ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1990/22
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Білозор О.О. на підставі ордеру;
Від третьої особи: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний», про стягнення 2 401 119,80 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі по тексту - Департамент) звернувся до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський» (далі по тексту - ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 401 119,80 грн., яка складається із орендної плати у розмірі 2 312 256,68 грн., пені у розмірі 88 863,12 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди №0004/17 від 08.06.2017р. в частині сплати орендних платежів протягом періоду з 01.01.2018р. по 26.07.2021р.
Ухвалою суду від 22.08.2022р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Північний» (далі по тексту - Підприємство).
ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» повністю заперечувало проти задоволення заявлених Департаментом позовних вимог, посилаючись на відсутність у позивача права вимагати стягнення орендної плати на його користь, оскільки рішеннями Одеської міської ради про бюджет міста на відповідний рік було встановлено, що 95% коштів орендної плати за користування комунальним майном мають перераховуватись на рахунок балансоутримувача, тобто Підприємства. ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» наголошено, що його зобов'язання із сплати орендної плати у розмірі 2 312 256,68 грн. припинилось у зв'язку з укладенням Підприємством договорів про зарахування однорідних зустрічних вимог. При цьому, відповідачем також було вказано, що заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 5% коштів орендної плати, які мають перераховуватись на рахунок Департаменту, у відповідача перед позивачем відсутня. Крім того, ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було вказано про відсутність у Департаменту права нараховувати пеню на 95% коштів орендної плати, які мають перераховуватись на рахунок балансоутримувача.
Підприємство заперечувало проти задоволення заявлених Департаментом позовних вимог в частині стягнення із відповідача орендної плати у розмірі 95% коштів за оренду майна, посилаючись на відсутність у відповідача заборгованості за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р. у зв'язку з укладенням між відповідачем та третьою особою договорів про зарахування однорідних зустрічних вимог. В частині стягнення із відповідача 5% коштів за оренду майна третя особа просила розглянути вимоги Департаменту відповідно до вимог чинного законодавства.
05.10.2022р. до суду від Департаменту надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання рішенням суду по справі №916/2580/22 за позовом Департаменту до Підприємства, ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» про визнання недійсними договорів про зарахування однорідних зустрічних вимог законної сили. В обґрунтування поданого клопотання позивачем було наголошено, що подання ним позову про визнання договорів недійсними є підставою для зупинення провадження по даній справі. Господарським судом було відмовлено у задоволенні заявленого позивачем клопотання з підстав, які будуть наведені по тексту рішення нижче.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
08.06.2017р. між Підприємством (Орендодавець) та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» (Орендар) було укладено договір оренди №0004/17, відповідно до п. п. 1.1, 1.3 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 1841,0 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського,31а, для розміщення складу. Характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП «МБТІ ОМР» 31.10.2016р. Експертна оцінка об'єкта оренди становить 5 739 700, 00 грн. Звіт про незалежну оцінку вартості об'єкта оренди складений станом на 11.03.2017р. Договір укладено на період з 08.06.2017р. по 08.04.2020р.
Згідно з п. п. 2.2, 2.4 договору оренди №0004/17 від 08.06.2017р. за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 74 400,86 грн (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця оренди, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Положеннями п. 5.2 договору оренди №0004/17 від 08.06.2017р. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Розрахунок орендної плати та акт приймання-передачі орендованого приміщення є додатками №1 та №2 до договору оренди №0004/17 від 08.06.2017р.
27.01.2020р. між Департаментом (Орендодавець), ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» (Орендар) та Підприємством (Балансоутримувач) було укладено додатковий договір №1 про внесення змін до договору оренди №0004/17 від 08.06.2017р., відповідно до п. 1.1 якого сторони, за взаємною згодою домовились внести зміни до договору оренди від №0004/17 від 08.06.2017р. нежитлових будівель та споруд, загальною площею 1841,0 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 31 а, укладеного між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський».
