано:
з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного;
Статтею 426 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про перегляд судових рішень суду за виключними обставинами. Зокрема, у заяві зазначаються:
- найменування суду, якому адресується заява;
- ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження;
- інші учасники справи;
- дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву;
- виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
- посилання на докази, що підтверджують наявність виключних обставин.
Також, до заяви додаються:
- копії заяви відповідно до кількості учасників справи;
- докази, що підтверджують наявність виключних обставин;
- документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;
- клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу;
- у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
Проте, в порушення вимог пунктів 4,5,6 ч.2 ст.426 ЦПК України в заяві не конкретно зазначені дата ухвалення та зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву. Зокрема, у прохальній частині заяви вказано «Переглянути справу № 596/1922/18 про відшкодування моральної шкоди за виключними обставинами. Скасувати рішення Гусятинського районного суду від 12 лютого 2020 року».
При цьому, як вбачається з матеріалів справи рішення суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, ухвалено 03 листопада 2021 року. Ухвалою суду від 12 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду в частині позовних вимог про: - скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій про відмову у призначенні субсидії; - зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації призначити та нарахувати йому житлових субсидій з розрахунку соціальних норм житлової площі на одну особу та додатково 30% від соціальної норми житла на одну особу.
Також в заяві не зазначені виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття чи встановлення та посилання на конкретні докази, що підтверджують наявність виключних обставин.
Посилання заявника у заяві на рішеннями Конституційного Суду України № 5рп 99 від 03.06.1999 року, № 5-рп 2018 від 22.05.2018 року не містять чіткості та конкретизації відносно того, що саме вищевказаними рішеннями Конституційного Суду України встановлена неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта, чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи.
Крім того, в порушення вимог пунктів1,3,6 ч.3 ст.426 ЦПК України до заяви не додано: - копії заяви відповідно до кількості учасників справи;
- доказів, що підтверджують наявність виключних обставин для перегляду судового рішення за виключними обставинами;
- клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, оскільки як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , заявник у ній посилається на рішення Конституційного Суду України № 5-рп 99 від 03 червня 1999 року як підставу для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами
Відповідно до частини 3 ст.427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
В силу вимог ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Встановивши вищезазначені недоліки заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суддя вважає за необхідне залишити її без руху, а заявнику надати строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 423, 424, 426, 427 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2020 року за виключними обставинами у справі №596/1922/18 за позовом ОСОБА_1 до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, правонаступником яких є Чортківська районна державна адміністрація, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху, надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк, заява буде повернута заявнику, що не позбавляє його права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис
З оригіналом вірно
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Т.М. Цвинтарна