ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/4061/22 Справа № 214/1109/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року м.Кривий Ріг
22 грудня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 25 жовтня 2022 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 , до 24.12.2022 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 25 жовтня 2022 року, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 , до 24.12.2022 року. Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання. Вік та стан здоров'я дозволяють застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На зазначену ухвалу обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій він просить ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 25 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити нову, якою змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший альтернативний запобіжний захід, не по'язаний з триманням під вартою. Важає, що суд першої інстанції безпідставно продовжив йому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 394 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Згідно вимог ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Таким чином, законність та обґрунтованість обмеження права на свободу та особисту недоторканність має бути перевірена судом у найкоротший строк.
Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Як встановлено з наданих судом першої інстанції матеріалів, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 продовжений під час судового провадження в суді першої інстанції на 60 днів до 24.12.2022 року.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за якими законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, у зв'язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений може переховуватись від суду чи перешкоджати розгляду даного кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На думку колегії суддів, суд І інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що існує ризик вчинення ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення, що підтверджується характером вчиненого злочину, відсутністю міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, а тому і постійного джерела доходу.
Колегія суддів також враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, який ним вчинено в період іспитового строку, призначеного за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.01.2017 року.
Крім того, вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.10.2021 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. Також, вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2022 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 с.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та має не зняті та не погашені судимості, в тому числі за вчинення умисних тяжких злочинів.
На думку колегії суддів, суд І інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що всі вищезазначені обставини свідчать про ризик вчинення ОСОБА_7 інших кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов до правильного висновку, що ОСОБА_7 може переховуватись від суду, про що свідчать спосіб та суспільна небезпека вчиненого ним кримінального правопорушення, строк покарання який йому загрожує в разі визнання винуватим, відсутність міцних соціальних зв'язків, одразу після вчиненого злочину втік, а також обвинувачений не виконав покладених на нього судом обов'язків при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу та тривалий час ухилявся від явки до суду.
Колегія суддів також враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 не має міцних соціальних зв'язків, не працює, тобто не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово судимий, має не зняті та не погашені судимості, в тому числі за вчинення умисних тяжких злочинів.
Колегія суддів вважає, що при зміні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 не виключена можливість втечі обвинуваченого, його подальшого переховування, вчинення іншого кримінального правопорушення та, враховуючи його поведінку та ставлення до участі в судових засіданнях - перешкоджанню встановлення істини у справі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків.
Можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги 183 КПК України. Вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Тяжкість, характер та обставини інкримінованого злочину свідчить про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про продовження застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 25 жовтня 2022 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: