Справа № 333/4712/18
Провадження № 1-кп/333/1992/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження № 12018080040001814, -
ВСТАНОВИВ:
Під час судового розгляду кримінального провадження № 12018080040001814, заявник - обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_8 від розгляду зазначеного кримінального провадження. На обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_6 зазначив, що суддею ОСОБА_8 неодноразово обиралась міра запобіжного заходу в кримінальних провадженнях за обвинуваченням ОСОБА_6 , також розгляд заяви обвинуваченого від 14.12.2022 року про відвід судді ОСОБА_9 здійснювала суддя ОСОБА_8 , та вважає що це викликає сумніви в її неупередженості і є підставою для її відводу.
В судовому засіданні заявник - обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заяву про відвід судді із зазначених підстав підтримали, просили суд її задовольнити. ОСОБА_6 додатково пояснив, що суддя ОСОБА_8 встановила йому графік для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а також саме ця суддя обирала йому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у тому кримінальному провадженні, в якому прокурор пізніше відмовився від обвинувачення. Також, саме після спілкування із суддею медичні працівники швидкої допомоги відмовилися його забирати до лікарні, хоча він погано себе почував із-за виразки шлунка. Зазначив, що у разі незадоволення судом заяви про відвід він взагалі не буде приїжджати в судові засідання.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 заяву про відвід судді не підтримали.
Прокурор проти задоволення заяви обвинуваченого про відвід судді з викладених останнім підстав заперечував, оскільки не вбачає наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_8 . Просив суд у задоволенні заяви відмовити.
Дослідивши доводи, викладені у заяві про відвід судді, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні. До таких обставин, зокрема, належить наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, судді або присяжного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.
Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Згідно з ч. 1. ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
Стаття 2 цього Закону передбачає що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, кожен громадянин має право не на будь-який, а на справедливий судовий розгляд і не будь-яким, а безстороннім судом.
За положеннями п. 1 ч. 7 ст. 56 вказаного Закону суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Судді мають неухильно дотримуватися засад кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України, маючи на увазі, що їх порушення дає об'єктивні підстави для сумніву у неупередженості та безсторонності суду.
Враховуючи практику ЄСПЛ, стосовно поняття «інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості» стосовно відводів суддів, то слід зазначити наступне.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Однак, перевіривши доводи заяви про відвід, суд вважає, що заявником відводу не повідомлено та не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про можливу упередженість судді ОСОБА_8 під час розгляду даного кримінального провадження, або ставили під сумнів її об'єктивність, або про наявність будь-яких інших передбачених законом підстав для відводу судді.
Виходячи з наведеного, слід дійти до висновку, що ствердження обвинуваченого ОСОБА_6 щодо упередженого ставлення судді є його припущенням, яке жодним чином не підтвердилося.
А тому, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення відводу судді ОСОБА_8 немає, а тому заяву слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 35, 75, 76, 81, 82, 372 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження № 12018080040001814 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1