ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року місто Чернівці справа № 715/1197/19
провадження №22-ц/822/924/22
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Височанської Н.К.,
суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.
секретар Собчук І.Ю.
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2022 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 листопада 2022 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Маковійчук Ю.В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та рух справи
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в праві користування житловим будинком шляхом виселення. Вказує на те, що позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково та виселено її з житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Посилається на те, що на даний час вона не має куди виселитися, іншого житла вона не має, не працює та потребує лікування і проведення операції на хребті, тому просить заяву задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 листопада 2022 року, заяву ОСОБА_1 задоволено, вирішено: відстрочити виконання рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2022 року про усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні житловим будинком та виселення ОСОБА_1 із житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 терміном на шість місяців.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції від 09 листопада 2022 року скасувати.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд не врахував ступінь вини ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_1 у виникненні спору, в порушення ч.4 п.1 ст.435 ЦПК України, яка полягає в тому, що на протязі трьох років з моменту відкриття провадження у справі про виселення до ухвалення рішення судом про їх виселення, вони не тільки не забезпечили себе житлом, але й добровільно відчужили його умисно створивши для себе негативні наслідки.
Вказує, що невиконання рішення про виселення перешкоджає їй виконати умови договору по довічному утриманні, оскільки її батько позбавлений житла та життєво необхідних умов для проживання.
Крім цього, суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала, що вони можуть виселитися з будинку якщо їм повернуть кошти за проведений ремонт в будинку, що свідчить про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення суду.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Усунуто перешкоди у користуванні житловим будинком шляхом виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_1 залишена без задоволення, рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2022 року без змін.
26 вересня 2022 року на підставі виконавчого листа виданого Глибоцьким районним судом Чернівецької області від 22 вересня 2022 року №715/1197/19 відкрито виконавче провадження ВП № 69929435 про виселення ОСОБА_1 .
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам не відповідає.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови
Суд першої інстанції задовольняючи заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду, виходив із того, що на території України запроваджено воєнний стан, що є надзвичайною подією та такою обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення, а також те, що наближається зимовий період. Разом з тим суд першої інстанції вважав, що суду не було надано доказів наявності можливостей у забезпеченні житлом боржника на даний час.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Конституція України є основним законом України. Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Статтею 125 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною першою статті 18 ЦПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 № 18-рп/2012).
Відповідно до частини 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 статті 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини 4 зазначеної статті вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У частині першій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що відстрочка виконання рішення суду може бути застосована судом у виняткових випадках, що створюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10 провадження № 61-46129св18.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Також у постанові Верховного Суду у складі у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного від 19 грудня 2018 року у справі №264/2548/16-ц провадження № 61-629св18 вказано, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Апеляційний суд надаючи аналіз викладеному вважає, що заявником не надано достатніх та переконливих доказів, що свідчать про наявність у неї виключних обставин, через існування яких вона позбавлена можливості виконати рішення суду, відтак підстави для задоволення заяви та відстрочення виконання рішення суду відсутні.
Зокрема, в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду ОСОБА_1 вказала такі обставини як труднощі із пошуком житла, погіршення стану здоров'я, складний матеріальний стан їх сім'ї, однак такі обставини не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду і підлягають оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Виконання рішення про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_1 з житлового будинку не перебуває у прямій залежності від забезпечення іншим жилим приміщенням чи матеріальним станом боржника.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами триває з 2019 року, тобто заявник ОСОБА_1 мала достатньо часу для вирішення питань з житлом.
Також, з прослуханого звукового-технічного запису судового засідання слідує, що заявник ОСОБА_1 підтверджує факт продажу житлового будинку який їм належав, при цьому вказує, що кошти за продаж житла ними витрачено на ремонт спірного будинку і у разі компенсації стягувачем витрачених коштів вони готові виселитися зі спірного будинку. А тому, не можна погодитися з доводами ОСОБА_1 викладеними в поданій нею заяві про відстрочку виконання рішення суду.
Крім цього, як вбачається з поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду, ОСОБА_1 в поданій заяві не посилається на підставу необхідності відстрочки виконання рішення суду у зв'язку з військовим станом, а тому суд першої інстанції в порушення вимог ст.13 ЦПК України при постановлені ухвали вийшов за межі вимог поданої заяви.
При цьому, сам по собі факт введення воєнного стану на території України не є безумовною підставою для здійснення судом відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, адже мають враховуватись конкретні обставини введення такого правового режиму у відношенні до певної особи.
Небезпека завдання ракетних ударів залишається на всій території України, однак такий стан не свідчить про те, що виконання рішень судів на всій території України підлягають відстроченню або розстроченню.
З огляду на наведене доводи заявника ОСОБА_1 в обґрунтування відстрочки виконання рішення суду не дають підстав для висновку, що існують обставини, які мають винятковий характер, які перешкоджають виконанню рішення суду.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 за подання до суду апеляційної скарги сплатила судовий збір в розмірі 496,20 грн. (а.с.44).
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, то з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 496,20 грн.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо відстрочення виконання судового рішення на шість місяців є помилковим та до такого висновку суд першої інстанції прийшов з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим ухвалу суду необхідно скасувати і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 листопада 2022 року скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 травня 2022 року по справі ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в праві користування житловим будинком шляхом виселення - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 496 грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н.К.Височанська
Судді: І.М.Литвинюк
І.Б.Перепелюк