Рішення від 27.12.2022 по справі 752/23538/21

Справа № 752/23538/21

Провадження № 2/752/3666/22

РІШЕННЯ

Іменем України

27 грудня 2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря Гладибороди Л.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв Олександр Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «ОТП Банк» та просить суд визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №12440 від 16.06.2021 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості в розмірі 49100,10 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивовано тим, що 13.09.2021 року позивачем було отримано копію постанови від 08.09.2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП №66756732, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим Олександром Сергійовичем. Із вказаної постанови позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем 16.06.2021 року було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №12440. Позивач зазначає, що виконавчий напис нотаріуса вчинено на підставі оригіналу угоди, який не був нотаріально посвідчений, що є безумовною підставою для його скасування, так як порушений порядок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення. Крім того, позивач зазначає, що нотаріус при вчинення виконавчого напису не мав повного переліку документів, які підтверджують безспірність заборгованості позивача перед відповідачем, перш за все належним чином оформлених бухгалтерських документів про розмір та період нарахування заборгованості, який на думку позивача перевищу встановлений ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» строк, протягом якого можливо здійснити нарахування заборгованості як безспірне.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді від 29 вересня 2021 року за згаданою позовною заявою відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Поряд із цим, 29 вересня 2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича № 12440 від 16.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Банк» суми заборгованості за кредитним договором № 2025178661 від 05.08.2019 року в розмірі 48750,10 грн. у виконавчому провадженні № 66756732 від 08.09.2021 року, відкритому на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича..

Надалі, на підставі розпорядження керівника апарату суду № 201 від 26.04.2022 року здійснено повторний автоматизовний розподіл означеної судової справи у зв'язку із перебування судді Слободянюк А.В. у відрядженні, а тому дана цивільна справа надійшла в провадження судді Ольшевської І.О.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач про судовий розгляд справи повідомлявся у спосіб, передбачений ЦПК України, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, яку відповідач отримав 23 вересня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Позиція третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Треті особи пояснення на позов та/або будь-які клопотання до суду не подавали.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини, установлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 16 червня 2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинено виконавчий напис нотаріуса, зареєстрований в реєстрі № 12440, яким запропоновано звернути стягнення з позивача, яка є боржником за Кредитним договором № 2025178661 від 05.08.2019 року, укладеним з АТ«ОТП БАНК» заборгованості за Кредитним договором № 2025178661 від 05.08.2019 року. Строк платежу за Кредитним договором 2025178661 від 05.08.2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.03.2021 року по 29.04.2021 року. Сума заборгованості становить 48 750,10 грн.

Позивач, як на підставу для задоволення позову, посилається не те, що сума заборгованості, яка виникла на підставі кредитного договору, який зокрема не посвідчений у нотаріальному порядку, не може вважатись безспірною, а тому вказаний виконавчий напис нотаріуса має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями-не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й встановити та зазначити у рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 (провадження № 14-12559св18).

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з пунктом 10 статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

У відповідності до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, суд без надання позивачем, відповідачем або третьою особою нотаріальної справи, зокрема, оригіналу кредитного договору, первинної бухгалтерської документації щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо) позбавлений можливості перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Однак, у позові позивач не погоджується з розміром заборгованості, яка указана у спірному виконавчому напису приватного нотаріуса.

Відповідач не надав до суду належних письмових доказів, укладених із позивачем кредитних договорів, розміру заборгованості позивача та її складових по кожному окремому кредитному договору, що має ґрунтуватись на поданих суду розрахунках суми кожної складової боргу (період нарахування, ставка відсотків та розмір комісії), відомостях про суми коштів внесених позичальником у рахунок виконання кредитних зобов'язань, що має підтверджуватись випискою про рух коштів по рахунку боржника.

Отже, указана у виконавчому написі загальна сума кредитної заборгованості є спірною.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, останній має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908 грн. за подання позову немайнового характеру, та 454 грн за подання заяви про забезпечення позову, а тому сума у розмірі 1362 грн. має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв Олександр Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

2. Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №12440 від 16.06.2021 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості у розмірі 49100,10 грн. таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1362 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43.

Треття особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса: 02068, м.Київ, пр-т Петра Григоренка, буд. 15.

Треття особа - Приватний виконавець виконавчого округу Харківськох області Семендяєв Олександр Сергійович, адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 27.12.2022р.

Суддя І. О. Ольшевська

Попередній документ
108126889
Наступний документ
108126891
Інформація про рішення:
№ рішення: 108126890
№ справи: 752/23538/21
Дата рішення: 27.12.2022
Дата публікації: 30.12.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (27.12.2022)
Дата надходження: 27.09.2021
Предмет позову: Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню