Справа № 2-283/09
24 лютого 2009 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Клімовських С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської філії Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» про визнання недійсним договору в частині другого рядка графіка погашення заборгованості,
встановив:
У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання недійсним договору від 31 січня 2008 року про внесення змін № 1 до договору про надання іпотечного кредиту № 5087/1 від 26 березня 2007 року в частині другого рядка графіка погашення заборгованості (таблиці) пункту 1 Договору.
Просить стягнути судові витрати на оплату послуг представника при розгляді справи та судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 26 березня 2007 року між нею та Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер» був укладений договір № 5087/1 про надання іпотечного кредиту.
Згідно пунктів 1.1, 4.1 даного договору ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» надав їй кредит, а вона зобов'язувалась повернути кредит, згідно графіку платежів по кредитному договору.
23 квітня 2008 року вона звернулася до Київського філіалу ВАТ СКБ «Дністер» з клопотанням про відстрочення платежу основної заборгованості по кредитному договору терміном на 5-6 місяців.
Листом ВАТ «СКБ «Дністер» Київській філії цього банку було надано розпорядження про надання дозволу на відстрочку платежу і укладення договору про внесення змін з графіком платежів. За цим вона отримала відстрочку платежу по погашенню кредиту до липня 2008 року в рівних частках, а проценти за користування кредитом зобов'язалася сплачувати щомісячно.
За домовленістю з Київською філією банку нею було сплачено 3000 Євро в рахунок погашення кредиту і проценти за користування кредитом.
31 січня 2008 року було укладено договір про внесення змін № 1 до договору про надання іпотечного кредиту № 5087/1 від 26 березня 2007 року. Відповідно до цього договору вносилися зміни до Графіку платежів. Дані зміни мали відповідати вимогам, зазначеним у листі Головного офісу ВАТ «СКБ «Дністер», проте викладені таким чином, що порушили її права, внаслідок цього на даний час їй неправомірно нараховуються штрафні санкції.
Позов просила задовольнити з підстав, передбачених ст. 215, частинами 1, 2, 3, 5, ст.203 ЦК України.
Вважає, що її волевиявлення не було вільним та не відповідало її внутрішній волі, оскільки договір був підписаний 31 січня 2008 року, в кінці робочого дня. Вона вважала, що підписує договір з урахуванням вимог головного офісу та домовленостей між ними. Відповідач зловживаючи довірою, ввів її в оману.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов.
Представник відповідача проти позову заперечує. Пояснив суду, що в порушення умов кредитного договору позивач з 31 липня 2007 року порушувала строки повернення кредиту. Заборгованість з урахуванням платежу за січень 2008 року становила 33782, 32 Євро. 23 січня 2008 року позивач звернулася з проханням відстрочити платежі по суму кредиту на 5-6 місяців. При розгляді звернення було досягнуто відповідної домовленості, що відображено в Договорі від 31 січня 2008 року про внесення змін № 1 до Договору про надання іпотечного кредиту № 5087/1 від 26 березня 2007 року.
Вважає, що твердження позивача про те, що цей договір підписано нею шляхом зловживання довірою та введенням в оману в кінці робочого дня нічим не підтверджені.
Вимога про визнання недійсним договору від 31 січня 2008 року в частині 2-го рядка погашення заборгованості (таблиці) п. 1 договору не може бути задоволена з тих підстав, оскільки фактично позивач вимагає, щоб був виключений пункт, згідно якого вона має погасити заборгованість у сумі 33782, 32 Євро. Графік, встановлений Договором про внесення змін № 1 до Кредитного договору, є єдиним цілим, і його окреме положення не може сприйматися, як окрема частина зазначеного договору. Графік погашення є невід'ємною частиною договору від початку і до кінця та може бути визнаний недійсним вцілому за умов наявності підстав для цього. Додала, що ні в Головному офісі, ні в Київській філії банку немає листа, про який зазначає у позовній заяві ОСОБА_1
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 26 березня 2007 року між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер» був укладений договір № 5087/1 про надання іпотечного кредиту (а.с. 9-12).
Представник позивача стверджує, що при підписанні Договору про внесення змін № 1 до договору про надання іпотечного кредиту № 5087/1 від 26 березня 2007 року (а.с. 13) з боку відповідача було допущено зловживання її довірою та введення в оману, а її волевиявлення не було вільним та не відповідало її внутрішній волі.
Такі доводи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу) такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Положеннями ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
На підтвердження своїх доводів позивач посилається лише на те, що договір підписано 31 січня 2008 року, що був останнім днем місяця, та в кінці робочого дня, коли вже каси по прийому готівки не працювали.
Суд вважає, що ці обставину не є підставою для визнання недійсною частини угоди з таких підстав.
Представник позивача не оспорює, що підписанню угоди передували перемовини сторін і було досягнуто певних домовленостей. Про це свідчить позовна заява в якій
зазначено, що згідно домовленості ОСОБА_1 було сплачено 3000 Євро в рахунок погашення кредиту і проценти за користування кредитом.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача пояснив суду, що не існує листа з іншими умовами внесення змін до Договору на який посилається позивач. Підставою перегляду умов попереднього договору був Протокол засідання Кредитного Комітету ВАТ СКБ «Дністер» від 30 січня 2008 року (а.с. 45). З наданого суду витягу з протоколу не вбачається, що відповідач мав інщі наміри щодо позивача при внесені змін до договору.
Наданий відповідачем витяг з протоколу позивачем не спростований.
Аналізуючи зміст договору про внесення змін № 1, суд приходить до висновку, що за своїм змістом він є прозорим з чітко визначеними умовами. Цей договір підписаний самою ОСОБА_1 (а.с. 13), що підтверджує її волевиявлення.
Заслуговують на увагу і доводи представника відповідача про те, що графік, встановлений Договором про внесення змін № 1 до Кредитного договору є єдиним цілим і його окреме положення, не може сприйматися як окрема частина зазначеного договору. Зазначений графік може бути визнаний недійсним в цілому. Таку вимогу позивач не заявляла. Навпаки представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що позивач від основної суми кредиту не відмовляється.
Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову в зв'язку з недоведеністю вимог.
Керуючись частинами 1, 2, 3, 5 ст. 203, статтями 215, 217, 230 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.