ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий суддя у першій інстанції: Коморний О.І.
27 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/7021/22 пров. № А/857/15787/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/7021/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/7021/22 заяву ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу суд задоволив частково.
Суд стягнув з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Департамент патрульної поліції, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, додаткове рішення скасувати та прийняти нову постанову якою заяву про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
За змістом ч.3-ч.5 ст.134 КАС України видно, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.134 КАС України).
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 (клієнт) та адвокат Швець Д. Ю. (виконавець) уклали договір про надання правничої допомоги від 10.01.2022р., за умовами якого виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
В п.3.1. вказаного договору визначено, що правова допомога оплачується клієнтом виконавцю у розмірі 1000,00 грн за годину надання правничої допомоги.
Із змісту акту виконаних робіт від 14.10.2022р. видно, що виконавець в інтересах клієнта виконав такі зобов'язання:
- підготовка і подання адміністративного позову до Департаменту патрульної поліції щодо стягнення додаткової доплати до грошового забезпечення поліцейському, який забезпечує життєдіяльність населення на період дії карантину відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. №375 - 1,5 год.
Позивач сплатив кошти адвокату у розмірі 1500,00 грн (1,5 год. х 1000).
Із змісту ч.7 ст.134 КАС України видно, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що дана справа є справою незначної складності, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень в даній категорії справ, підготовка позовної заяви у цій справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, надмірних зусиль і затрат часу, а так само написання та подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Зокрема, заявлена позивачем до відшкодування сума в розмірі 1500,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката є необґрунтованою, не відповідає реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Департаменту патрульної поліції становить надмірний тягар для відповідача в межах воєнного стану введеного в державі, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
З врахування складності справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, колегія суддів вважає співмірною компенсацією вартість виконаної роботи в розмірі 1000,00 грн., які суд першої інстанції обґрунтовано та пропорційно стягнув з суб'єкта владних повноважень в користь позивача.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також в п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів видно, що до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційних скарг зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни додаткового рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.134-139, 229, 242, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/7021/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено