ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2022 року Справа № 160/4430/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
14.03.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради, поданий представником позивача - адвокатом Заматовим Романом Валерійовичем, у якому позивач просить суд:
- визнати противоправним та скасувати рішення Вишгородської міської ради від 17.06.2021 № 8/33 прийнятого черговій 8 сесії Вишгородської міської ради VШ скликання про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,05 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, для індивідуального дачного будівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
- зобов'язати Вишгородську міську раду надати ОСОБА_1 (РНКПО: НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,05 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, для індивідуального дачного будівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: уточненого адміністративного позову із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - позивач має подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску; уточненого адміністративного позову із зазначенням інформації чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору; відомості чи вживались позивачем заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, а також його копії для направлення учасникам справи відповідно до їх кількості; копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 належної для читання якості.
За даними КП «ДСС» копію вказаної ухвали 29.03.2022 надіслало одержувачу - Заматову Роману Валерійовичу за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет. Тобто, зважаючи на приписи ч.7 ст.251 КАС України, строк на усунення недоліків з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 04.04.2022.
31.03.2022 до суду від представника позивача - адвоката Заматова Романа Валерійовича через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано уточнений адміністративний позов з аналогічними позовними вимогами та копію РНОКПП позивача належної для читання якості.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що рішення ВМР від 17.06.2021 № 8/33 позивачу відмовлено: «у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,05 га, яка межує з земельною ділянкою за кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка розташована за межами Генерального плану м. Вишгород, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради № 3/1 від 16 лютого 2011 року «Про затвердження Генерального плану м. Вишгород.». Проаналізувавши підстави відмови в сукупності з обставинами справи, нормами матеріального права і судової практики в подібних відносинах, позивач вважає, що Рішення № 8/33 винесено незаконно, у Рішенні відповідача не надано, доказів якими він обґрунтовує свою відмову, то вона є такою, яка не відповідає вимогам закону, а тому є незаконною і підлягає скасуванню. Само посилання на факт, що бажана земельна ділянка знаходиться за межами міста не є доказом цього факту.
Позивач акцентує увагу, що визначення конкретної площі та меж земельної ділянки, запланованої до відведення, обмеження використання, здійснюється під час розроблення проекту землеустрою, який у подальшому підлягає погодженню та затвердженню. Таким чином, права та інтереси третіх осіб враховуються саме при розробці землевпорядної документації, у зв'язку з чим вирішення питання, яке відповідач намагався вирішити у Рішенні 3/23, не вирішується на цій стадії надання ділянки. Позивач діяв правомірно, відносно вимог закону, а тому має право очікувати від органів самоврядування не свавілля, а дотримання вимог закону. Правомірність дій позивача підтверджується графічним витягом з кадастрової карти України витягу з плану зонування м. Вишгород, де чітко можливо побачити, що позивача бажає отримати ділянку в зоні, яку самі ж депутати ВМР визначили, як зона для будівництва. Тому посилання позивача, розташування земельної ділянки не відповідає плану зонування м. Вишгород є помилковим і не ґрунтується на дійсних обставинах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано від Вишгородської міської ради для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії: - рішення Вишгородської міської ради від 17.06.2021 № 8/33 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проєкту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки з доказами направлення та/або вручення позивачу; - інформацію чи було оприлюднено рішення Вишгородської міської ради від 17.06.2021 № 8/33 на офіційному сайті Вишгородської міської ради, а в разі оприлюднення - докази такого оприлюднення, в тому числі із зазначення дати оприлюднення; - всіх документів, на підставі яких було прийнято рішення Вишгородської міської ради від 17.06.2021 № 8/33, в тому числі, але не виключно Генерального плану м.Вишгород, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради №3/1 від 16 лютого 2011 року; встановлено строк на подання доказів до 05.05.2022.
Про відкриття провадження сторони повідомлені належним чином, у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), шляхом направлення копії вказаної ухвали на поштові адреси сторін.
За даними КП «ДСС» копію вказаної ухвали 05.04.2022 надіслало одержувачу - Заматову Роману Валерійовичу за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет. Відповідно до відповідно до наявних у матеріалах справи повідомлень про вручення поштових відправлень копію ухвали про відкриття отримано позивачам 27.04.2022, а відповідачем разом із копією адміністративного позову - 26.04.2022. Тобто, строк на подання відзиву до 11.05.2022.
За правилами статті 262 КАС України розгляд адміністративної справи мав відбутися до 04.06.2022, проте з урахування того, що 04.06.2022-05.06.2022 були вихідними днями, суд вирішує питання щодо можливості розгляду справи по суті у перший робочий день - 06.06.2022.
Суд зазначає, що станом на 06.06.2022 правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався. Доказів на виконання ухвали суду від 05.04.2022 від відповідача не надходило.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2022:
- повторно витребувано від Вишгородської міської ради для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії: - рішення Вишгородської міської ради від 17.06.2021 № 8/33 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проєкту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки з доказами направлення та/або вручення позивачу; - інформацію чи було оприлюднено рішення Вишгородської міської ради від 17.06.2021 № 8/33 на офіційному сайті Вишгородської міської ради, а в разі оприлюднення - докази такого оприлюднення, в тому числі із зазначення дати оприлюднення; - всіх документів, на підставі яких було прийнято рішення Вишгородської міської ради від 17.06.2021 № 8/33, в тому числі, але не виключно Генерального плану м.Вишгород, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради №3/1 від 16 лютого 2011 року; встановлено строк для подання витребуваних документів до 28 червня 2022 року;
- вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/4430/22 здійснювати за правилами загального провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні 29 червня 2022 року о 10:30 год.
За даними КП «ДСС» копію вказаної ухвали 10.06.2022 надіслало одержувачу - Заматову Роману Валерійовичу за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет. Копію ухвали 15.06.2022 направлено засобами телекомунікаційного зв'язку на електронну адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.
15.06.2022 через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Заматова Р.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у якому заявник просить суд: - надати представнику позивача можливість участі у судовому засіданні по справі № 160/4430/22 призначеного на 29.06.2022, 10.30 годині в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, за допомогою програми ЕasyCon.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 клопотання представника позивача - адвоката Заматова Р.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто заявнику без розгляду.
20.06.2022 засобами електронного зв'язку до суду від представника позивача - адвоката Заматова Р.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду, у якому заявник просить суд: - надати представнику позивача можливість участі у судовому засіданні по справі №160/4430/22 призначеного на 29.06.2022, 10.30 годині в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, за допомогою програми ЕasyCon.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 заяву представника позивача - адвоката Заматова Р.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду в адміністративній справі №160/4430/22 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено; допущено представника ОСОБА_1 - адвоката Заматова Р.В. до участі у підготовчому провадженні по справі №160/4430/22, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №196 від 23.04.2020; допущено представника ОСОБА_1 - адвоката Заматова Р.В. до участі в підготовчому судовому засіданні у справі №160/4430/22, призначеному на 29 червня 2022 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №196 від 23.04.2020.
29.06.2022 відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином. В підготовчому судовому засіданні за участю представника позивача з метою забезпечення права відповідача подати докази, зокрема, засобами поштового зв'язку судом оголошено перерву до 19.07.2022 об 11:00 год.
Повістка про виклик 29.06.2022 направлена засобами телекомунікаційного зв'язку на електронну адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.
30.06.2022 засобами телекомунікаційного зв'язку та 07.07.2022 засобами поштового зв'язку до суду надійшли письмові пояснення Вишгородської міської ради, в яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що оскаржуване позивачем рішення прийняте на законних підставах та у встановленому законом порядку, а доказами розташування спірної земельної ділянки за межами Генерального плану м.Вишгород є витяг з містобудівної документації. До пояснень були надані додаткові докази на виконання ухвали суду.
19.07.2022 відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 3 статті 193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Сніжнянським МВ УМВС України в Донецькій області 22.07.2004.
Згідно з довідкою про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 20.01.2015 №1241009963 позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
На адресу Вишгородського міського голови Момота О.В. представником позивача було направлено клопотання від 14.09.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,05 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, для індивідуального дачного будівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
До вищевказаного клопотання було додано наступні документи: копію паспорта, копію довідки внутрішньо переміщеної особи, графічне розташування ділянки, копію договору про надання адвокатської правової допомоги, копію свідоцтва адвоката.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання, позивач до Київського окружного адміністративного суду звернулась з позовом до Вишгородської міської ради, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.09.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,05 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, для індивідуального дачного будівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
- зобов'язати Вишгородську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,05 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, для індивідуального дачного будівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Вишгородської міської ради надати звіт про виконання рішення суду протягом 10 днів після проведення наступного пленарного засідання, яке відбудеться одразу після набрання рішенням законної сили;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Вишгородської міської ради 5000 грн. завданої моральної шкоди.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 у справі №320/12703/20, яке набрало законної сили 30.06.2021, вищевказаний адміністративний позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.09.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,05 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, для індивідуального дачного будівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
- зобов'язано Вишгородську міську раду (код ЄДРПОУ 04054866) на найближчому пленарному засіданні в межах місячного строку розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.09.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, для індивідуального дачного будівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
На виконання зазначеного судового рішення Вишгородська міська рада прийняла рішення від 17.06.2021 №8/33 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеурстрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 », яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,05 га, яка межує з земельною ділянкою за кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка розташована за межами Генерального плану м. Вишгород, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради № 3/1 від 16 лютого 2011 року «Про затвердження Генерального плану м.Вишгород».
Не погоджуючись з відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту б) частин першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Приписами абзацу першого частини сьомої статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
При цьому, частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №813/481/17, від 18.10.2018 у справі №527/43/17, від 25.02.2019 у справі №347/964/17 та від 22.04.2019 у справі №263/16221/17, від 18.05.2022 у справі №826/8577/17.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
В ході судового розгляду судом встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 17.06.2021 №8/33 слугувало те, що вказана у клопотанні земельна ділянка розташована поза межами міста Вишгорода згідно Генерального плану, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради №3/1 від 16.02.2011 «Про затвердження Генерального плану м.Вишгород», що підтверджується наданим до матеріалів справи витягом з містобудівної документації «Викопіювання з Генерального плану міста Вишгорода», затвердженого рішенням Вишгородської міської ради №3/1 від 16.02.201.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу може бути, зокрема, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації затверджених у встановленому законом порядку.
З огляду на вищенаведене, виявивши, що вказана у клопотанні земельна ділянка розташована поза межами міста Вишгорода згідно Генерального плану, міська рада мала законні підстави для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність з підстав невідповідності місця розташування об'єкта вимогам містобудівної документації.
Вказана позиція узгоджується з викладеною в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 822/1030/18, від 29.09.2020 у справі №822/3589/17, від 29.10.2020 у справі № 822/900/18 та від 18.05.2022 у справі № 826/8577/17.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність рішення Вишгородської міської ради від 17.06.2021 №8/33 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ».
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в сулу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вишгородської міської ради (місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1; код ЄДРПОУ 04054866) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно