Справа №6-108/09
27 березня 2009 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Клімовських С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2008 року,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про відстрочку виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2008 року.
Свою заяву мотивує тим, що 09 грудня 2008 року Солом'янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-1284 про примусове стягнення з нього 25016 гривень, стягнення 2519 гривень 85 копійок виконавчого збору та витрат з проведення виконавчих дій. 3000 гривень він вже сплатив. Зазначає, що навчається, майна та доходів не має, крім стипендії у розмірі 250 гривень. Борг сплатити не відмовляється, але це можливо лише з допомогою батьків. Ні він, ні його рідні не мають можливості виплатити таку суму одним платежем у зв'язку з фінансово-економічною кризою в державі, погіршенням фінансового стану сім'ї (зменшення заробітної плати батьків). Також посилається на те, що на утримання його батьків знаходиться троє непрацюючих дітей-студентів.
З цих підстав просить суд розстрочити виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2008 року, затвердити наступний графік виконання рішення суду: березень, квітень, травень, червень, липень по 4000 гривень щомісяця; серпень 4535 гривень 85 копійок.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлялись.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2008 року (а.с. 113-137) частково задоволено позов ОСОБА_2.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 25000 гривень, судовий збір у розмірі 08 гривень 50 копійок та 07 гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнуто 25016 гривень.
Постановою головного державного виконавця Відділу ДВС Солом'янського РУЮ м. Києві від 11 грудня 2008 року (а.с. 201) відкрито виконавче провадження за виконавчим листом.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в
судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Звертаючись до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду, заявник фактично зазначає, що не має коштів на сплату боргу, а тому просить розстрочити виконання рішення суду.
Суд вважає, що такі вимоги не ґрунтуються на законі.
Статтею 373 ЦПК України законодавець чітко визначив, що розстрочка виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках.
Наведені заявником обставини не є винятковими, тобто такими, які б позбавляли можливості останнього виконати рішення суду.
Суд вважає, що зазначення заявником про неможливість виконати рішення суду та сплатити суму не є підставою для розстрочка виконання.
Крім того, ОСОБА_1 просить затвердити наступний графік виконання рішення суду - березень, квітень, травень, червень, липень по 4000 гривень щомісяця; серпень 4535 гривень 85 копійок.
Разом з тим, з наданих суду довідок (а.с. 203, 204) про заробітну плату його батьків (1253 гривні та 1074 гривні) та зазначеного розміру стипендії самого ОСОБА_1 (250 гривень), вбачається, що сукупний розмір цих сум є значно меншим від запропонованих ним у графіку платежів.
З огляду на наведене, підстав для задоволення заяви не вбачається.
Керуючись ст. 373 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2008 року. Ухвала оскарженню не підлягає.