Справа № 344/10290/21
Провадження № 22-ц/4808/1039/22
Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.
Суддя-доповідач Максюта
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Томин О.О., Фединяка В.Д.,
секретаря Шандалович В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Івано-Франківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 адвоката Голуба Григорія Степановича та представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 адвоката Савчука Романа Романовича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Татаріновою О.А. 11 липня 2022 року у м.Івано-Франківськ,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2021 рок ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття заяви.
В обгрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна сестра ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира за адресою АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 , у межах шестимісячного строку відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, спадщину повинна була прийняти дочка померлої ОСОБА_4 . Проте донька спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, тому позивач, впевнившись, що залишився єдиним спадкоємцем після померлої племінниці 15 квітня 2021 року подав заяву до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 .
За розглядом даної заяви було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №984/02-31 від 04.06.2021р., якою було повідомлено про те, що ним ( ОСОБА_1 ) пропущено термін для прийняти спадщини, у зв'язку з чим відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 . Із змісту вище зазначеної постанови, ОСОБА_1 дізнався, що ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Просив визначити додатковий строк для подання ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 двоюрідної сестри ОСОБА_3 терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили (а.с.1-4,том.1).
14 вересня 2021 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (а.с.65,том.1).
28 вересня 2021 року третя особа ОСОБА_2 подав позовну заяву до ОСОБА_1 , Івано-Франківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обгрунтування позову зазначив, що ОСОБА_3 , яка була його рідною тіткою, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить належне спадкодавцю нерухоме майно. ОСОБА_2 пропустив строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 з поважних причин, оскільки із 7 жовтня 2019 року працює в ПАТ «Укрнафта», яке розташоване в м. Києві. У зв'язку із запровадженням карантину з 12 березня 2020 року на усій території України були обмежені перевезення пасажирів автомобільним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення, а також посилені інші карантинні, протиепідемічні заходи, обмежено роботу суб'єктів господарювання, нотаріальних контор та приватних нотаріусів.
На час відкриття спадщини найближчим родичем ОСОБА_3 була її дочка ОСОБА_5 (двоюрідна сестра ОСОБА_2 ), яка згідно із ст. 1261 ЦК України відноситься до спадкоємців першої черги. У зв'язку із наведеним, ОСОБА_2 був переконаний, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийме саме її дочка ОСОБА_4 .
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 працює та проживає в м. Києві, а також зважаючи на чинні станом на 2020 рік карантинні заходи, він з поважних причин не подав заяву про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_3 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 , розраховуючи на те, що померла ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , бажаючи реалізувати своє право на набуття права власності на спадкове майно, звернувся 19 травня 2021 року до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за померлою ОСОБА_4 . Однак, як йому стало відомо, ОСОБА_4 за життя не подавала заяву про прийняття спадщини після смерті матері, а отже в силу вимог чинного законодавства України, вважається такою, що спадщину не прийняла. Таким чином належне ОСОБА_3 нерухоме майно залишилось ніким не успадкованим. У зв'язку з наведеним, в цей же день ОСОБА_2 подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за померлою ОСОБА_3 .
Згідно із постановою державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федини А. М. про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 27.09.2021 року, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за спадкодавцем ОСОБА_3 у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Оскільки строк для прийняття спадщини ОСОБА_2 пропущено з поважних причин, вважає, що необхідно визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, тривалістю три місяці.
Просить визначити ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.72-75).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття заяви про прийняття спадщини - відмовлено. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Івано-Франківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття заяви про прийняття спадщини відмовлено (а.с.191-194) .
Представник ОСОБА_1 адвокат Голуб Г.С. подав апеляційну скаргу, у якій посилається на безпідставність та необґрунтованість рішення суду в частині відмови у позові ОСОБА_1 .
Вказує, що ОСОБА_1 в межах строку подав заяву про прийняття спадщини, проте, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не встигла прийняти спадщину після смерті матері, а померла, то позивач, відповідно, одразу звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_3 ,оскільки інших спадкоємців не було.
У встановлений законом строк ніхто інший, окрім позивача, не звертався з заявою про прийняття спадщини, після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_3 . Проте, такі факти не були належно досліджені судом та такому не була належним чином надана правова оцінка судом при прийнятті оскаржуваного рішення.
При цьому, виключно позивач ОСОБА_1 завжди підтримував родинні відносини із ОСОБА_3 та її донькою ОСОБА_4 ,опікувався ними. Неодноразово спадкодавця зверталась до нього за допомогою по ремонтних роботах в домі, завжди запитувалась поради. Неодноразово святкували разом свята, вітали один одного, інші родичі практично ніколи не спілкувалися з спадкодавицею.
