ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/21301/21 пров. № А/857/9378/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року (суддя Кузан Р.І., ухвалене в м. Львові ) у справі № 380/21301/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Закрите акціонерне Товариство "Львівриба", Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукт" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській та просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області № 134450008531 від 14.05.2021 про відмову у призначенні пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до пільгового стажу періоди роботи з 23.06.1986 по 02.10.1989 механіком рефрижераторного поїзда резерва рефрижераторних бригад Виробничого структурного підрозділу "Тернопільський колійний ремонтно-механічний завод», з 12.02.1990 по 01.01.1998 машиністом аміачних холодильних установок компресорного цеху на ВО «Львівриба», з 01.01.1998 по 05.08.2008 машиністом компресорних установок (аміачних) та машиністом аміачних установок (холодильних) в ТОВ «Львівморепродукти»; призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах та провести відповідні виплати.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії № 134450008531 від 14.05.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 23.06.1986 року по 02.10.1989 на посаді механіка рефрижераторного поїзда резерва рефрижераторних бригад Виробничого структурного підрозділу «Тернопільський колійний ремонтно-механічний завод», з 12.02.1990 по 01.01.1998 на посаді машиніста аміачних холодильних установок компресорного цеху на ВО «Львівриба», з 01.01.1998 по 21.10.2005, машиністом компресорних установок (аміачних) в ТзОВ «Львівморепродукти» до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке в апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю з підстав наведених в апеляційній скарзі.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та доводи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач 10.09.2020 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років. До заяви про призначення пенсії позивачем долучено такі документи: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію паспорту; копію трудової книжки;- копію військового квитка; копю довідки Управління соціального захисту населення про догляд за 80-річним №1786 та №1787 разом з документами особи, щодо якої здійснюється догляд; архівну довідку Виробничого структурного підрозділу «Тернопільський колійний ремонтно-механічний завод» від 17.06.2020 №ДНАА-К-18/244 «Про підтвердження трудового стажу»; архівну довідку Виробничого структурного підрозділу «Тернопільський колійний ремонтно-механічний завод» від 19.05.2020 №ДНАА-К-18/179 «Про заробіток для обчислення пенсії»; довідку Виробничого структурного підрозділу «Тернопільський колійний ремонтно- механічний завод», підтверджуючу особливий характер роботи, необхідний для призначення пенсії за вислугу років від 19.06.2020 №861; карту хронометражу виконання обов'язків машиніста холодильних установок, що обслуговують аміачні холодильні установки на підприємстві ТОВ «Львівморепродукти»; робочу інструкцію машиніста по обслуговуванню холодильних установок ТОВ «Львівморепродукти»; довідку ТОВ «Львівморепродукти» від 28.10.2003 №20а «Про завершення атестації робочих місць за умовами праці»; наказ ТОВ «Львівморепродукти» від 18.12.1998 №38 з додатком №1 до такого наказу; наказ ЗАТ «Львівриба» від 12.11.1993 №25; довідку ТОВ «Львівморепродукти» про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.03.2018 №01-555/952; довідку ТОВ «Львівморепродукти» про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.03.2018 №01-556/953.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що на час звернення до відповідача за призначенням пенсії за вислугу років, вік позивача становив 55 років. 15.09.2020 ГУ ПФУ у Львівській області за результатами розгляду заяви прийнято рішення №134450008531 про відмову у призначенні пенсії.
З даного рішення вбачається, що згідно з записами трудової книжки позивача звільнений з Виробничого структурного підрозділу «Тернопільський колійний ремонтно-механічний завод» 02.10.1989 (наказ від 02.10.1989 №1367), а згідно з уточнюючими довідками від 17.06.2020 №ДНАА-К-18/244 та від 19.05.2020 №ДНАА-К-18/179 звільнений з 02.11.1989 (наказ від 02.10.1989 №1367), що потребує уточнення та з'ясування. Первинних документів до матеріалів пенсійної справи не долучено. Отже, період пільгової роботи 23.06.1986 по 02.11.1989 потребує додаткової перевірки.
Також відповідно до трудової книжки позивач працював на ВО «Львівриба» (згодом ЗАТ «Львівриба») машиністом аміачних холодильних установок компресорного цеху з 12 02.1990 (наказ від 12.02.1990 №9) по 01.01.1998 (наказ від 31.12.1997 №18), в ТОВ «Львівморепродукти» - машиністом компресорних установок (аміачних) та машиністом аміачних установок (холодильних) з оплатою 50% з 01.01.1998 (наказ від 01.01.1998 № 2) по 05.08.2008 (наказ від 05.08.2008 № 59-к).
Як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження пільгового періоду роботи позивач долучив наказ від 12.11.1993 № 25, виданий ЗАТ «Львівриба» про закінчення атестації робочих місць за умовами праці де затверджено робоче місце машиніста холодильних установок, що обслуговує аміачно-холодильні установки, яке дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2. Жодних інших первинних документів по даному підприємству в матеріалах пенсійної справи не має.
