ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ
27 грудня 2022 рокуСправа № 280/7180/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративним суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» про вжиття заходів забезпечення позову у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166)
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
26.12.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 08.12.2022 №1248-н «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Завод напівпровідників»».
Одночасно із позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд зупинити дію оскаржуваного наказу до набрання законної сили рішенням у справі.
В обґрунтування заяви посилається на те, що оскарження наказу на проведення документальної позапланової перевірки не зупиняє його дії та не має наслідком неможливість її проведення. При цьому, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення щодо себе заходів податкового контролю. Платник податків втрачає право на подальше оскарження наказу про проведення перевірки у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення. Скасування наказу за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, застосування такого способу захисту як недопуск до перевірки посадових осіб контролюючого органу в період розгляду судом адміністративного позову може мати негативні наслідки у вигляді застосування до платника податків адміністративного арешту майна в порядку, визначеному статтею 94 Податкового кодексу України або притягнення до адміністративної відповідальності позивача на підставі ст. 166-6 КУпАП, про що зазначено у відповідному листі відповідача (без вихідного № та дати складання). Таким чином, у разі проведення перевірки товариства на підставі оскаржуваного наказу, до ухвалення судом рішення у даній адміністративній справі, матиме місце небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. З урахуванням викладеного вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За правилами частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22.12.2006).
В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів.
Суд звертає увагу позивача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18. Відповідно до цього висновку, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Тобто, навіть за умови проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу і прийняття за її результатами податкових повідомлень-рішень, позивач не буде позбавлений права оскаржити такі рішення, посилаючись, в т.ч. і на протиправність наказу про її призначення.
Посилання позивача на те, що у разі проведення перевірки товариства на підставі оскаржуваного наказу, до ухвалення судом рішення у даній адміністративній справі, матиме місце небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд відхиляє як недоведені і зауважує, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливе виникнення додаткових витрат, на компенсацію яких позивач може розраховувати в установленому законом порядку.
Крім того, суд не вважає наведені позивачем у позовній заяві обставини щодо очевидності протиправності оскаржуваного наказу достатніми, безспірними та доведеними. Оцінити вказані підстави суд може під час розгляду справи.
Тобто, за наведеними позивачем підставами, протиправність наказу відповідача може бути перевірена тільки під час судового розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко