ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/8072/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у призначенні та виплаті пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 05.04.2022;
- вирішити питання судових витрат, а саме стягнути на користь ОСОБА_1 992,40 грн. сплаченого судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення обумовлене тим, що неможливо встановити факт родинних стосунків померлого годувальника (чоловіка позивача) та позивача, оскільки у свідоцтвах про шлюб та смерть прізвище чоловіка відрізняється. Однак позивач наголошує, що пенсійним органом не взято до уваги рішення суду, яким встановлено факт, що ОСОБА_2 є її чоловіком.
Ухвалою від 06.06.2022 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.
ГУПФ України в Хмельницькій області проти позову заперечило з підстав викладених у відзиві. Зазначено, що оскільки факт родинних відносин позивача та померлого годувальника (чоловіка) не встановлено, підстав для переведення ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника немає. Також, відповідач заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомоги, оскільки доказів понесення заявлених витрат не надано.
Від ГУПФ України у Львівській області також надійшов відзив на позов. Вказано, що рішення суду про встановлення факту, що ОСОБА_2 є чоловіком позивача не має юридичного значення для набуття права для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Наголошено, що відповідне рішення суду про встановлення факту який підлягає реєстрації в органах ДРАЦС не замінює собою документів, що видаються цим органом, а є тільки підставою для їх одержання. Крім того відповідач заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявлена сума, на його переконання є неспівмірною.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзивів, а також долучених письмових доказів,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.04.1980 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 26.04.1980.
ІНФОРМАЦІЯ_3 Тупаленко ОСОБА_4 помер у віці 62 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 від 05.10.2021.
05.04.2022 ОСОБА_1 звернулася до Сокальського об'єднаного управління ПФУ із заявою про перехід на інший вид пенсії по втраті годувальника згідно матеріалів пенсійної справи.
За принципом екстериторіальності ГУПФ України в Хмельницькій області прийнято рішення від 14.04.2022 №913050158381 про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший. Згідно з рішенням підстави для переведення на пенсію по втраті годувальника відсутні, оскільки неможливо встановити факт родинних стосунків померлого годувальника з ОСОБА_1 . Відповідно до поданого ОСОБА_1 свідоцтва про шлюб прізвище померлого годувальника (чоловіка) - « ОСОБА_2 », у свідоцтві про смерть прізвище померлого годувальника - « ОСОБА_2 ».
Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернулася до суду з цим позовом.
Суд наголошує, що за змістом ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України.
Отже, заявлене у відзиві представником ГУПФ України в Хмельницькій області клопотання про проведення розгляду справи з викликом сторін у судовому засіданні не підлягає судом вирішенню по суті.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Приписами ст. 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону 1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-ІV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи, зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Згідно з п. 2.16 Порядку №22 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.
Із спірного рішення суд з'ясував, що підставою для відмови у переведенні на пенсію по втраті годувальника слугувала неможливість встановити факт родинних стосунків померлого годувальника з ОСОБА_1 . А саме: згідно з свідоцтвом про шлюб прізвище померлого годувальника (чоловіка) - « ОСОБА_2 », у свідоцтві про смерть прізвище померлого годувальника - « ОСОБА_2 ».
З даного приводу суд враховує таке.
Відповідно до ст. 315 Цивільно процесуального кодексу України, у ній зазначено чіткий перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, який розглядається судами, а саме, зокрема: встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02.03.2022 у справі №459/158/22, встановлено факт, що ОСОБА_2 , уродженець м. Червоноград Львівської області, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд наголошує, що згідно із змістом вказаного рішення, позивач зверталася до суду з проханням встановити факт родинних відносин між нею і чоловіком, так як документально такий факт підтвердити неможливо, а розбіжність у документах унеможливлює реалізацію нею права на перехід на пенсію чоловіка.
Враховуючи викладене, з позиції суду підстава для відмови позивачу у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника є формальною підставою, оскільки факт родинних стосунків засвідчений рішенням суду, що відповідає приписам п. 2.16 Порядку №22.
Суд враховує покликання ГУПФ України у Львівській області на приписи ч. 2 ст. 319 ЦПК України, стосовно того що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів, та оцінює такі критично. У даному випадку відсутня необхідність одержання інших від наявних документів. А рішення суду про встановлення факту родинних відносин між позивачем та її померлим чоловіком є документом, що згідно з п. 2.16 Порядку №22 приймається за документ, що засвідчує родинні стосунки.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини, суд висновує, що спірне рішення щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з 05.04.2022 на пенсію у зв'язку із втратою годувальника є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки підстави відмови не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
Отже, суд з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, вважає за доцільне зобов'язати ГУПФ України у Львівській області саме перевести з 05.04.2022 позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оскільки позивач перебувала на обліку в пенсійному органі і переведення здійснюється в межах приписів одного Закону.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання виплатити пенсію, суд вказує, що права позивача в цій частині на момент звернення до суду не порушені, оскільки така пенсія ще не призначена. Суд наголошує, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише порушені права позивача.
З огляду на викладене, зазначені позовні вимоги заявлені на майбутнє і є передчасними, отже не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на викладене та обраний судом спосіб захисту та відновлення прав позивача, підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 661,60 грн. за рахунок о бюджетних асигнувань ГУПФ України у Хмельницькій області.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом з'ясовано, що представник позивача на доказ понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу подав до суду документи:
- договір про надання юридичних послуг;
- калькуляція оплати послуг з надання правової допомоги;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю;
- ордер на надання правничої (правової допомоги;
- квитанція до прибуткового касового ордера №27 на оплату правової допомоги на суму 3000,00 грн.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Така позиція викладена Верховним Судом в постанові від 11.05.2018 у справі №910/8443/17.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У справі «Est/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04; остаточне рішення 02.06.2014) Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).
Також, суд зважає на характер та предмет позову, а саме незначну складність.
Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 1500,00 грн., які слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України у Хмельницькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.04.2022 №913050158381 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з одного виду пенсії на інший.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) перевести з 05.04.2022 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 60 коп.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.