Окрім цього наявні документи з ТзОВ «Львівморепродукти»: наказ від 18.12.1998 №38 та наказ від 28.10.2003 №20а «Про завершення атестації робочих місць за умовами праці», якими затверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах для машиністів холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки; карта хронометражу виконання обов'язків машиніста холодильних установок, що обслуговують аміачні холодильні установки на підприємстві ТОВ «Львівморепродукти»; робоча інструкція машиніста по обслуговуванню холодильних установок цього ж підприємства.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, трудовою книжкою позивача не підтверджується зайнятість заявника на роботах по Списку № 2 протягом повного робочого дня за періоди роботи з 12.02.1990 по 01.01.1998 та з 01.01.1998 по 05.08.2008, уточнюючих довідок заявник не подав. Відсутні також і первинні документи.
Відтак, на підставі наявних неточностей та за відсутності підтверджуючих документів про зайнятість позивача повний робочий день у шкідливих умовах на ВО «Львівриба» (згодом ЗАТ «Львівриба»), відділом з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону № 1788-XII.
Слід зазначити, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі 380/11633/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області «Про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 15.09.2020 № 134450008531. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути у встановленому законом порядку заяву ОСОБА_1 від 10.09.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
На виконання даного рішення, відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №134450008531 від 14.05.2021. Рішення про відмову в призначенні пенсії обґрунтоване тим, що зарахування до пільгового стажу певних періодів роботи можливе лише у разі надання підприємством відповідної довідки, оскільки тільки підприємство на підставі первинних документів визначає умови і характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, найменування списків або їхні номери, куди включається цей період. Зазначено, що відділом обслуговування громадян №18 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надіслано запити щодо витребування довідок про підтвердження пільгового стажу, однак відповіді не надходило. Оскільки на запити відповідача довідки не надходили, додаткових документів позивач не долучав, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах.
ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся в суд з відповідним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).
Згідно з абзацом другим пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII передбачено, що право на призначення пільгової пенсії за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 100 Закону № 1788-XII визначено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали на день введення в дію цього Закону (01.01.1992) повний стаж на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, що давав право на пенсію на пільгових умовах: пенсії призначались відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - наказ № 383), при визначенні права на пенсію застосовуються Списки, чинні в період роботи особи. При цьому для підтвердження стажу роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи та виписку із наказу про проведення атестації робочого місця.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, за період пільгової роботи до 01.01.1992 чинні були Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.
У розділі XXX Транспорт пункт 1 Залізничний транспорт і метрополітен Списку № 2 у зазначеній редакції передбачені машиністи (механіки) рефрижераторних поїздів.
Пунктом «а» статті 55 Закону № 1788-XII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності) (п. 23 Порядку № 637).
Як вбачається з записів у трудовій книжці позивача, такий працював з 23.06.1986 по 02.10.1989 механіком рефрижераторного поїзда резерву рефрижераторних бригад Виробничого структурного підрозділу «Тернопільський колійний ремонтно-механічний завод». Позивач звільнений з Виробничого структурного підрозділу «Тернопільський колійний ремонтно-механічний завод» 02.10.1989 на підставі наказу від 02.10.1989 №1367.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не оспорюється факт того, що на підтвердження вказаного періоду роботи позивачем подано копію трудової книжки позивача, де зроблено записи № 10 від 23.06.1986 про прийняття на роботу (наказ № 1143 від 23.06.1986) та № 11 від 02.10.1989 про звільнення з роботи (наказ № 1367 від 02.10.1989); а також довідку № ДНАА-К-18/244 від 17.06.2020 (архівна довідка про підтвердження трудового стажу), видану ВСП «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» (далі - довідка № ДНАА-К-18/244).
У вказаній довідці йдеться про те, що в документах особового складу архівного фонду Рефрижераторного вагонного депо Тернопіль Львівської залізниці позивач значиться механіком рефрижераторного поїзда резерву рефрижераторних бригад з 23.06.1986 (наказ № 1143 від 23.06.1986) по 02.11.1989 (наказ № 1367 від 02.10.1989). Звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП УРСР. Механіки рефрижераторного поїзда користуються правом на пенсію за вислугу років згідно списку затвердженого постановою КМУ №583 від 12.10.1992.
Також відповідно до довідки Виробничого структурного підрозділу «Тернопільський колійний ремонтно - механічний завод», про підтверджуючу особливий характер роботи, необхідний для призначення пенсії за вислугу років від 19.06.2020 №861, виданої позивачу про те, що він дійсно з 23.06.1986 по 02.11.1986 працював повний робочий день механіком рефрижераторного поїзда в рефрижераторному вагонному депо Тернопіль, безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті. Механіки рефрижераторного поїзда користуються правом на пенсію за вислугу років згідно постанови КМ СРСР №1173 від 22.08.1956.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не заперечується та підтверджується довідками №ДНАА-К-18/244 та № 861 також і те, що посада механіка рефрижераторного поїзда передбачена списком № 2.
Апелянт вважає що, підставою для відмови є те, що існують розбіжності у даті звільнення позивача його трудовою книжкою та довідкою № ДНАА-К-18/244.
