Постанова від 20.12.2022 по справі 380/25784/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/25784/21 пров. № А/857/15234/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Матковської З.М., Улицького В.З.,

за участю секретаря Пославського Д.Б.,

представника апелянта Слюсар Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року (постановлену головуючим - суддею Сподарик Н.І. у м. Львові) про роз'яснення судового рішення у справі № 380/25784/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/25784/21 від 01.03.2022, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2022, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального стажу періоди роботи з 27.01.1987 по 01.03.1988. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу періоди роботи з 27.01.1987 по 01.03.1988. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати в пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 у районі Крайньої Півночі за періоди з 27.01.1987 по 18.08.1994 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та здійснити перерахунок пенсії за віком.

Ухвалою суду першої інстанції від 25.03.2022 виправлено допущену описку у тексті рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/25784/21 від 01.03.2022 зазначивши у абзаці четвертому правильного відповідача «Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області», та читати так: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати в пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 у районі Крайньої Півночі за періоди з 27.01.1987 по 18.08.1994 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та здійснити перерахунок пенсії за віком».

03.10.2022 до суду першої інстанції надійшла заява представника Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про роз'яснення судового рішення, а саме просить суд роз'яснити з якої дати слід здійснити перерахунок пенсії позивачки.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 у справі № 380/25784/21 - відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що посилання заявника на незрозумілість рішення від 01.03.2022 у справі № 380/25784/21 та потребу в його роз'ясненні є недоречним, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а резолютивна частина відповідає ч. 5 ст. 246 КАС України.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Позивач, в судове засідання на виклик суду не з'явилася, явку уповноваженої особи не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена, що не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Отож, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім цього, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги та встановлювати певні обставини та/або надавати оцінку певним обставинам, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

При цьому, колегія суддів зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отож, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі 823/361/18.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що з мотивувальної та резолютивної частини рішення суду від 01.03.2022 слідує, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення, шляхом роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Крім цього, відповідач скористався правом апеляційного оскарження, за наслідками якого, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 залишено без змін.

Більше того, як вірно підмічено судом першої інстанції, що у мотивувальній частині рішення від 01.03.2022 та постанові від 26.08.2022 встановлено, що належним способом захисту позивача є визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправною та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу періоди роботи з 27.01.1987 по 01.03.1988 та зарахувати в пільговому обчисленні трудовий стаж ОСОБА_1 , набутий у районі Крайньої Півночі за періоди з 27.01.1987 по 18.08.1994 з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та здійснити перерахунок пенсії за віком з дати її призначення (а.с.121).

Покликання апелянта, ґрунтується на довільному тлумаченні ним матеріального та процесуального права та фактично вказує на не згоду з прийнятим рішенням суду котре набрало законної сили, що виходить за межі розгляду питання про роз'яснення судового рішення.

Отож, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно відсутності правових підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст.325, ст. 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року про роз'яснення судового рішення у справі № 380/25784/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді З. М. Матковська

В. З. Улицький

Повне судове рішення складено 27 грудня 2022 року

Попередній документ
108114047
Наступний документ
108114049
Інформація про рішення:
№ рішення: 108114048
№ справи: 380/25784/21
Дата рішення: 20.12.2022
Дата публікації: 29.12.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (20.12.2022)
Дата надходження: 29.12.2021
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
20.12.2022 11:30 Восьмий апеляційний адміністративний суд