ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року Справа № 280/5925/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427)
про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
17.10.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2) в якому позивач з урахуванням уточнень просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача-2 щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачу та скасувати рішення №084750007744 від 20.05.2022;
- зобов'язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 17.05.2022 та зарахувати до страхового (трудового) стажу позивача період роботи в колгоспі з 1985 по 1997 та період надання допомоги по безробіттю з 26.09.2006 по 16.01.2007;
- зобов'язати відповідача-1 виплатити позивачу пенсію за віком з 17.05.2022;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Ухвалою суду від 18.10.2022 позовну заяву було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.11.2022 відкрито провадження у справі №280/5925/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 05.10.2022 (вх.№38740 від 17.10.2022) та уточненій позовній заяві від 27.10.2022 (вх.№41583 від 31.10.2022). Зокрема зазначено, що після досягнення шістдесятирічного віку, позивач скориставшись своїм правом на пенсію за віком звернулась до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком до якої було додано відповідні документи. На підставі наданих документів та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) рішенням відповідача-2 від 20.05.2022 №084750007744 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Зауважено, що дії відповідача-2 щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 1985 по 1997 рік та періоду перебування на обліку в Центрі зайнятості з 26.09.2006 по 16.07.2007 суперечить фактичним обставинам, які мали місце в дійсності та суперечить нормам чинного законодавства України. Вказано, що не зарахований відповідачем період роботи підтверджено записами у трудовій книжці колгоспника, а також архівними довідками Державного архіву Запорізької області. Разом з тим, наголошено, що на позивача не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, шо зазначені у його трудовій книжці. Відсутність чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві чи колгоспі за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства чи колгоспу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на пенсійне забезпечення. Вважаючи рішення відповідача-2 протиправним та таким, що порушує право позивача на пенсійне забезпечення, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач-1 заперечив проти позовних вимог та подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№43871 від 16.11.2022), в якому зокрема зазначено, що 17.05.2022 позивач звернулась до відповідача-1 з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-IV. Згідно з пунктом 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-IV, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (надалі - Порядок № 22-1) засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії, а саме Головне управління пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, яким і було прийнято оскаржуване рішення від 20.05.2022 №084750007744. Наголошено, що відповідно до рішення відповідача-2 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Разом з тим зауважено, що за результатами розгляду наданих документів, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи у колгоспі ім. Свердлова с. Підгірне Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області з 1985 по 1997, оскільки відсутня довідка про кількість відпрацьованих трудоднів та період перебування на обліку в Центрі зайнятості ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що в трудовій книжці зазначено, що з 26.09.2006 позивачу розпочато виплату допомоги по безробіттю, проте не зазначено дату припинення виплати такої допомоги. Водночас зазначено, що відповідно до розрахунку страхового стажу позивачу зараховано до страхового стажу період з 17.06.1986 по 16.06.1989 у колгоспі ім. Свердлова с. Підгірне Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, оскільки у вищезазначений період ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та підтвердила це документально та період перебування ОСОБА_1 на обліку в Центрі зайнятості з 26.09.2006 по 16.01.2007 відповідно до наданої довідки Запорізького обласного центру зайнятості №1115/01-22 від 22.06.2022. Враховуючи, що страховий стаж позивача є меншим ніж передбачено частиною 1 статті 26 Закону України № 1058, відповідач-1 просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач-2 не скористався, матеріали справи містять докази того, що 07.11.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримало в електронному вигляді копію позовної заяви з доданими до неї документами та ухвалу суду про відкриття провадження у справі (а.с.50).
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 17.01.2003 Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с.7-8).
17.05.2022 позивач звернулась до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1 засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.
Рішенням відповідача-2 від 20.05.2022 №084750007744 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Разом з тим, позивачу роз'яснено, що до страхового стажу не враховано період роботи з 1985 по 1997 (відсутня довідка про кількість відпрацьованих трудоднів) та період перебування на обліку в Центрі зайнятості з 26.09.2006 (відсутня дата припинення) (а.с.14).
28.06.2022 позивач повторно звернулась із заявою про призначення пенсії за віком. Проте за результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області винесено рішення № 084750007744 від 05.07.2022 про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю страхового стажу (а.с.59-62).
Позивач, не погодившись з рішенням відповідача-2, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 1 статті 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина 2 статті 24 Закону України № 1058-IV).
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із статтею 26 Закону України №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Закон України № 1058-ІV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон України № 1788-ХІІ).
Слід зазначити, що Закон України № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно з пунктом «а» статті 3 Закону України № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 56 Закону України № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Аналіз вказаної норми вказує, що для зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі визначено певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.
Відповідно до статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 постановою Кабінету Міністрів України № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктами 1 та 3 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за № 310 (далі - Положення №310).
Відповідно до пунктів 1, 2 Положень №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Положень №310).
Згідно з пунктом 6 Положень №310, всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно до пункту 8 Положень №310, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Отже, виходячи з наведеного можна дійти висновку про те, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Дослідивши надану до матеріалів справи трудову книжку колгоспника №95 від 10.12.1985, яка видана на ім'я ОСОБА_1 судом зокрема встановлено, що позивач працювала:
- з вересня 1985 року по 1988 рік на посаді свинарки у колгоспі ім. Свердлова с. Підгірне Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області та була звільнена на підставі особистої заяви від 26.02.1988;
- з 1988 року по 1998 рік на посаді доярки у колгоспі ім. Горького с. Жовта Круча Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області та 10.09.1998 була звільнена із членів колгоспу за власним бажанням.
У період з 01.01.1998 по 10.09.1998 позивач знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати у зв'язку із виробничою необхідністю.
Факт роботи позивача з вересня 1985 року по 1988 рік у колгоспі ім. Свердлова с. Підгірне Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області підтверджується також Архівною довідкою Державного архіву Запорізької області від 27.07.2022 №06-07/Б-755 (а.с.20).
Разом з тим суд звертає увагу, що на с. 2-5 трудової книжки колгоспника зазначені відроблені людинодні та встановлені мінімуми трудоднів (або людиноднів за рік). При цьому, відповідачем-2 не зазначено обґрунтованих підстав для витребування у позивача довідки з виробленими вихододнями та встановленим мінімумом.
Таким чином суд дійшов висновку, що з наданої позивачем при звернені до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком трудової книжки колгоспника можна встановити встановлений мінімум трудової участі та кількість відпрацьованих вихододнів позивача за період роботи в колгоспах з 1985 року по 1998 рік, а відтак у позивача відсутня необхідність для надання відповідачеві уточнюючої довідки про встановлений мінімум трудової участі та відпрацьовані вихододні.
Крім того, необхідно зазначити, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 під час розгляду справи в аналогічних правовідносинах № 754/14898/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Також, суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 06.04.2022 у справі № 607/7638/17.
Посилання відповідача-2 на необхідність надання позивачем уточнюючої довідки про встановлений мінімум трудової участі та відпрацьовані вихододні в колгоспах ім. Свердлова с. Підгірне Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області та ім. Горького с. Жовта Круча Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області суд до уваги не приймає, оскільки записи трудової книжки позивача є чіткими, зрозумілими та не підлягають подвійному тлумаченню, що свідчить про наявність підстав для зарахування до стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 1985 року по 1997 рік.
Разом з тим з наданого до матеріалів справи розрахунку стажу для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком станом на 05.07.2022 вбачається, що до страхового стажу позивача зокрема враховано період догляду за дитиною до 3 років з 17.06.1986 по 16.06.1989
Щодо неврахування відповідачем-2 періоду перебування позивача в центрі зайнятості з 26.09.2006 по 16.01.2007, суд звертає увагу на наступне.
З наданої позивачем архівної довідки Запорізького обласного центру зайнятості №1115/01-22 від 22.06.2022 окрім іншого вбачається, що з 26.09.2006 на підставі витягу з наказу від 26.09.2006 №НТ060926, відповідно до пункту 2 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивачу було розпочату виплату допомоги по безробіттю. Разом з тим 16.01.2007 на підставі витягу з наказу від 07.03.2007 №НТ070307 відповідно до підпункту 13 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивачу було припинено виплату допомоги по безробіттю (а.с.42).
Крім того з наданого до матеріалів справи розрахунку стажу для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком станом на 05.07.2022 вбачається, що на момент звернення до суду із даною позовною заявою період перебування позивача в центрі зайнятості з 26.09.2006 по 16.01.2007 враховано до страхового стажу позивача (а.с.15).
Відтак, суд дійшов висновку, що неврахування відповідачем-2 під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії відомостей про роботу носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства, відповідачем-2 не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком шляхом всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, у зв'язку з чим суд вважає належним способом захисту прав позивача скасування рішення відповідача-2 №084750007744 від 20.05.2022, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Враховуючи встановлені вище обставини щодо часткового зарахування спірного періоду до страхового стажу ОСОБА_1 на момент розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача-2 зарахувати до страхового (трудового) стажу позивача період роботи в колгоспі з 1985 по 1997 та період надання допомоги по безробіттю з 26.09.2006 по 16.01.2007 підлягають частковому задоволенню.
Отже, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких просить позивач та враховуючи обставини встановлені під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи позивача з вересня 1985 року по 16.06.1986 року (включно) у колгоспі ім. Свердлова с. Підгірне Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області та з 17.06.1989 по 1997 рік у колгоспі ім. Горького с. Жовта Круча Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 17.05.2022 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Посилання відповідача-1 на відсутність правових підстав для повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком від 17.05.2022, оскільки позивач повторно зверталась до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком від 28.06.2022 суд вважає безпідставними та наголошує, що повторне звернення за призначенням пенсії жодним чином не позбавляє позивача права на оскарження у судовому порядку попереднього рішення.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача-1 виплатити позивачу пенсію за віком з 17.05.2022, суд зазначає, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорюванні права. Суд не може під час прийняття рішення по суті справи вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Оскільки на момент розгляду даної справи пенсія ОСОБА_1 не призначена та питання щодо права на виплату такої пенсії не вирішувалось, вказані позовні вимоги заявлено передчасно у зв'язку із чим в їх задоволенні слід відмовити.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією №ПН5642К від 05.10.2022 (а.с.6).
За таких обставин, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як органу яким було прийнято оскаржуване рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) №084750007744 від 20.05.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) періоди роботи з вересня 1985 року по 16.06.1986 року (включно) у колгоспі ім. Свердлова с. Підгірне Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області та з 17.06.1989 по 1997 рік у колгоспі ім. Горького с. Жовта Круча Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 17.05.2022 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 992,40грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 27.12.2022.
Суддя І.В.Садовий