Судом першої інстанції вірно критично оцінено такі твердження відповідача з огляду на те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Слід зазначити, що відсутність документів не може нівелювати відомості трудової книжки, оформлені належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2021 у справі № 638/14056/15-а зазначив, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, про невизнаний відповідачем періоди роботи позивача зроблено належні записи у трудовій книжці позивача, відтак відповідачем не наведено, які саме з цього приводу у пенсійного органу виникли сумніви та з яких підстав.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, про необґрунтованість висновків пенсійного органу про незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 за списком № 2 періоду роботи з 23.06.1986 по 02.10.1989 на посаді механіком рефрижераторного поїзда резерву рефрижераторних бригад Виробничого структурного підрозділу «Тернопільський колійний ремонтно-механічний завод», відтак позовні вимоги в частині зарахування такого стажу підлягають задоволенню.
Що стосується періоду роботи позивача з 12.02.1990 по 01.01.1998 машиністом аміачних холодильних установок компресорного цеху ВО «Львівриба» та з 01.01.1998 по 05.08.2008 машиністом компресорних установок (аміачних) та машиністом аміачних установок (холодильних) ТОВ «Львівморепродукти», суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем не оспорюється факт того, що на підтвердження вказаних періоду роботи позивачем подано копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , де зроблено записи про період роботи позивача машиністом аміачних холодильних установок компресорного цеху ВО «Львівриба» (згодом ЗАТ «Львівриба») № 12 від 12.02.1990 про прийняття на роботу (наказ № 9 від 12.02.1990) та № 15 від 01.01.1998 про звільнення з роботи (наказ № 34 від 31.12.1997), машиністом компресорних установок (аміачних) в ТОВ «Львівморепродукти» №16 від 01.01.1998 про прийняття на роботу (наказ №2 від 01.01.1998) та №17 від 21.10.2005 про переведення машиністом аміачних установок (холодильних) з оплатою 50% (наказ 46-к від 21.10.2005) № 18 від 05.08.2008 про звільнення з роботи (наказ № 59-к від 05.08.2008).
Окрім цього, в матеріалах справи наявний наказ № 25 від 12.11.1993, який виданий ЗАТ «Львівриба» про закінчення атестації робочих місць за умовами праці де затверджено робоче місце машиніста холодильних установок, що обслуговує аміачно-холодильні установки, яке дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2
Разом з тим як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не заперечується, що посади машиніста аміачних холодильних установок компресорного цеху, машиніста компресорних установок (аміачних) та машиніста аміачних установок (холодильних) відносяться до списку № 2.
Разом з тим пенсійний фонд зазначає, що трудовою книжкою позивача не підтверджується зайнятість заявника на роботах по Списку № 2 протягом повного робочого дня за періоди роботи з 12.02.1990 по 01.01.1998 та з 01.01.1998 по 05.08.2008, уточнюючих довідок заявник не подав. Відсутні також і первинні документи.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відомості про наявність у позивача пільгового стажу роботи, в першу чергу, підтверджуються записами в трудовій книжці, і лише за відсутності таких записів - відповідними довідками з місця роботи.
Пунктами 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої наказом №162 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в періоди роботи з 1983-1993), заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Аналогічні норми містить Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про стаж його роботи за професією машиніста аміачних холодильних установок компресорного цеху, машиніста компресорних установок (аміачних), записи відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях №162 від 20.06.1974, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість висновків пенсійного органу про незарахування до стажу роботи позивача за списком № 2 періодів роботи 12.02.1990 по 01.01.1998 машиністом аміачних холодильних установок ВО «Львівриба» та з 01.01.1998 по 21.10.2005 машиністом компресорних установок (аміачних) у ТзОВ «Львівморепродукти», відтак позовні вимоги в частині зарахування такого стажу підлягають задоволенню.
Щодо зарахування періоду роботи позивача до пільгового стажу з 21.10.2005 по 05.08.2008 на посаді машиніста аміачних установок (холодильних) з оплатою 50% у ТзОВ «Львівморепродукти» суд першої інстанції вірно зазначив, що для підтвердження даного періоду, записів у трудовій книжні недостатньо, оскільки в цей період позивач працював з оплатою 50%, що може свідчити про зайнятість позивача неповний робочий день. Тому, для зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу необхідно надати докази про зайнятість позивача протягом повного робочого дня. За наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу.
Згідно з пунктом 3 Порядку №383, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92. З урахуванням того, що позивач обіймав посаду, яка надає право на призначення пільгової пенсії до 21.08.1992, то атестація робочого місця непотрібна.
З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах є передчасним, оскільки, відповідач не вирішував питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачеві з врахуванням висновків, які зробив суд у цій справі.
Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що відповідач заперечував право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах через неврахування певного періоду роботи до пільгового стажу і суд визнав вказані дії відповідача протиправними, які відображені у формі рішення.
Разом з тим, законність інших дій відповідача, під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу, суд не перевіряв.
Колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження пенсійного органу, та встановлювати сукупний стаж державної служби позивача, якщо спір стосується тільки певного періоду його роботи.
Тому, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно є передчасною.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про підставність позовних вимог до часткового задоволення.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року у справі №380/21301/21без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Р. М. Шавель