Також ОСОБА_1 матеріально забезпечував спадкодавицю, купував ліки, продукти харчування, оплачував комунальні послуги, допомагав у господарстві, у побуті, однак докази на підтвердження наведеного відсутні, оскільки не міг подумати, що доведеться у суді доводити ті факти, що має право на спадщину після померлої, перед родичами, для яких померла за життя практично не існувала.
Після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 вчиняв усі необхідні дії для проведення похорону та усіх поминань спадкодавці. Усіма діями, необхідними для поховання ОСОБА_4 також займався ОСОБА_1 та його син ОСОБА_6 . Позивачем також організовані та оплачені транспортні послуги та усі похоронні атрибути,необхідні для поховання ОСОБА_4 . Натомість, третя особа ОСОБА_2 проживав і проживає далеко від м.Івано-Франківськ і не брав жодної участі у житті померлих, що знайшло своє підтвердження у суді першої інстанції згідно поданих доказів та заслуханих свідчень свідків.
Просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалити нове рішення в частині задоволення вимог позивача ОСОБА_1 . В решті рішення суду залишити без змін (а.с.200-205,том.1).
Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 адвокат Савчук Р.Р. подав відзив на апеляційну скаргу.
Вказує, що предметом доказування по даній справі є поважність пропуску строку на прийняття спадщини, водночас питання матеріального забезпечення та опікування над спадкодавицею та її дочкою не було предметом спору в суді першої інстанції, а отже не може розглядатись і в апеляційному суді. Водночас позовні вимоги про зміну черговості спадкування позивач не заявляв, а тому посилання представника позивача на ч.2 ст.1259 ЦК України є абсолютно безпідставним. Посилання позивача на те, що він матеріально забезпечував спадкодавця, а після її смерті опікувався її донькою ОСОБА_4 , є необґрунтованим. Вказані доводи не відповідають дійсності та є неправдивими.
Просить апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Голуба Г.С. залишити без задоволення (а.с.239-241,том.1).
Представник ОСОБА_2 адвокат Савчук Р.Р. подав апеляційну скаргу, у якій посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування обставин справи в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 .
Вказує, що завершення строку для прийняття спадщини припало саме на період впровадження в державі карантинних та протиепідемічних заходів,пов'язаних із боротьбою проти коронавірусною інфекцією. На підтвердження поважності пропущення строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 було долучено до матеріалів справи ряд належних та допустимих доказів.
В ході судового розгляду свідки ОСОБА_7 , яка є матір'ю ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , яка є його сестрою, дали показання про те, що після смерті ОСОБА_3 розмовляли із її дочкою ОСОБА_4 з приводу оформлення нею спадщини, вона запевняла, що займається цим питанням. У зв'язку з наведеним, ОСОБА_2 був переконаний, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла саме її дочка ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 за життя не подавала заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 , а отже вважається такою, що спадщину не прийняла. Таким чином, належне ОСОБА_3 нерухоме майно залишилось ніким не успадкованим.
Таким чином, ОСОБА_2 є спадкоємцем другої черги всього майна ОСОБА_3 за правом представлення у відповідності до ст.1262,ч.3 ст.1266 ЦК України. Спадкоємців ближчого ступеня споріднення, ніж ОСОБА_2 за померлою ОСОБА_3 немає. Позивач ОСОБА_1 відноситься лише до п'ятої черги спадкоємців за законом.
Крім того, задоволення позову ОСОБА_2 виключає можливість задовольнити позов ОСОБА_1 ,оскільки право позивача на прийняття спадщини після ОСОБА_3 за таких обставин може виникнути лише у випадку неприйняття ОСОБА_2 спадщини у встановлений судом строк або відмови у її прийнятті.
Просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_9 скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 . В решті рішення суду залишити без змін (а.с.216-220,том.1).
Представник Івано-Франківської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу.
Вказує, що апеляційну скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Зазначає, що здійснення догляду, покупки ліків, продуктів харчування, допомога по господарству позивачем не мають жодного відношення до строку подачі заяви про прийняття спадщини, який визначений законом. Заява про прийняття спадщини надсилається нотаріусу поштою, підпис спадкоємця на якій засвідчено нотаріусом. Тобто, якщо місцем відкриття спадщини є одна область, а фактично особа мешкає у іншій області, під час карантину має право засвідчити заяву про прийняття спадщини у будь-якого нотаріуса за своїм місцем проживання,а вже посвідчену заяву надіслати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Просить апеляційну скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін (а.с.12013,том.2).
У судове засідання не з'явився представник Івано-Франківської міської ради, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
В останнє судове засідання не з'явилися представники ОСОБА_1 адвокат Голуб Г.С. та представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 адвокат Савчук Р.Р., надіславши заяви про розгляд справи без участі апелянтів.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за відсутності сторін.
В силу ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовів, суд виходив з положень ст.ст.1268,1269,1270,1272 ЦК України, дійшов висновку, що зазначені позивачами обставини не підтверджують поважних причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд з огляду на наступне.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 23.10.2019 року, а також витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть від 04.02.2021 року (а.с.5,том.1).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.05.2016 року встановлено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 (а.с.12-13).
Із будинкової книги для реєстрації (прописки) громадян, що проживають у буд. АДРЕСА_1 , станом на день смерті ОСОБА_3 у зазначеній квартирі крім неї зареєстрованих осіб не було (а.с.14,том.1).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дочка ОСОБА_3 Акімова ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серїі НОМЕР_2 від 25.11.2020 року (а.с.5,том.1).
Позивач ОСОБА_1 являвся двоюрідним братом ОСОБА_3 (сином ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.6,том.1),
Померла ОСОБА_12 була рідною тіткою ОСОБА_2 ,так як батько ОСОБА_2 Пучко ОСОБА_13 був рідним братом ОСОБА_3 (а.с.49,том.1).
Батьками ОСОБА_2 зазначені ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , про свідчить свідоцтво про народження Серії НОМЕР_4 , видане повторно 12.05.2021 року (а.с.49,том.1).
ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (до відкриття спадщини за спадкодавцем), що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 16.05.2015 року Серії НОМЕР_5 (а.с.57,том.1).
Як вказує ОСОБА_2 він є спадкоємцем другої черги всього майна ОСОБА_3 за правом представлення у відповідності до ст.1269 ЦК України, ч.3 ст.1266 ЦК України.
15 квітня 2021 року в Першій Івано-Франківській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №289/2021 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , за номером у спадковому реєстрі 67513999, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.55,том.1) .
Також, 15 квітня 2021 року в Першій Івано-Франківській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №290/2021 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , за номером у спадковому реєстрі 67513980, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.77 том.1).
З постанови державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л.І. № 984 від 04.06.2021 року, встановлено, що 15.04.2021р. ОСОБА_1 подав заяву до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після огляду поданих документів, встановлено, що на час смерті спадкодавця та протягом наступних шести місяців, відведених для прийняття спадщини, разом із спадкодавцем він не був зареєстрований, отже ним пропущено строк прийняття спадщини, а тому ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 та рекомендовано звернутись до суду (а.с.23,том.1).
З довідки Державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л.І. від 30.07.2021 №2090/02-14 встановлено, що в Першій Івано-Франківській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №289/2021 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день видачі довідки, спадкоємцем майна померлої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які подали заяви у встановленому порядку (а.с.54,том.1).
Також, з довідки Державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л.І. від 30.07.2021 №2091/02-14 виходить, що в Першій Івано-Франківській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №290/2021 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 . На день видачі довідки, спадкоємцем майна померлої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які подали заяви у встановленому порядку (а.с.78,том.1).
27 вересня 2021 року Державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А.М. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, з якої виходить, що 19.05.2021 року ОСОБА_2 подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті тітки - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . При вивченні документів, які подані спадкоємцем було встановлено, що ним пропущений строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.83,том.1).
Предметом спору у справі, яка переглядається, є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, для подання заяви про прийняття спадщини, суд вирішує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Такий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17. З цим висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).
Вирішуючи по суті спори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обов'язковому встановленню підлягають факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини.
Зазначений висновок міститься Верховним Судом у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20).
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Такий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховний Суд у постановах від 18 січня 2018 року у справі № 198/476/16-ц (провадження № 61-1750св18); від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц (провадження № 61-2397св18), від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц (провадження № 61-200св18), від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18).
Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску шестимісячного строку, позивач ОСОБА_1 зазначив, що він вважав, що після смерті ОСОБА_3 , у межах шести місячного строку відповідно до ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, спадщину повинна була прийняти дочка померлої ОСОБА_4 . Однак ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті своєї матері, а тому строк для прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 підтримував родинні відносини із ОСОБА_3 та її донькою ОСОБА_4 , допомагав у побуті, займався похованням ОСОБА_4 .
Однак, оскільки предметом доказування по даній справі є поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини, питання матеріального забезпечення та опікування над спадкодавицею та її дочкою не було предметом спору в суді першої інстанції, а отже не може розглядатись і в апеляційному суді. Позовні вимоги про зміну черговості спадкування позивач не заявляв, а тому посилання позивача на ч.2 ст.1259 ЦК України є безпідставним.
Крім того, ОСОБА_1 не надав будь-які докази того, що він матеріально забезпечував ОСОБА_3 та її дочку ОСОБА_4 . Твердження про незнання факту неприйняття спадщини ОСОБА_4 є недостовірним, адже позивач сам в апеляційній скарзі стверджує про постійну участь в житті спадкодавця. Здійснення догляду, покупки ліків, продуктів харчування, допомога по господарству не мають жодного відношення до строку подачі в термін, визначений законодавством заяви про прийняття спадщини. Доводи апеляційної скарги з цього приводу не можуть братися до уваги.
Інших належних та допустимих доказів, які б підтвердили існування в шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця об'єктивних обставин, у зв'язку з якими у позивача виникли труднощі для вчинення такої дії, суду не надано,
Таким чином, наведені позивачем обставини не підтверджують поважних причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк, то суд вірно вважав, що ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Що стосується позовних вимог третьої особи ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття заяви про прийняття спадщини слід зазначити наступне.
19 травня 2021 року ОСОБА_2 , звертався до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено, у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 проживає в м.Києві та працює в апараті управління ПАТ «Укрнафта» з 07.10.2019 року.
Зазначені обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Крім того, свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що на час смерті ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_4 . ОСОБА_4 пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки не була зареєстрована з матір”ю та з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, ОСОБА_2 зазначив, що він не мав об'єктивної можливості звернутись до нотаріуса чи нотаріальної контори з метою вирішення питання про прийняття спадщини, оскільки він проживає та працює на значній відстані від м. Івано-Франківська та з 12 березня 2020 року на усій території України був запроваджений карантин і були обмежені регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів.
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Але, це не стосується вчинення нотаріальних дій, в тому числі, і тих, що пов'язані з можливим пропуском передбачених законодавством строків (наприклад, оформлення спадщини).
Згідно з інформації, оприлюдненої Нотаріальною палатою України, нотаріуси України працювали та продовжують працювати у період карантину.
Вчинення нотаріальних дій відбувається з дотриманням профілактичних заходів для запобігання поширенню коронавірусу.
Пом'якшення карантину, запроваджені Урядом із 11 травня 2020 року (постанова від 04 травня 2020 №343 про внесення змін до постанови від 11 березня 2020 № 211), не стосуються органів нотаріату, адже жодних заборон для роботи нотаріусів раніше не встановлювалося.
Нотаріуси виконують виключно делеговані державою функції, не є суб'єктами господарювання, а тому на нотаріат не поширювалася постанова №211 щодо заборони роботи бізнесу.
Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено пунктом 3.5глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22лютого 2012року №296/5,в якій зазначено,що якщо заява,на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.
Під час карантину особа мала право засвідчити свою заяву про прийняття спадщини у будь-якого нотаріуса за своїм місцем проживання та вже посвідчену заяву надіслати поштою.
Згідно Листа Міністерства юстиції України від 17.03.2020 №1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» та відповідних роз'яснень на офіційному сайті Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/ на період дії карантину в усіх державних нотаріальних конторах рекомендовано обмежити прийом громадян, здійснювати прийом громадян виключно для вчинення невідкладних нотаріальних дій, пов'язаних з можливим пропуском передбачених законодавством строків, а також порушенням прав громадян, за попереднім записом в телефонному режимі.
Приватним нотаріусам рекомендовано також обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії. Також передбачено надання консультацій та роз'яснень з питань вчинення нотаріальних дій дистанційно засобами телефонного зв'язку, або шляхом електронного листування.
Законодавець встановлює кілька шляхів прийняття спадщини, як це можна зробити в умовах карантину. Зокрема, це можливість направлення заяви поштою. Нотаріус зобов'язаний прийняти цю заяву та завести спадкову справу, щоб особа не пропустила строк для прийняття спадщини.
Таким чином, посилання апелянта на ці обставини, не можна приймати до уваги як поважні причини, які виключали можливість спадкоємцю своєчасно подати заяву про прийняття спадщини будь-якими засобами зв'язку, у тому числі і поштового зв'язку, електронного зв'язку, телеграмою, факсом тощо.
Посилання апелянта на ті обставини, що рух міського транспорту був повністю зупинений не заслуговують на увагу, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із змінами на час строку подання заяви про прийняття спадщини передбачалася заборона з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р.: перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі, з 06.04.2020 року змінами заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, крім перевезення:легковими автомобілями;службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників підприємств, закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров'я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв'язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, об'єктів критичної інфраструктури, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів. Вищенаведені положення нормативних актів не свідчать про повне зупинення руху міського транспорту, а лише запроваджує обмеження.
Отже, зазначені ОСОБА_2 обставини не підтверджують поважних причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ні позивачем ні третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не доведено наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які б були пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій для прийняття спадщини, доводи апеляційної інстанції такий висновок суду не спростовують.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, їм дано вірну правову оцінку, а рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до не правильного вирішення справи, тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Голуба Григорія Степановича та представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 адвоката Савчука Романа Романовича залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 липня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: О.О. Томин
В.Д. Фединяк
Повний текст постанови складено 23 грудня 2022 року.