ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
12.12.2022Справа № 910/8061/22
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Укртранссервіс" (52570, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Миролюбівка, вул. Квітнева, буд. 42; адреса для листування: 02160, м. Київ, а/с 30 )
до Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32-Г, оф. 8)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
від заявника Панченко Р.М. - представник
від боржника Бертнік Я.П. - представник
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", у зв'язку з неможливістю останнього погасити заборгованість у розмірі 9 000 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.08.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Укртранссервіс" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" залишено без руху.
06.09.2022 та 07.09.2022 до Господарського суду м. Києва надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Укртранссервіс" про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство визначено кандидатуру арбітражного керуючого Сердюка Віктора Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1974 від 19.10.2020) для призначення розпорядником майна боржника.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.09.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Укртранссервіс" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 03.10.2022.
20.09.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича про участь у справі.
26.09.2022 та 28.09.2022 до Господарського суду м. Києва надійшли заяви арбітражного керуючого Сердюка Віктора Володимировича про участь у справі.
27.09.2022 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У судових засіданнях 03.10.2022 та 07.11.2022 оголошувались перерви.
У судовому засіданні 12.12.2022 представник заявника подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та підтримав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод".
Представник боржника щодо задоволення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заперечив.
Згідно приписів ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Укртранссервіс" вказало про наявність у боржника непогашеної заборгованості в розмірі 9 000 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Укртранссервіс"
(покупець) укладено договір поставки № БМЗ/2137, за умовами якого
постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і сплатити нові напіввагони чотиривісні моделі 12-9745, виробництва Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" (підприємство-виробник), іменовані надалі «товар» або «вагони».
Договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором (п. 13.3. договору).
У специфікаціях до даного договору визначаються: кількість товару (п. 2.1. договору), умови постачання товару згідно правил «Інкотермс 2010» (п. 5.1. договору), ціна товару (п. 6.1. договору), умови оплати товару (п. 7.1. договору), строки постачання товару (п. 8.1. договору).
На виконання умов договору сторонами була підписана специфікація № 2 від 02.02.2022 на постачання напіввагонів моделі 12-9745, у кількості 10 штук на загальну суму 18 000 000,00 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ 3 000 000,00 грн.
Відповідно до специфікації № 2 від 02.02.2022 року:
- умови постачання: FCA - станція Попасна 2 філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» відповідно до правил «Інкотермс 2010»;
- умови оплати: 50% передоплата до 04.02.2022, 50% по факту підписання акту технічної прийомки на протязі 2 б.дн.;
- строк постачання: лютий - березень 2022 при умові виконання п. З даної специфікації, та п. 7.3. даного договору, та надання трафаретів згідно п. 5.1. даного договору.
Заявник вказує, що на виконання умов договору покупцем здійснено передоплату у розмірі 50 % від вартості товару, а саме 9 000 000,00 грн. з ПДВ. На підставі платіжного доручення № 16 від 03.02.2022, копія якого долучена до матеріалів заяви.
В свою чергу, боржником взяті на себе зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Укртранссервіс" звернулось до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
В подальшому, заявником долучено до матеріалів справи повідомлення про розірвання договору від 28.10.2022, яке було направлено на адресу боржника 07.11.2022.
У відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник заперечив щодо відкриття провадження у справі про банкрутство з огляду на те, що Товариством з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" не виконані взяті на себе зобов'язання щодо постачання вагонів у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, а також те, що вимоги ініціюючого кредитора не є безопірними та свідчать про наявність спору про право.
Згідно зі статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
За змістом частини першої статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов'язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Частинами першою, другою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з частиною третьою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
За таких обставин, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Верховний Суд у постанові від 16.06.2022 у справі № 910/13242/21 вказав, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
При цьому, на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору і до 19.07.2022 місцезнаходженням Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" було за адресою: 93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Залізнична, буд. 1. Виробничі потужності, обладнання, машини та устаткування для виробництва залізничних локомотивів та рухомого складу, ремонту і технічного обслуговування рухомого складу тощо знаходиться за адресою місцезнаходження у м. Попасна Луганської області. Умови постачання вагонів згідно договору FCA - станція Попасна 2 філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».
В свою чергу, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року» Попаснянську міську територіальну громаду, що відноситься до Сєвєродонецького району Луганської області віднесено до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.
Згідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 206 від 13.09.2022) Попаснянська міська територіальна громада, що відноситься до Сєвєродонецького району Луганської області входить до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року.
12.05.2022 Товариство з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" звернулося з листом - повідомленням «Про форс - мажор» (вих. № 48-В), в якому з посиланням на лист Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, згідно якого військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», визнано форс - мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), повідомлено про неможливість виконувати свої зобов'язання згідно договору з 24.02.2022 до відміни воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
У листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово - промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Згідно пункту 12.1. договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання будь-якого свого зобов'язання за цим Договором, якщо таке невиконання є наслідком дії форс - мажорних обставин. Форс - мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, примусове вилучення, захоплення підприємств тощо.
При цьому, наявність форс - мажорних обставин щодо порушення/невиконання зобов'язань, які виникли внаслідок укладення договору може підтверджуватися будь якими доказами.
Наведеної позиції дотримується також Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи боржника щодо того, що введення з 24.02.2022 воєнного стану на території України, проведення воєнних (бойових) дій у м. Попасна та подальша тимчасова окупація, оточення (блокування) м. Попасна військами російської федерації, є причиною обмеження провадження господарської діяльності Товариством з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", що призвело до невиконання зобов'язань за договором.
Разом з тим, у судовому засіданні 12.12.2022 представник боржника повідомив, що на виконання п. 12.3 договору поставки 05.12.2022 Товариство з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" звернулося з листом «Про направлення сертифіката про форс-мажорні обставини» (вих. № 157-В від 02.12.2022 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Укртранссервіс", в якому повідомлено про отримання сертифіката № 1400-22-1583 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстав виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/491821 зауважив, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Таким чином, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи наявність заперечень боржника щодо заявленого розміру грошових вимог, а також настання форс-мажорних обставин, що зумовили невиконання боржником взятих на себе зобов'язань за договором, суд дійшов висновку щодо наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
З огляду на викладені вище обставини та наведені норми, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод".
Керуючись ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Укртранссервіс" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32-Г, оф. 8; ідентифікаційний код 34502350).
2. Копію ухвали направити заявнику, боржнику, органу державної виконавчої служби, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.П. Чеберяк