ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
21 грудня 2022 року
м. Чернівці
cправа № 727/2541/21
провадження № 822/920/22-ц
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.,
за участю секретаря Тодоряка Г.Д.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 вересня 2022 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Танасійчук Н.М.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування вартості невід'ємних поліпшень.
12 липня 2022 року ОСОБА_3 надіслав до суду клопотання про направлення ухвали суду про призначення оціночно - будівельної експертизи на виконання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 вересня 2022 року заяву представника позивача ОСОБА_3 про направлення матеріалів справи експертам СП "Західно- Українського експертно -консультативного центру" з метою проведення судової оціночно-будівельної експертизи, за ухвалою суду, винесеною 22 червня 2021 року повернуто позивачу.
Ухвала суду мотивована тим, що представник позивача ОСОБА_3 , зловживає наданими йому процесуальними правами, а саме, вчиняє дії, які спричиняють безпідставне затягування розгляду справи та суперечать завданням цивільного судочинства, зокрема такому, як своєчасність розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції при постановленні ухвали допустив порушення норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, в порушення вимог норм процесуального права, безпідставно повернув його заяву про направлення матеріалів справи експертам «Західно-Українського експертно-консультативного центру» для проведення експертизи.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_2 подав до суду відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Посилається на те, що аргументи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 червня 2021 року у справі була призначена судова оціночно-будівельна експертиза, проведення якої доручено СП «Західно-Українському експертно-консультативному центру».
16 серпня 2021 року судовий експерт Ощипко О.О. надіслала до суду клопотання про надання додаткових матеріалів, а саме, оригіналу звіту про оцінку нерухомості, що виконувався в 2019 році для оформлення операції купівлі - продажу, зафіксованої в договорі купівлі - продажу від 11 квітня 2019 року.
02 грудня 2021 року матеріали цивільної справи були повернуті в суд першої інстанції без виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 червня 2021 року про призначення експертизи, у зв'язку з ненаданням експерту додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.
12 липня 2022 року ОСОБА_3 надіслав до суду клопотання про направлення ухвали про призначення оціночно-будівельної експертизи, за ухвалою суду винесеною 22 червня 2021 року.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Апеляційна перевірка судових рішень, ухвалених судом першої інстанції, є гарантією реалізації права на судовий захист.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам не відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За приписами статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених законодавчих норм вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).
Тобто цивільне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Крім того, відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями (пункт 2 частини другої статті 44 ЦПК України).
Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
За таких міркувань можна дійти висновку, що під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішення справи.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (схожі висновки виклдаено Верховним Судом у постанові від 12серпня 2019 року у справі № 905/945/18 та у постанові від 16жовтня 2019 року у справі № 906/936/18).
У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Таким чином, суд може визнати зловживанням процесуальними правами саме конкретні дії учасників судового процесу, а не абстрактне поняття «зловживань».
Як убачається з матеріалів вправи ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 червня 2021 року у справі була призначено судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено СП «Західно - Українському експертно -консультативному центру».
02 грудня 2021 року матеріали цивільної справи були повернуті в суд першої інстанції без виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 червня 2021 року про призначення експертизи, у зв'язку з ненаданням експерту додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.
12 липня 2022 року ОСОБА_3 надіслав до суду клопотання про направлення ухвали суду про призначення оціночно - будівельноі експертизи для виконання.
Отже, подання вищевказаного клопотання ОСОБА_3 є формою реалізації учасником справи права на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи, встановлення всіх обставин справи та надання стороні можливості отримання належних та допустимих доказів у справі.
Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від03 серпня 2022 року у справі №352/54/19.
Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що заяву ОСОБА_3 , про направлення матеріалів справи експертам СП «Західно - Українському експертно -консультативному центру» для проведення судової оціночно-будівельної експертизи, за ухвалою суду винесеною 22 червня 2021 року слід повернути позивачу.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 вересня 2022 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 379, 381 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 вересня 2022 року скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 26 грудня 2022 року
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: Н.Ю. Половінкіна
О.О. Одинак