Згідно з п. 1.1 додаткового договору №1 від 27.01.2020р. до договору оренди №0004/17 від 08.06.2017р. на підставі рішень Одеської міської ради № 1962-VII від 26.04.2017р. «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року №56-V «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси», № 2284-VІ від 26.07.2017р. «Про визначення органу, уповноваженого управляти майном, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси», та на підставі акту приймання - передачі нежитлових будівель та споруд, загальною площею 1841,0 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 31 а, у преамбулі та розділі договору «Місцезнаходження сторін» назва Орендодавця була змінена на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
Відповідно до п. 1.1 додаткового договору №1 від 27.01.2020р. до договору оренди №0004/17 від 08.06.2017р. сторонами було вирішено доповнити підпункт 2.2. пункту 2 договору новим абзацом, згідно якого орендну плату з 01.01.2018р. Орендар перераховує у встановленому даним договором розмірі з урахуванням індексу інфляції та ПДВ на поточний рахунок Орендодавця. Розподіл щомісячної суми орендної плати та перерахування її на рахунок Балансоутримувача та Орендодавця проводиться Орендарем у порядку, визначеному рішенням Одеської міської ради про бюджет міста Одеси на відповідний бюджетний рік.
Пунктом 1.3 додаткового договору №1 від 27.01.2020р. до договору оренди №0004/17 від 08.06.2017р. врегульовано, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Відповідно до п. 1.5 додаткового договору №1 від 27.01.2020р. до договору оренди №0004/17 від 08.06.2017р. сторонами продовжено термін дії цього договору на два роки та одинадцять місяців, а саме з 27.01.2020р. до 27.12.2022р.
Рішенням Одеської міської ради № 1323-VII від 07.12.2016р. «Про бюджет міста Одеси на 2017 рік» встановлено, що в разі, коли орендодавцем майна є комунальні підприємства, засновником яких виступає Одеська міська рада, крім комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса», 100 відсотків орендної плати є джерелом доходів відповідних комунальних підприємств та використовуються на поповнення власних обігових коштів (п. 25 рішення).
Рішенням Одеської міської ради №3991-VII від 12.12.2018р. «Про бюджет міста Одеси на 2018 рік» установлено, що в разі, якщо балансоутримувачем є комунальні підприємства, засновником яких виступає Одеська міська рада, крім комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» (орендодавець - Департамент комунальної власності Одеської міської ради):
- 95 відсотків коштів за оренду майна, включаючи податок на додану вартість, які є джерелом доходів відповідних комунальних підприємств та використовуються на поповнення власних обігових коштів, орендар перераховує на рахунок комунального підприємства - балансоутримувача;
- 5 відсотків, включаючи податок на додану вартість, перераховуються орендарем на рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, відкритий в управлінні Державної казначейської служби у м. Одесі Одеської області, в порядку, визначеному пунктом 24 цього рішення; (п. 25 рішення).
Рішенням Одеської міської ради №3991-VII від 12.12.2018р. «Про бюджет міста Одеси на 2019 рік» встановлено, що у разі, якщо балансоутримувачем є комунальні підприємства, засновником яких виступає Одеська міська рада, крім комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» (орендодавець - Департамент комунальної власності Одеської міської ради):
- 95 відсотків коштів за оренду майна, включаючи податок на додану вартість, які є джерелом доходів відповідних комунальних підприємств та використовуються на поповнення власних обігових коштів, орендар перераховує на рахунок комунального підприємства - балансоутримувача;
- 5 відсотків, включаючи податок на додану вартість, перераховуються орендарем на рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, відкритий в управлінні Державної казначейської служби у м. Одесі Одеської області, в порядку, визначеному пунктом 24 цього рішення; (п. 25 рішення).
Рішенням Одеської міської ради № 5453-VII від 11.12.2019р. «Про бюджет міста Одеси на 2020 рік» установлено, що у разі, якщо балансоутримувачем є комунальні підприємства, засновником яких виступає Одеська міська рада, крім комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» та комунальних некомерційних підприємств охорони здоров'я (орендодавець - Департамент комунальної власності Одеської міської ради):
- 95 відсотків коштів за оренду майна, включаючи податок на додану вартість, які є джерелом доходів відповідних комунальних підприємств та використовуються на поповнення власних обігових коштів, орендар перераховує на рахунок комунального підприємства - балансоутримувача;
- 5 відсотків, включаючи податок на додану вартість, перераховуються орендарем на рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, відкритий в Державній казначейській службі України у місті Києві, в порядку, визначеному пунктом 25 цього рішення; (п. 25 рішення).
Рішенням Одеської міської ради №13-VIII від 24.12.2020р. «Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2021 рік» у разі, якщо балансоутримувачем є комунальні підприємства, засновником яких виступає Одеська міська рада, крім комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» та комунальних некомерційних підприємств охорони здоров'я (орендодавець - Департамент комунальної власності Одеської міської ради):
- 95 відсотків коштів за оренду майна, включаючи податок на додану вартість, які є джерелом доходів відповідних комунальних підприємств та використовуються на поповнення власних обігових коштів, орендар перераховує на рахунок комунального підприємства - балансоутримувача;
- 5 відсотків, включаючи податок на додану вартість, перераховуються орендарем на рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, відкритий в Державній казначейській службі України у місті Києві, в порядку, визначеному пунктом 26 цього рішення; (п. 28 рішення).
01.05.2018р. між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог №01/05-13, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди зарахувати однорідні зустрічні вимоги на суму 126 616,11 грн. Так, із вказаного договору вбачається, що Підприємство має грошові вимоги до ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р. зі сплати орендної плати за період з 26.11.2017 року по 30.04.2018 року у сумі 439 879, 44 грн.; ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» має грошові вимоги до Підприємства за договором про перерахування грошових коштів №01/04/18 від 01.04.2018р. за період з 01.06.2017р. року по 31.03.2018р. у розмірі 126 616,11 грн. З огляду на викладене, уклавши вказаний договір, сторони дійшли згоди зарахувати однорідні зустрічні вимоги на суму 126 616,11 грн.
01.05.2018р. між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було підписано акт взаємозаліку однорідних зустрічних вимог на суму 126 616,11 грн. до договору №01/05-13 від 01.05.2018р. При цьому, сторонами також було підписано додатки №1,2,3 до акту від 01.05.2018р.
03.12.2018р. між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог № 03/12-13, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди зарахувати однорідні зустрічні вимоги на суму 65 405,02 грн. Так, із вказаного договору вбачається, що Підприємство має грошові вимоги до ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р. зі сплати орендної плати за період з 12.01.2018р. по 30.11.2018р. у сумі 945 975, 01 грн.; ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» має грошові вимоги до Підприємства за договором про перерахування грошових коштів №01/11/18 від 01.11.2018р. у розмірі 65 405,02 грн. З огляду на викладене, уклавши вказаний договір, сторони дійшли згоди зарахувати однорідні зустрічні вимоги на суму 65 405,02 грн.
03.12.2018р. між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було підписано акт взаємозаліку однорідних зустрічних вимог на суму 65 405,02 грн. до договору № 03/12-13 від 03.12.2018р. При цьому, сторонами також було підписано додатки №1,2,3 до акту від 03.12.2018р.
16.03.2020р. між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог №16/03-20, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди зарахувати однорідні зустрічні вимоги на суму 980 389,87 грн. Так, із вказаного договору вбачається, що Підприємство має грошові вимоги до ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р. зі сплати орендної плати за період з 04.02.2018р. по 31.12.2018р. у сумі 980 389,87 грн.; ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» має грошові вимоги до Підприємства за 19 договорами про надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 980 389,87 грн. З огляду на викладене, уклавши вказаний договір, сторони дійшли згоди зарахувати однорідні зустрічні вимоги на суму 980 389,87 грн.
16.03.2020р. між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» також було підписано акт взаємозаліку однорідних зустрічних вимог на суму 980 389,87 грн. до договору №16/03-20 від 16.03.2020р.
16.04.2020р. між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог № 16/04-20, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди зарахувати однорідні зустрічні вимоги на суму 1 248 629,99 грн. Так, із вказаного договору вбачається, що Підприємство має грошові вимоги до ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р. зі сплати орендної плати за період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. у сумі 1 248 629,99 грн.; ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» має грошові вимоги до Підприємства за 3 договорами про надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 1 248 629,99 грн. З огляду на викладене, уклавши вказаний договір, сторони дійшли згоди зарахувати однорідні зустрічні вимоги на суму 1 248 629,99 грн.
16.04.2020р. між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» також було підписано акт взаємозаліку однорідних зустрічних вимог на суму 1 248 629,99 грн. до договору №16/04-20 від 16.04.2020р.
20.04.2020р. між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було укладено додаткову угоду до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог № 16/04-20 від 16.04.2020р., згідно умов якого сторонами було виправлено технічні помилки, допущені у акті взаємозаліку від 16.04.2020р.
З підписаних між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» актів взаємних розрахунків за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р. вбачається, що станом на 31.12.2018р. заборгованість на користь Підприємства складала 980 389,87 грн.; на 31.12.2019р. заборгованість на користь Підприємства складала 2 229 019,86 грн.; на 31.12.2020р. заборгованість на користь Підприємства складала 109 256,73 грн.; на 31.12.2021р. заборгованість перед Підприємством відсутня; на 31.07.2022р. заборгованість на користь Підприємства складала 142 396,61 грн.; на 15.08.2022р. заборгованість перед Підприємством відсутня, переплата ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» складає 203 702,47 грн.
13.05.2020р. Департамент звернувся до Підприємства із листом, відповідно до якого позивач просив надати платіжні доручення, які підтверджують сплату ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» орендної плати за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р. за січень 2018р. - квітень 2020р.
10.08.2020р. Підприємство у відповідь на звернення Департаменту було надано акти взаємозаліку однорідних зустрічних вимог, підписані з ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський», та повідомлено про відсутність у відповідача заборгованості за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р.
19.08.2020р. Департамент звернувся до Підприємства із листом, згідно якого позивачем було повідомлено про відсутність у третьої особи права на укладання договорів про зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим, Департаментом було зазначено, що заборгованість відповідача підлягає стягненню у судовому порядку.
01.09.2020р. Підприємство у відповідь на лист Департаменту повідомило про наявність у нього права укладати договори про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки згідно рішень Одеської міської ради про бюджет на відповідний рік 95% коштів за оренду майна ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» перераховує на рахунок комунального підприємства - балансоутримувача, тобто на рахунок Підприємства.
01.06.2021р. Департамент звернувся до ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» із претензією, згідно якої позивач, посилаючись не неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р. в частині сплати орендних платежів, просив сплатити заборгованість з орендної плати, розмір якої станом на 26.04.2021р. складав 4 234 802,87 грн., а також пеню у розмірі 63 292,58 грн.
Листом від 18.06.2021р. ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» у відповідь на претензію Департаменту було повідомлено, що відповідач, враховуючи рішення Одеської міської ради про бюджети міста Одеси на відповідні бюджетні роки, має сплачувати на рахунок Департаменту лише 5% від орендної плати, у зв'язку з чим, заборгованість у розмірі 113 728,72 грн. буде погашена перед Департаментом найближчим часом. При цьому, ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було наголошено, що заборгованість, визначена позивачем, не відповідає дійсності, оскільки позивачем не було враховано, зокрема, факту припинення зобов'язань між Орендарем та Балансоутримувачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Листом від 05.08.2021р. Департаментом було повідомлено ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський», що Підприємство не може вважатися належним кредитором (боржником) у договорі про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки укладання договорів про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі існуючої заборгованості, що виникла в наслідок несплати орендної плати за договорами оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, згідно із Статутом Підприємства не відноситься до повноважень підприємства, так як відноситься до виключної компетенції Одеської міської ради. Разом з тим, відповідно до умов договору оренди можливість зарахування зобов'язань орендаря з орендної плати у рахунок погашення інших зобов'язань Балансоутримувача не передбачена.
Листами від 08.02.2022р., від 02.03.2022р., 06.04.2022р., 05.05.2022р., 06.06.2022р., 01.07.2022р., 10.08.2022р., 05.09.2022р. Підприємство у відповідь на звернення Департаменту надавало інформацію про стан надходження орендної плати від ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р.
29.06.2022р. Одеської міською радою було прийнято рішення №969-VIII «Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеса у період дії воєнного стану».
27.07.2022р. Департаментом було прийнято наказ №389 «Про перерахування орендної плати у період діє воєнного стану за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р. нежитлових будівель та споруд, загальною площею 1841,00 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 31 а».
На підставі платіжного доручення №8153 від 05.07.2022р. ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було перераховано на рахунок Підприємства грошові кошти у розмірі 138 115,06 грн. в рахунок оплати орендної плати за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р. На підтвердження сплати орендної плати, в тому числі, на рахунок Департаменту, ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» також були надані інші платіжні доручення.
На підставі платіжного доручення №8362 від 10.08.2022р. ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було перераховано на рахунок Департаменту грошові кошти у розмірі 71 005,13 грн. в рахунок оплати орендної плати за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р.
У поданій до суду позовній заяві Департаментом було наголошено про наявність у ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» заборгованості із сплати орендної плати за період з 01.01.2018р. по 26.07.2021р. у розмірі 2 312 256,68 грн., на яку позивачем була нарахована пеня у розмірі 88 863,12 грн. При цьому, Департамент наполягав на відсутності у ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» та Підприємства права на укладення договорів про зарахування зустрічних вимог. Крім того, за твердженням позивача, наявність рішень Одеської міської ради про бюджет міста на відповідний рік не впливають на право Департаменту вимагати у ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» сплати всієї суми орендної плати на рахунок позивача. В процесі вирішення судом даного спору позивачем також було підтверджено, що частина сплаченої відповідачем орендної плати, яка відображена у розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви, дійсно була перерахована на рахунок Підприємства та врахована позивачем під час визначення суми боргу відповідача.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 2, ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992р. (в редакції чинній на 08.06.2017р. - дату укладення договору оренди) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Частинами 1, 3 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
27.12.2019р. набув чинності Закон України „Про оренду державного та комунального майна” № 157-IX від 03.10.2019р., який згідно п. 1 Прикінцевих та перехідних положень був введений в дію з 01.02.2020р. При цьому, згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992р. з дня введення в дію Закону № 157-IX визнано таким, що втрачає чинність.
Відповідно до ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що 08.06.2017р. між Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» було укладено договір оренди №0004/17, за умовами якого відповідачеві були передані у користування нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 1841,0 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського,31а.
В результаті укладення між Департаментом, Підприємством та ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» додаткової угоди №1 від 27.01.2020р. до договору оренди №0004/17 від 08.06.2017р. Орендодавцем за договором було визначено Департамент. При цьому, у п. 1.1 додаткової угоди визначено, що з 01.01.2018р. розподіл щомісячної суми орендної плати та перерахування її на рахунок Балансоутримувача та Орендодавця проводиться Орендарем у порядку, визначеному рішенням Одеської міської ради про бюджет міста Одеси на відповідний бюджетний рік.
Господарський суд зазначає, що питання про розподіл щомісячної суми орендної плати було врегульовано рішеннями Одеської міської ради № 1323-VII від 07.12.2016р., №3991-VII від 12.12.2018р., №3991-VII від 12.12.2018р., №5453-VII від 11.12.2019р., №13-VIII від 24.12.2020р., згідно яких, в даному випадку, ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» у 2018р.-2021р. має перераховувати на рахунок Підприємства 95% коштів за оренду майна і лише 5% коштів за оренду майна мають бути перераховані на рахунок Департаменту.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку, що Департамент, звертаючись до суду із даним позовом має довести суду наявність у ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» заборгованості зі сплати орендної плати, суму перерахування якої на рахунок позивача щомісяця має складати лише 5% від розміру орендної плати.
З розрахунку заборгованості, доданого Департаментом до позовної заяви, вбачається, що позивачем за період з січня 2018р. по липень 2021р. включно нараховано ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» орендну плату у загальному розмірі 5 928 890,60 грн., лише частина з якої у розмірі 3 616 633,92 грн. була сплачена відповідачем. Таким чином, розмір заборгованості відповідача складає 2 312 256,68 грн. (5 928 890,60 грн. - 3 616 633,92 грн. = 2 312 256,68 грн.), яка і була заявлена позивачем до стягнення. Слід зазначити, що з наданого суду розрахунку вбачається, що фактично позивачем нараховано орендну плату по липень 2022р.
Враховуючи визначений у договорі оренди №0004/17 від 08.06.2017р. розмір орендної плати за перший після підписання договору оренди місяць 74 400,86 грн., суд доходить висновку, що фактично Департамент просить стягнути з ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» суму боргу, яка перевищує 5 % від суми орендної плати. При цьому, як визнано представником Департаменту, вказана у розрахунку сума, яка була сплачена відповідачем (3 616 633,92 грн.), є орендною платою, яка була перерахована на рахунок, в тому числі, Підприємства.
Господарський суд звертає увагу Департаменту, що питання розподілу орендної плати врегульовано як у договорі оренди №0004/17 від 08.06.2017р., так і у рішеннях Одеської міської ради про бюджет міста Одеси на відповідний бюджетний рік. При цьому, жодним законодавчим актом не встановлено право Департаменту вимагати стягнення на свою користь орендної плати, яка мала бути сплачена на рахунок іншого підприємства, в даному випадку третьої особи, оскільки зазначена вимога виходить поза межі наданих Департаменту повноважень.
Питання сплати ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» орендної плати на рахунок Підприємства було врегульовано останніми шляхом укладення договорів про зарахування однорідних зустрічних вимог на загальну суму 2 421 040,99 грн., згідно яких зобов'язання відповідача за договором оренди №0004/17 від 08.06.2017р. із сплати орендної плати на зазначену суму припинилось.
Згідно зі ст. 202 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В силу вимог ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Департаментом було реалізовано право на оскарження у судовому порядку укладених між ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» та Підприємством договорів про зарахування однорідних зустрічних вимог. Проте, суд зазначає, що визнання вказаних правочинів недійсними жодними чином не змінюватиме встановленого судом факту відсутності у Департаменту права вимагати стягнення на власну користь 100% орендної плати. З викладених обставин судом було відмовлено позивачу у задоволенні заявленого клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Суд зазначає, що Департаментом було заявлено вимогу про стягнення із ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» заборгованості у розмірі 2 312 256,68 грн., обов'язок щодо сплати якої припинився у зв'язку із укладенням договорів про зарахування однорідних зустрічних вимог на загальну суму 2 421 040,99 грн. При цьому, враховуючи наявність у Департаменту права вимагати у ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» сплати орендної плати лише у розмірі 5% від суми місячної орендної плати (5% від річної суми орендної плати відповідно), позивачем не доведено суду свого права на отримання 100% розміру орендних платежів незважаючи на наявність укладених між відповідачем та балансоутримувачем договорів про зарахування однорідних зустрічних вимог.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений умовами договору оренди та рішеннями Одеської міської ради порядок розподілу орендних платежів, відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за даним договором оренди, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення із ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» орендної плати у розмірі 2 312 256,68 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Господарський суд зазначає, що з наданого позивачем розрахунку пені, які була нарахована на заборгованість із сплати орендної плати за серпень 2021р. - лютий 2022р. взагалі не вбачається за можливе встановити розмір орендного платежу (5 % від розміру орендної плати), за яким має місце прострочення оплати, оскільки, по-перше, розмір орендного платежу взагалі не наводиться, по-друге, із вказаного розрахунку неможливо виділити суму грошових коштів, яка була сплачена на рахунок Департаменту та на рахунок Підприємства окремо.
Таким чином, суд позбавлений можливості встановити розмір пені самостійно у випадку наявності у відповідача прострочення з оплати орендної плати на рахунок Департаменту. При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення наявності у відповідача прострочення сплати орендної плати, який належним чином з боку позивача виконаний не був.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених Департаментом до ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» позовних вимог про стягнення пені у розмірі 88 863,12 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні заявлених Департаментом комунальної власності Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський» позовних вимог про стягнення орендної плати у розмірі 2 312 256,68 грн. та пені у розмірі 88 863,12 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн., клопотання про розподіл яких було заявлено відповідачем, господарський суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідачем було повідомлено, що попередній орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, які відповідач очікує понести, складає 30 000,00 грн.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження отримання правової допомоги позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги №18/08-22а від 18.08.2022р., укладений між відповідачем та АО «Правова корпорація» з метою представництва інтересів відповідача у справі за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Клієнта про стягнення заборгованості та інших платежів за договором оренди № 0004/17 від 08.06.2017р. Слід зазначити, що за умовами договору Клієнт сплачує гонорар у фіксованого розмірі 30 000,00 грн., які підлягають оплаті у безготівковій або готівковій формі протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонам акту про надання правової допомоги (п. п. 4.1, 4.2 договору). Крім того, відповідачем було надано суду акт виконаних робіт №1 від 09.12.2022р. до договору №18/08-22а від 18.08.2022р., підписаний між АО «Правова корпорація» та товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський», та виставлений відповідачу рахунок №09/12 від 09.12.2022р. на суму 30 000,00 грн.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Оскільки вимогами ст. 129 ГПК України передбачено необхідність розподілу інших судових витрат, тобто і витрат на правову допомогу, у разі відмови у позові шляхом їх відшкодування за рахунок позивача, господарський суд, враховуючи відмову у задоволенні заявлених Департаментом комунальної власності Одеської міської ради позовних вимог та ненадходження від позивача клопотання про зменшення заявлених відповідачем до стягнення витрат на правову допомогу, вважає за необхідне та правомірне покласти на позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 30 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
2. Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; ідентифікаційний код 26302595/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський» /65069, м. Одеса, вул. Капітана Кузнєцова, буд. 108; ідентифікаційний код 37947742/ витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн. /тридцять тисяч грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 27 грудня 2022 р.
Суддя С.П. Желєзна