УХВАЛА
27 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 200/2713/21-а
адміністративне провадження № К/990/36700/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №200/2713/21-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини № НОМЕР_1 , Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався близько 4-30 год 27 жовтня 2019 року з військовослужбовцем ОСОБА_1 , від 7 листопада 2019 року № 22-19, складений військовою частиною № НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати висновок повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку за фактом травмування військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 від 01 грудня 2020 року, складений Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України;
- зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 скласти та затвердити новий акт розслідування нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем ОСОБА_1 27 жовтня 2019 року за формою Нвс-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, що стався з військовослужбовцем ОСОБА_1 за формою Нвс-1.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку, що стався близько 4-30 год 27 жовтня 2019 року, від 7 листопада 2019 року № 22-19 за формою Нвс-5, складений комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано протиправним та скасовано висновок повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку за фактом травмування військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 01 грудня 2020 року, складений Комісією Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) скласти та затвердити новий акт розслідування нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем ОСОБА_1 27 жовтня 2019 року, за формою Нвс-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, що стався з військовослужбовцем ОСОБА_1 за формою Нвс-1 (НПвс).
У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У касаційній скарзі представник відповідача посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах: «саме частини четвертої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу «в частині того чи можна вважати рух військовослужбовця, який перебуває у відпустці з міста проведення відпустки до міста, в якому розташоване місце дислокації військової частини «поверненням до місця несення служби» або «шляхом прямування на службу», то з якого моменту дії військовослужбовця можна вважати такими» ( аркуш касаційної скарги №3).
Суд роз'яснює, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Всупереч зазначеному, автор касаційної скарги в обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України виклав суть спору у вказаній справі, обставини справи, фактично висловив незгоду із прийнятими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, поставив запитання до Верховного Суду, щодо вирішення справи по суті, проте це не є належним зазначенням підстави касаційного оскарження передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС України.
Інша мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове регулювання обґрунтування, проте Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, із застосуванням яких не погоджується скаржник.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №200/2713/21-а повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяМ.В. Білак