ПОСТАНОВА
Іменем України
15 грудня 2022 року м. Кропивницький
справа № 405/8629/21
провадження № 22-ц/4809/1113/22
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»;
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 серпня 2022 року (суддя Іванова Л.А.).
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30 березня 2019 року ОСОБА_1 з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. На підставі підписаної анкети-заяви відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
При цьому, відповідачка погодила, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг в «А-Банку» та «Тарифами Банку», складає між нею та АТ «Акцент-Банк» кредитний договір.
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав позичальниці кредит у розмірі, відповідно до умов договору.
Посилаючись на те, що відповідачка не виконує свої зобов'язання, АТ «Акцент-Банк» просить стягнути з неї заборгованість, яка станом на 08 листопада 2021 року становить 13 766,04 грн, з яких: 7 329,99 грн - заборгованість за кредитом, 6 436,05 грн - заборгованість по відсоткам.
Відповідачем відзиву/заперечень на позовну заяву не подано.
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 серпня 2022 року позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 березня 2019 року, яка складається з загальної заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 329 (сім тисяч триста двадцять дев'ять) грн 99 коп.; вирішено питання про розподіл судових витрат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд дійшов висновку, що відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань, а тому вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 329,99 грн обґрунтованими.
Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, суд вказав, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в частині відмовлених позовних вимог.
Просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ «А-Банк» задовольнити в повному обсязі.
Посилається на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування вказано, що відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процента ставка та інше.
Паспорт продукту підписано боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Підписавши анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору та паспорт споживчого кредиту, відповідачка відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилась на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов'язання. А тому позивач вважає, що наявні всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга Акціонерним товариством «Акцент-Банк» на рішення суду першої інстанції подана 26 вересня 2022 року.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 26 вересня 2022 року витребувано з суду першої інстанції матеріали даної цивільної справи.
05 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву.
11 жовтня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі; постановлено апеляційний розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 15 грудня 2022 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.
Обставини справи встановлені судами
30 березня 2019 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с.7).
До позовної заяви долучено розрахунок заборгованості за договором №б/н від 30.03.2019, укладений між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 (а.с.5), витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщений на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» (а.с.8 зворот - 12) витяг з Умов та Правил надання банківських послуг користування кредитною карткою «Універсальна Gold», який не містить підпису відповідачки про ознайомлення з ним (а.с.13).
В матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який містить електронний підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з ним (а.с.7 зворот -8).
За доводами Банку, відповідачка отримала та користувалась кредитними коштами, однак взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 13 766,04 грн, яка складається з наступного: 7 329,99 грн - заборгованість за кредитом; 6 436,05 грн - заборгованість за відсотками за відсотками.
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог АТ «Акцент Банк» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом не оскаржується, суд згідно статті 367 ЦПК України в цій частині його не переглядає.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.
За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ціна позову в даній справі становить 13 766, 04 грн, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2022 становить 248 100 грн), в зв'язку з чим апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентної ставки та можливість нарахування банком заборгованості за процентами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-банк» від 30.03.2019 процентна ставка не зазначена. Крім того в анкеті-заяві не зазначені умови та порядок нарахування та сплати процентів за користування кредитом (а.с.7).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщений на сайті https://a-bank.com.ua/green/tariffs в розділі «Умови та Правила» Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна Gold», як невід'ємну частину спірного договору (а.с.8 зворот - 13).
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати заборгованості за процентами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Отже, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
З огляду на викладені вище обставини та умови кредитування, колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні правові підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентної ставки.
Посилання в апеляційній скарзі, що істотні умови договору погоджено між сторонами у Паспорті споживчого кредиту, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки підписана позичальником анкета-заява не містить положень про те, що Паспорт споживчого кредиту є складовою частиною договору банківського обслуговування.
Підписаний сторонами 30.03.2019 Паспорт споживчого кредиту є тією інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладеній у формі відповідно до Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування».
Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Згідно п. 1 ч. 1 Закон України «Про споживче кредитування»договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Стаття 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті ( ч. 2 ст. 9 Закону).
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначено інформацію, що надається кредитодавцем споживачу, також і в разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку ( п. 12).
Отже, зважаючи на наявність підписаного сторонами 30.03.2019 Паспорту споживчого кредиту, який відповідає формі та змісту, визначеним для нього Додатком 1 Закону України «Про споживче кредитування», АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 мали намір укласти договір споживчого кредитування.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено умови договору про споживчий кредит.
Однак, матеріали справи не містять договору про споживчий кредит, укладеного між сторонами в даній справі після підписання паспорту споживчого кредиту 30.03.2019 року, а додана позивачем до позову Анкета-заява, підписана відповідачкою, та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не є договором про споживчий кредит в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» є інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який повинен відповідати формі, визначеній ст.13 цього Закону. Включення позивачем паспорту споживчого кредиту в Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «А-Банку», суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Також суд звертає увагу на те, що Паспорт споживчого кредиту (а.с.7 зворот - 8) містить інформацію щодо типу кредитного продукту: картка "Універсальна" та картка "Універсальна Gold", за якими вказані різні умови. У ньому зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.
У третьому розділі Паспорту визначено максимальну суму ліміту на кредитній картці «Універсальна» до 50 000,00 грн, картка «Універсальна Gold» до 50 000 грн, однак відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці.
У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг висновки суду першої інстанції не спростовує.
Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у Паспорті умов були прийняті позичальником, дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.
Вказані висновки викладені в постанові Верховного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» процентів за користування кредитом, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття боржником Умов і тарифів кредитування.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки.
Апеляційний суд враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Акцент-Банк» не підлягає задоволенню, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 серпня 2022 року в оскаржуваній частині необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 серпня 2022 року, в оскаржуваній частині - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О.Л. Дуковський
О. А. Письменний