ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року Справа № 918/337/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Олексюк Г.Є.
судді Мельника О.В.
секретар судового засідання Єфімчук А.І.
за участю представників:
прокурор: Кривецька-Люліч Т.А.
позивача 1: не з"вився
позивача 2: не з"явився
відповідача: Якимчук О.М. адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.22р. у справі №918/337/22 (суддя Романюк Р.В., м.Рівне, повний текст складено 13.09.2022 року)
за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради та Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"
про визнання недійсним пункту Договору, визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Керівник Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради (далі по тексту - Рада, позивач-1) та Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - III ступенів" (далі по тексту - Комунальний заклад, позивач-2) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (далі по тексту - Товариство, відповідач) в якому просив:
- визнати недійсним абз. 2 п. п. 2 ч. 2 пункт 9.2 Договору від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" в частині: "під поняттям "коливанням ціни на ринку" Сторони розуміють порівняння ціни зазначеної у Договорі на момент його підписання (останньою підписаною додатковою угодою щодо зміни ціни) із ринковою ціною на момент ініціювання зміни ціни. Також, сторони домовилися, що такі порівняння ціни в різні періоди підтверджуються довідками торгово-промислової палати, які видані в місяць настання відповідної події - зміни ціни. Разом з цим, фактом "Коливання ціни на ринку" є розбіжність в абсолютних даних за цінами, що зафіксовані у відповідних довідках торгово-промислової палати, а також даних першої редакції Договору (останньої підписаної додаткової угоди)";
- визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 15.02.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут";
- визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 06.07.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут";
- визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 30.07.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут";
- визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 09.08.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" на користь Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І-II ступенів" Рівненської обласної ради кошти в сумі 45 809,10 гривень.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що п. п. 2 абз. 2 п. 9.2. Договору на постачання природного газу від 29.12.2020 року №41АВ337-3474-20 (далі по тексту - Договір), укладений між Комунальним закладом та Товариством, не відповідає вимогам законодавства про публічні закупівлі, у зв'язку із чим підлягає визнанню недійсним, оскільки ціна зазначена в договорі на момент підписання і ринковою ціною на момент її зміни не показує коливання ціни на ринку. Крім того, прокурор зазначив, що при укладанні між Комунальним закладом та Товариством додаткових угод №2 від 15.02.2021 року, №3 від 06.07.2021 року, №4 від 30.07.2021 року та №5 від 09.08.2021 року до договору на постачання природного газу від 29.12.2020 року №41АВ337-3474-20 було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор, посилаючись на приписи ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки Комунальний заклад сплатив кошти за поставлений природний газ відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України просить стягнути з Товариства 45 809 грн 10 коп. переплачених позивачем-2 коштів.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.09.2022 року з урахуванням ухвали Господарського суду Рівненської області від 13.09.2022 про виправлення описки у справі №918/337/22 позов задоволено.
Визнано недійсним абз. 2 п. п. 2 ч. 2 пункт 9.2 Договору від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" в частині: "під поняттям "коливанням ціни на ринку" Сторони розуміють порівняння ціни зазначеної у Договорі на момент його підписання (останньою підписаною додатковою угодою щодо зміни ціни) із ринковою ціною на момент ініціювання зміни ціни. Також, сторони домовилися, що такі порівняння ціни в різні періоди підтверджуються довідками торгово-промислової палати, які видані в місяць настання відповідної події - зміни ціни. Разом з цим, фактом "Коливання ціни на ринку" є розбіжність в абсолютних даних за цінами, що зафіксовані у відповідних довідках торгово - промислової палати, а також даних першої редакції Договору (останньої підписаної додаткової угоди)".
Визнано недійсною Додаткову угоду №2 від 15.02.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут".
Визнано недійсною Додаткову угоду №3 від 06.07.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут".
Визнано недійсною Додаткову угоду №4 від 30.07.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут".
