Справа № 308/17202/22
1-кс/308/5042/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, офіційно не працюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
ВСТАНОВИВ:
Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.
26 грудня 2022 року старший слідчий слідчого відділу ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В рамках даного клопотання слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 терміном на шістдесят днів без визначення розміру застави.
25.12.2022 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України, а саме: в незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збут психотропних речовин (ч.1 ст. 307 КК України); в незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збут психотропних речовин, вчинене повторно (ч.2 ст. 307 КК України).
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими слідчому судді, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, зауваживши на наявність ризиків, зокрема можливості підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив долучити до матеріалів клопотання копії повідомлення про підозру від 25.12.2022 року, постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 19.08.2022, постанови про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 26.09.2022.
В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Підозру вважає необґрунтованою, заявлені ризики недоведеними. Прокурор, як і слідчий, що подав клопотання, являються неуповноваженими особами у даному кримінальному провадженні. Підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки, одружений, на його утриманні перебуває батько - пенсіонер та дитина його дружини, народжена від іншого шлюбу, яка до того ж являється інвалідом. Просив обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 000 грн.
Через канцелярію суду подав письмові заперечення та заяву про приєднання доказів, з додатками.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозра є необґрунтованою, він не вчиняв правопорушень, за які йому повідомлено про підозру. Обшук проведено з численними порушеннями; те, що було вилучено під час обшуку, йому не належить. Він не причетний до збуту наркотичних речовин, передавав такі іншим особам на прохання особи ОСОБА_9 , за що отримував гроші, які віддавав останньому. Працює неофіційно в службі таксі, заробляє 500 гривень на день, має можливість внести заставу в розмірі 50 000 грн.
Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 307 КК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022071170000443 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2022, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.08.2022 року.
Як вбачається з клопотання, 24.12.2022 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; в подальшому 24.12.2022 року о 17 год. 52 хв. останнього було затримано відповідно до ст. 207, 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання, наявним в матеріалах клопотання.
25.12.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збут психотропних речовин (ч.1 ст. 307 КК України); в незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збут психотропних речовин вчинене повторно (ч.2 ст. 307 КК України).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.08.2022 року, за яким останній підтверджував причетність підозрюваного до здійснення даної діяльності;
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 23.11.2022року, за яким останній підтверджував причетність підозрюваного до здійснення даної діяльності;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 25.11.2022 року, за яким останній підтверджував причетність підозрюваного до здійснення даної діяльності;
- постановою про проведення контролю за вчиненням злочину від 05.09.2022 року;
- протоколом вручення грошових коштів від 20.09.2022 року;
- протоколом вручення технічних засобів від 20.09.2022 року;
- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 20.09.2022;
- висновком експерта щодо проведення судової експертизи наркотичних засобів № СЕ-19/107-22/8482-НЗПРАП від 09.11.2022 року, відповідно до якого кристалічна речовина білого кольору, яка містилася в 1 (одному) безбарвному прозорому поліетиленовому пакеті з пазовим замком, котрий був упакований в 1 (один) спеціальний пакет з логотипом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та номером на горловині «PSP1174196», є наркотичним засобом, обіг якого заборонено - метамфетаміном;
- протоколом обшуку від 24.12.2022 року.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 307 КК України.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя вважає передчасними, оскільки на теперішній час здійснюється досудове розслідування зазначеного кримінального провадження, проводяться слідчі та інші процесуальні дії для встановлення обставин події, проте зібрані на даний час по кримінальному провадженню докази є достатніми для висновку поза розумним сумнівом про наявність на теперішній час обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 307 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 307 КК України, а також враховуючи те, що дані злочини віднесено до злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров'я населення, зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний дітей, інших осіб на утриманні не має (батько підозрюваного не перебуває на його утриманні, має право на отриманні пенсійних виплат; особа ОСОБА_12 , 2003 р.н., не являється дитиною, яка знаходиться на утриманні підозрюваного), є офіційно не працевлаштованим; підозрюється у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропних речовин, в тому числі вчинених повторно; вказана діяльність є такою, що, ймовірно, приносить незаконний дохід останньому.
Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.
Враховуючи також те, що в рамках даного кримінального провадження за підозрою ОСОБА_4 на теперішній час не встановлено та не допитано всіх свідків, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також вони не допитані в судовому засіданні, не проведений ще повний обсяг всіх судових експертиз, що також вказує на можливість впливу підозрюваного на експертів та свідків, які надають покази щодо незаконної діяльності підозрюваного.
З огляду на вищевказане, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу на свідків та експертів, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 , перебуваючи не під вартою, може здійснювати вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів чи відмову від них, а також надавати неправдиві висновки.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, відсутній, оскільки такий ризик (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином) може полягати лише в діях, які не охоплені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, але прокурором такі дії навіть не були наведені в судому засіданні для їх оцінки.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) стороною обвинувачення не обґрунтований, зводиться до формалізму.
Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики; зазначений вид запобіжного заходу не забезпечить належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.
Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінальних правопорушень, у яких підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а також те що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, зі слів отримує дохід в розмірі 500 гривень щоденно, являється особою молодого віку, із задовільним станом здоров'я, та переконаний, що застава в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти відповідні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 21 лютого 2023 року.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 21.02.2023 року включно наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із м. Ужгорода Закарпатської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідками, учасниками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_13