Справа № 761/37823/21
Провадження № 2/761/5931/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
24 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, з огляду на наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ясногородка Бишівського району Київської області. На день її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , що належала на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Радянською районною державною адміністрацією в м. Києві 01.07.1997 р. за № 165981 . Інша Ѕ частка зазначеної квартири належить позивачу. Заповіт померла не складала. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом усього майна після померлої матері ОСОБА_2 . 13.08.2021 р. він звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплуна Юрія Вікторовича, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру у зв'язку з пропущенням строку на прийняття спадщини. Зазначає, що строк пропущено з поважних причин, оскільки позивач є інвалідом третьої групи, переніс важкі операції ніг та мав важкий психологічний стан після смерті матері. Тому, просить визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_2 в термін два місяці з дня вступу рішення в закону силу.
Провадження у справі відкрито 17.01.2022 р., відповідно до приписів ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позов.
Представник Київської міської ради направив в адресу суду пояснення, просив прийняти законне та об по справі, яку розглянути за його відсутності.
Неявка учасників процесу в судове засідання, відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, і не заперечується учасниками процесу, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 12.04.2017 р. Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Під час розгляду даної справи було встановлено, що ОСОБА_1 , є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Як зазначає представник позивача, за померлою ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 .
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) відповідно до положень ст. 1216 ЦК України.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як це визначено ст. 1217 ЦК України.
Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 зробила розпорядження щодо належного їй майна на випадок своєї смерті.
За положеннями ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово . Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, відповідно до ст. 1261 ЦК України.
Доказів того, що наявні інші спадкоємці за законом щодо майна померлої ОСОБА_2 , крім позивача, під час справи також отримано не було.
Час відкриття спадщини, згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи.
В свою чергу часом відкриття спадщини, відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
За приписами ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до положень ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. надано роз'яснення ОСОБА_1 щодо неможливості видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропущенням останнім встановленого законом строку для звернення з заявою про її прийняття.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Таку позицію висловив Верховний Суд України при розгляді справи № 6-1486цс15 у постанові від 04.11.2015 року та при розгляді 26.09.2012 року справи № 6-85цс12.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Так зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 13.03.2020 р. у постанові у справі № 314/2550/17.
За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно до ст. 79 ЦПК України.
В свою чергу положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За обставин встановлених в судовому засіданні, враховуючи, що позивач за станом здоровя не мав можливості вчасно подати відповідну заяву до нотаріальної контори, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання відповідної заяви терміном у 3 місяці.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,133-141,258,259,263,268, 280-285,352,354 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк тривалістю в два місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 24.11.2022 року.
Суддя