ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/1630/22 Справа № 182/1402/22 Суддя у 1-й інстанції - Клименко І.В. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Бадалян Н.О., за участю захисника Івріної І.Л., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює електромонтером НЗФ, проживає за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 469,20 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Згідно постанови судді, 06.03.2022 о 14.55 год. по вул. Шевченка, 203 у м. Нікополі, Дніпропетровської області ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ Форса реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода, нечітка мова), на вимогу працівників поліції від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння (тесту на алкоголь приладу «Драгер» та медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі) відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, що факт керування робітниками поліції в установленому законом порядку не встановлено. Відеозапис, який був долучений до матеріалів справи, не відповідає вимогам закону, а є відеозаписом з телефону свідка. Відмовився від продуття драгеру, у зв'язку з тим, що не керував транспортним засобом.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, вказує, що суд виніс 20.10.2022 року резолютивну частину рішення, повний текст отримав захисник Івріна І.Л. тільки 25.10.2022 року. Строк на оскарження постанови рахувався з дати отримання повного тексту.
Перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що захисник Івріна І.Л. отримала копію повного тексту постанови 25.10.2022 року, а копію ОСОБА_1 до теперішнього часу не було надіслано, тому наведені ним поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження є прийнятними.
За таких обставин, клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.
Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, потім зупинився та розмовляв зі свідком ОСОБА_2 , направленням на огляд, актом огляду на стан сп'яніння та поясненнями свідків.
Так, згідно відеозапису, який був наданий свідком ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, потім зупинився на стоянці.
За таких обставин, факт керування, всупереч твердженню захисника про зворотнє, доведено поза розумним сумнівом.
Довод захисника Івріної І.Л., щодо недопустимості доказу відеозапису з телефону, з тих підстав, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт,не знайшли свого підтвердження в суді першої інстанції. Оскільки вони знайомі не були, конфлікт виник тому, що свідок побачив як ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння керував транспортним засобом по двору, де багато дітей.
Під час судового розгляду справи судом встановлено походження вказаного доказу; а на вказаному записі відображено подію, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення. Жодних сумнівів в достовірності зазначеного відеозапису у суду першої та апеляційної інстанції не виникає.
Доводи стосовно не правомірності використання даних приладу «Драгер» при проведенні огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, не є спроможними, оскільки в даній справі мова йде про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи захисника про спотворення показань свідків, не знайшли свого підтвердження в суді, оскільки відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, робітниками поліції відповідно до цих норм, були залучені свідки, які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від продуття алкотестера, що підтверджується відеозаписом, який долучений до матеріалів справи.
Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається. Постанова суду є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2022 року відносно нього.
Постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя