Справа № 545/5983/22
Провадження № 1-в/545/1185/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2022 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
УСТАНОВИВ:
До Полтавського районного суду Полтавської області звернувся засуджений ОСОБА_4 з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на те, що засуджений не довів свого виправлення, оскільки не відшкодував заподіяну шкоду за цивільним позовом, а також раніше звільнявся умовно-достроково і знову вчинив умисні злочини.
Засуджений та представник адміністрації у судове засідання не з'явилися, попередньо надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши матеріали заяви та особової справи, суд проходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.06.2021 за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Згідно з вироком початок строку відбування покарання слід рахувати з моменту взяття його під варту - 23.05.2019.
Згідно з ч.1 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Частиною 3 статті 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин.
Таким чином, на момент звернення до суду з клопотанням ОСОБА_4 відбув більше 1/2 строку призначеного судом покарання, тобто формально має право на розгляд питання щодо застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Відповідно до п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно -дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
За період відбування покарання засуджений ОСОБА_4 мав 4 заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки праці; стягнення відсутні.
Відсутність стягнень за період відбуття покарання не може бути єдиною обставиною на підтвердження виправлення засудженого.
Згідно з характеристикою, затвердженою начальником державної установи «Темнівської виправної колонії (№100)», засуджений ОСОБА_4 характеризується позитивно, працевлаштований у майстерні установи на дільниці по виготовленню паперового пакету, до праці ставиться сумлінно.
Відповідно до довідки від 12.12.2022 на виконанні в бухгалтерії державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» перебувають виконавчі листи на суму 21762,24 грн про стягнення збитку з засудженого ОСОБА_4 ; станом на 12.12.2022 утримано 388,94 грн, залишок заборгованості складає 21 373,3 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2017 ОСОБА_4 звільнявся умовно-достроково на невідбутий строк 2 місяці 5 днів, проте у 2019 році знову вчинив тяжкий умисний злочин.
Наявність заохочень, працевлаштування засудженого в установі та його позитивна характеристика не дає підстави вважати, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення і до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.
Аналізуючи встановлені судом обставини суд вважає, що засуджений не довів своє виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1