Справа № 1-150/10
іменем України
смт. Кегичівка 16 серпня 2010 року
Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого: судді Криворотова С.В., при секретарі Михальчук В.В., з участю прокурора Сліпака О.О., потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підсудної ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за якою
ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Краснополянське Черняхівського району Калінінградської області, українка, громадянка України, студентка 2- курсу Липковатівського аграрного коледжу, не одружена, не працює, проживає АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не засуджена,
- обвинувачується за ч.2 ст. 383 КК України, -
21 червня 2010 року, в смт. Чапаєве Кегичівського району Харківської області, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих спонукань, з метою отримання у подальшому грошових коштів, подала до Кегичівського РВ ГУМВС України в Харківської області завідомо неправдиву заяву про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 її зґвалтували, звинувативши останніх у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України.
У пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 383 КК України у судовому засіданні підсудна винною себе визнала повністю, дати пояснення погодилася і пояснила, що 21 червня 2010 року приблизно о 13-14год. в смт. Чапаєве зустріла ОСОБА_1 з яким поговорила декілька хвилин і пішла додому. Пізніше зустріла ОСОБА_2, з яким просто привіталася. Вдома випила 2 л. пива, взяла мобільний телефон брата та зателефонувала до міліції і повідомила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 її зґвалтували. Потім подала про це письмову заяву. Зробила це для того, щоб потім, за відмову від своєї заяви, отримати від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 гроші. У вчиненому глибоко розкаялася, просить її вибачити.
Потерпілий ОСОБА_1 показав, що 21 червня 2010 року разом з своєю співмешканкою вирішили сходити на рибалку. Він пішов, щоб накопати черв'яків, повертаючись додому зустрів підсудну, вони поговорили. У вечері того ж дня, коли він повернувся з рибалки, його затримали працівники міліції за заявою підсудної. Претензій до неї не має, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_2 показав, що 21 червня 2010 року в смт. Чапаєве зустрів ОСОБА_3, вони просто привіталися. Ввечері за заявою підсуднорї його затримали працівники міліції. Претензій до неї не має, просить суворо не карати.
У судовому засіданні досліджені:
- довідки про те, що підсудна перебуває на наркологічному обліку, на психіатричному обліку не знаходиться (а.с45-46);
- довідка про склад сім'ї ОСОБА_3, до якої входять її батьки (а.с.47);
- повідомлення про характеристику підсудної, за якою вона зарекомендувала себе як така, що зареєстрована по АДРЕСА_2, не заміжня, не працює (а.с.48);
- копія Ф-1 з підтвердженням паспортних даних (а.с.49);
- довідка та копія вироку, згідно з якими ОСОБА_3 засуджена 25.09.2006 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік, покарання відбула і на обліку в КВІ не пребуває (а.с.50-51).
Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.
Відповідно до ст. 299 КПК України, суд, за ініціативою прокурора та згодою усіх учасників процесу, вважає недоцільним дослідження решти доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони відповідають показанням підсудної і ніким не оспорюються. При цьому з”ясовано, що підсудна та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також у розумінні того, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Заслухавши пояснення підсудної, показання потерпілих та дослідивши докази у справі, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.
Суд вважає доведеним, що підсудна умисно, завідомо неправдиво повідомила про вчинення особливо тяжкого злочину, з корисливих мотивів. Отже, її дії правильно кваліфіковані за ч.2ст.383 КК України.
Призначаючи покарання у межах закону за скоєння цього злочину, береться до уваги, що останній є середньої тяжкості. Суд враховує також особу підсудної, яка не одружена, характеризується посередньо, претензій потерпілі до неї не мають.
Як обставина, що пом'якшує покарання, відповідно до п.1 ст. 66 КК України, визнається щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно з п.13ч.1 ст.67 КК України, є вчинення злочину особою у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вище викладені обставини, щодо характеру злочину та особи підсудної, суд не знаходить підстав для призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі, а визнає обґрунтованим визначити покарання у вигляді обмеження волі.
Зазначені відомості, що характеризують характер та обставини злочину, особу підсудної, у сукупності дають підстави для висновку про можливість застосування ст.75 КК України, звільнивши її від покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на підсудну обов'язки, які обмежують її права на зміну місця проживання та роботи.
Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудної та попередження нових злочинів.
Суд визнає, що обрана на досудовому слідстві міра запобіжного заходу відповідає тяжкості злочину та особі підсудної.
Судових витрат та речових доказів по справі немає, позови не заявлені.
Керуючись ст.ст.323,324, 445,446 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України, і призначити їй покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки.
Відповідно до ст.75 КК України, звільнити її від цього покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю в один рік.
Згідно з п. 2 та п.3 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на засуджену обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну свого місця проживання, роботи, навчання.
Умовою звільнення від відбування призначеного покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового злочину і виконання покладених обов'язків.
Міру запобіжного заходу стосовно засудженої, до набрання вироком чинності, залишити попередню - у вигляді підписки про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Вирок віддруковано в нарадчій кімнаті.
Головуючий С.В.Криворотов