Визнано недійсною Додаткову угоду №5 від 09.08.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 24, код ЄДРПОУ 39589441) на користь Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - III ступенів" Рівненської обласної ради (35311, Рівненська область, смт Клевань, вул. Богдана Хмельницького, буд. 47, код ЄДРПОУ 04590808) кошти у розмірі 45 809,10 грн (сорок п'ять тисяч вісімсот дев'ять гривень 10 копійок).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 24, код ЄДРПОУ 39589441) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077) 14 886,00 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" звернулося до суду з апеляційної скаргою в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 07.09.2022 у справі №918/337/21 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог керівнику Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради та Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - III ступенів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про визнання недійсним пункту Договору, визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 45 809,10 грн - відмовити повністю.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у суду першої інстанції були підстави для повернення прокурору позовної заяви в порядку ст.ст.53,174 ГПК України ТОВ «Рівнегаз Збут» вважає, що прокурор звернувся в інтересах неналежних позивачів, оскільки у прокуратури відсутні повноваження щодо представництва органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств.
Скаржник зазначає, що між ТОВ «Рівнегаз Збут» та Рівненською обласною радою немає жодних договірних відносин, рада не є стороною спірних додаткових угод до Договору, права її Товариство не порушувало, прокурором не надано доказів про наділення Рівненської обласної ради окремими повноваженнями органу виконавчої влади у відносинах з Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І - III ступенів", прокурор не довів використання коштів саме державного бюджету.
В обгрунтування відсутності у прокурора повноважень щодо представництва в суді комунальних підприємств, скаржник посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, Верховного Суду у постанові від 21.12.2021 у справі №917/764/21, від 13.09.2022 у справі №918/1222/21.
Скаржник вважає, що у рішенні суду першої інстанції від 07.09.2022 у даній справі безпідставно відхилено твердження відповідача про те, що саме на Держаудитслужбу віднесено функції державного контролю, та що саме служба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати перевірки закупівель та звертатися до суду в інтересах держави у разі виявлення порушень у підконтрольних установ. У рішенні суд повністю підтримав безпідставні доводи прокуратури та зазначив, що Держудитслужба не набула статусу позивача.
При цьому, ТОВ «Рівнегаз Збут» звертало увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення прокуратури до уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, зокрема до Держаудитслужби.
В підтвердження, що в спірних правовідносинах уповноваженим органом у сфері публічних закупівель є Держаудитслужба, скаржник посилається на висновок Верховного Суд викладений в постанові від 31.08.2022 у справі №924/996/21.
Поряд з цим, скаржник зазначає, що п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено виняток з загального правила, який надає сторонам договору, укладеного за результатами процедури, проведеної у Порядку, визначений Законом України "Про публічні закупівлі", права на зміну його істотних умов у певному випадку, а саме: у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Визначений Договором порядок зміни ціни на природний газ повністю співпадає з Законом та висловленою позицією уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у листі від 24.11,2020 р. №3304-04/69987-06 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону.
Зважаючи, на значне збільшення ціни на природний газ на ринку України у грудні 2020 року відповідно до Довідки Рівненської торгово-промислової палати (далі - ТПП) №56.03/35 від 01.21 року, за інформацією якої коливання ціни природного газу склало 52,1%.
Крім того, відповідно до довідки ТПП від 26.01.2021 р. № 56.03./29 коливання ціни на природний газ лише за період з 02.12.2021р. по 12.01.2021р. склало 35,30%
Відповідно до довідки ТПП від 29.01.2021 р. № 56.03./33/1 ціна на природний газ проколивалася у січні 2021 року на 29,55 %.
Також на підтвердження ринкової ціни природного газу у січні 2021 року товариство надавало довідку ТПП від 16.02.2021 року №56.03/65.
Відтак, сторони Договору уклали Додаткову угоду №2 та збільшили ціну газу на 10%, ціна за 1 тис. куб. метра природного газу склала 9 514,88 грн з ПДВ. Попередня ціна, відповідно до п.3.2 Договору становила 8 649,89 грн з ПДВ.
Прокуратурою не долучено до матеріалів справи жодних висновків експертів, спеціалістів, які б підтвердили твердження наведені в позовній заяві, а саме про відсутність коливання ціни на ринку, та спростували твердження наведені Відповідачем.
Крім того, скаржник зазначає, що заявляючи вимогу про визнання у судовому порядку недійсним абз.2 п.2 ч.2 пункту 9.2 Договору на постачання природного газу № 41АВ337-3474-20 від 29.12.2020р. позивач не довів наявність як фактичних так і правових підстав своєї вимоги, зокрема, позивачем не наведено жодної правової норми імперативного характеру, яка регулює спірні правовідносини, та яку поза розумним сумнівом порушили Сторони Договору на момент його укладання.
Відтак, скаржник вважає, що у задоволенні позову прокуратури слід відмовити, у зв'язку з недоведеністю та не обґрунтованістю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.112022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.22р. у справі №918/337/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23 листопада 2022 року.
07 листопада 2022 року від керівника Рівненської окружної прокуратури надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу ТОВ «Рівнегаз Збут» на рішення господарського суду Рівненської області від 07.09.2022 у справі № 918/337/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, без змін.
08 листопада 2022 року від директора Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" надійшов лист в якому просить суд розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» на рішення Господарського суду Рівненської області від 07,09.22р. у справі № 918/337/22, яке відбудеться 23 листопада 2022 року об 11:30 год, без його присутності.
15 листопада 2022 року від Рівненської обласної ради надійшло клопотання в якому просить суд розглянути апеляційну скаргу ТОВ «Рівнегаз Збут» у справі №918/337/22 без участі представника Рівненської обласної ради за наявними матеріалами у справі.
23 листопада 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" надійшло клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки відповідач немає можливості забезпечити явку представника, так як останній приймає участь в судовому засіданні по справі №918/889/22 в приміщенні Господарського суду Рівненської області, яке призначене на 10:30 год. 23.11.2022 року.
В судовому засіданні 23.11.2022 року прокурор не заперечила щодо задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 07 грудня 2022 року.
05 грудня 2022 року від Рівненської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення в яких прокурор додатково обґрунтовує представництво інтересів держави в особі Рівненської обласної ради та Комунального закладу «Клеванська санаторна школа І-III ступенів» та просив апеляційну скаргу ТОВ «Рівнегаз Збут» на рішення господарського суду Рівненської області від 07.09.2022 у справі №918/337/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 21 грудня 2022 року.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.12.2022 підтримала доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення. Просила суд скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 07.09.2022 у справі №918/337/21 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог керівнику Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради та Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - III ступенів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про визнання недійсним пункту Договору, визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 45 809,10 грн. - відмовити повністю.
Прокурор в судовому засіданні 21.12.2022 заперечила доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення. Просила суд суд апеляційну скаргу ТОВ «Рівнегаз Збут» на рішення господарського суду Рівненської області від 07.09.2022 у справі № 918/337/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, без змін.
В судове засідання 21.12.2022 Рівненська обласна рада та Комунальний заклад "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача в судовому засіданні 21.12.2022, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" слід задовольнити частково, рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.22р. у справі №918/337/22 в частині задоволення позовних вимог керівника Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" скасувати, позов у цій частині залишити без розгляду, в частині задоволення позовних вимог керівника Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно оголошення про проведення відкритих торгів, яке розміщено на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" UА-2020-11-25-013011-с, замовником є Комунальний заклад "Клеванська санаторна школа І - III ступенів" Рівненської обласної ради, предмет закупівлі - газове паливо (природний газ) в кількості 110 000 м. куб., строк поставки від 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року. Очікувана вартість предмета закупівлі 990 000, 00 грн. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій 11 грудня 2020 року 08:00. Дата та час розкриття тендерних пропозицій 14 грудня 2020 року 13:04, після завершення електронного аукціону. Учасниками вказаних торгів зареєструвалися: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" з пропозицією 990 000,00 грн. (остаточна знижена пропозиція 990 000,00 грн.); Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" з пропозицією 951 487,90 грн. (остаточна пропозиція 951 487,90 грн.).
За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" з пропозицією 951 487,90 грн. (остаточна пропозиція 951 487,90 грн.), тобто з ціною за природний газ по 8 649,89 грн. за 1 тис. куб.м. (а.с.18-19 т.1).
29 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (далі по тексту - Постачальник) та Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І - III ступенів" Рівненської обласної ради (далі по тексту - Споживач) укладено договір №41АВ337-3474-20 на постачання природного газу (далі по тексту - Договір) (а.с. 20-26 т.1).
За умовами договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015-09120000-6 Газове паливо (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1. Договору).
Згідно п. 1.2. Договору річний плановий обсяг постачання газу - до 110,00 тис. куб.м.
Пунктами 3.2. - 3.3. Договору встановлено, що ціна 1 тис. куб. метрів газу без урахування податку на додану вартість становить 7 071,66 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 136,576 грн. Ціна 1 тис. куб. метрів газу з урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 7 208,24 грн. Податок на додану вартість становить 1 441,65 грн. Всього ціна газу за 1 тис. куб. метрів становить 8 649,89 грн. Ціна, зазначена в п. 3.2. Договору може змінюватися протягом дії Договору. Зміни ціни за одиницю товару може бути не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що визначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Відповідно до п. 3.5. Договору загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і становить 951 487,90 грн., у т. ч. ПДВ (20 %).
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання природного газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів в інформаційній платформі Оператора ГТС. Початок дії договору з 01.01.2021 року до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 9.1. Договору).
Пунктом 9.2. Договору сторони погодили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 41 Закову України "Про публічні закупівлі':
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
Під поняттям "коливанням ціни на ринку" Сторони розуміють порівняння ціни зазначеної у договорі на момент його підписання/останньою підписаною додатковою угодою щодо зміни ціни із ринковою ціною на момент ініціювання зміни піни. При цьому, Сторони домовились, що такі порівняння цін в різні періоди підтверджуються довідками торгово-промислової палати, які видані в місяць настання відповідної події - зміни ціни (юридичного факту). Разом з цим, фактом "коливання ціни не ринку" є розбіжність в абсолютних даних за цінами, що зафіксовані у відповідних довідках торгово-промислової палати, а також даних першої редакції Договору/останньої підписаної додаткової угоди. Поряд з цим, абсолютні цінові показники за експертними висновками необхідно розуміти Сторонам як орієнтир (індикатор) для укладання правочинів, але право узгодження нової ціни залишається за Сторонами. Разом з цим, Сторони домовились, що датою, коли Сторони дізнались про зміну ціни на ринку, є дата формування ініціативного листа про перегляд відповідної договірної ціни та її направлення Стороні, а не дата укладання додаткової угоди, чи публікації її в системі закупівель "Prozorro". Сторони взяли на себе обов'язок повідомляти одна одну про зміну ціни на товар, а також його складових на ринку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, а також не відмовлятись від перегляду такої ціни на товар та його складові у випадку документального підтвердження її зміни;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що, такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових коригувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Згідно з п. 9.6. Договору усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками.
В подальшому, сторонами даного договору укладено додаткові угоди до вказаного договору:
- №1 від 26.01.2021 року р., відповідно до якої сторони прийшли згоди внести зміни в пункт 3.6. Розділу III. Ціна постачання природного газу, виклавши його в наступній редакції: "п.3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором. Бюджетні зобов'язання за даним договором станом на 26 січня 2021 року становлять 675 929,41 грн. Бюджетні зобов'язання реєструються в межах кошторисних призначень на 2021 рік." (а.с.27 т.1);
- №2 від 15.02.2021 року, якою збільшено ціну газу до 7 792,49 грн. за 1000 куб.м. газу, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 136,576 грн. Ціна 1 тис. куб. метрів газу з урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 7 929,07 грн. Податок на додану вартість становить 1 585,81 грн. Всього ціна газу за 1 тис. куб. метрів становить 9 514,88 грн (а.с. 28 т.1). В пункті 2 вказаної додаткової угоди погоджено, що умови договору, змінені додатковою угодою, набирають чинності з моменту підписання та застосовуються до правовідносин починаючи з 1 січня 2021 року, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України. Підвищення ціни на природний газ здійснювалися на підставі листа Товариства №33701-Сл-364-0121 від 25.01.2021 року, згідно з довідкою Рівненської торгово-промислової палати №56.03/15 від 14.01.2021, у якій надано інформацію щодо коливання цін на газ у грудні 2020 року (а.с. 33-34 т.1).
Відповідно до вказаної довідки ціна на газ у грудні 2020 року коливалася від 5 950,00 грн. до 9 050,00 грн. за 1000 м3 з урахуванням ПДВ. При цьому, посилаючись на вказану довідку, додатковою угодою №2 ціна на газ встановлена 9 514,88 грн. У той же час середня ціна на ринку була значно менша та, згідно сайту Української енергетичної біржі, становила 8 212,34 грн. за 1000 м3. Слід звернути увагу, що додатковою угодою №2 строк встановлено, що змінені умови договору застосовуються до правовідносин з 01.01.2021 року.
Прокурор зазначає, що вказане свідчить про необґрунтованість підвищення ціни на газ за вказаною додатковою угодою, адже сторони порушили умови п. 9.2 Договору від 29.12.2020 року №41АВ337-3474-20, в якому сторони домовилися, що порівняння ціни в різні періоди підтверджуються довідками торгово-промислової палати, які видані в місяць настання відповідної події - зміни ціни (юридичного факту). Проте довідка видана 14.01.2021 року, коливання ціни у ній зазначено на момент укладення договору, а саме у грудні 2020 року, а додаткова угода укладена лише 15.02.2021 року. А також сторони в додатковій угоді визначили ціну на газ за 1000 м3 більшу, ніж вказано у довідці торгово-промислової палати, якою така ціна обґрунтована.
При цьому, згідно з даними сайту Української енергетичної біржі, ціна на природний газ на момент укладення додаткової угоди №2, а саме 15.02.2021 року становила 8 200,39 грн., що на 5,2 % менше ніж ціна, яка визначена основним договором;
- №3 від 06.07.2021 р., якою збільшено ціну газу до 8 577,464 грн. за 1000 куб.м. газу, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 136,576 грн. Ціна 1 тис. куб. метрів газу з урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 8 714,04 грн. Податок на додану вартість становить 1 742,81 грн. Всього ціна газу за 1 тис. куб. метрів становить 10 456,85 грн.(а.с.29 т.1). В пункті 2 вказаної додаткової угоди погоджено, що умови договору, змінені додатковою угодою, набирають чинності з моменту підписання та застосовуються до правовідносин починаючи з 1 липня 2021 року, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України. Листом №33701-Сл-4498-0621 від 29.06.2021 року Товариство повідомило інформацію щодо змін ціни на газ та необхідності укладення додаткової угоди, додавши довідку Рівненської торгово-промислової палати №56.03/229 від 14.05.2021 року, в якій надано інформацію щодо рівня цін на постачання природного газу у квітні-травні 2021 року залежно від постачальника. (а.с. 36-37, 29 т.1);
- №4 від 30.07.2021 р., якою збільшено ціну газу до 9 440,144 грн. за 1000 куб.м. газу, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 136,576 грн. Ціна 1 тис. куб. метрів газу з урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 9 576,72 грн. Податок на додану вартість становить 1 915,35 грн. Всього ціна газу за 1 тис. куб. метрів становить 11 492,07 грн. (а.с.30 т.1). В пункті 2 вказаної додаткової угоди погоджено, що умови договору, змінені додатковою угодою, набирають чинності з моменту підписання та застосовуються до правовідносин починаючи з 1 серпня 2021 року, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України. В обґрунтування вказаної угоди Товариство надіслало до Комунального закладу лист №33701-Сл-5964-0721 від 23.07.2021 року, надавши довідку Рівненської торгово-промислової палати №56.03/290 від 07.06.2021 року, в якій вказано показники коливання ціна на газове паливо за попередні місяці, а саме в травні та червні 2021 року (а.с. 30, 38-39 т.1).
- №5 від 09.08.2021 р., якою збільшено ціну газу до 10 388,244 грн. за 1000 куб.м. газу, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 136,576 грн. Ціна 1 тис. куб. метрів газу з урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 10 524,82 грн. Податок на додану вартість становить 12 104,96 грн. Всього ціна газу за 1 тис. куб. метрів становить 12 629,78 грн. (а.с. 31 т.1). В пункті 2 вказаної додаткової угоди погоджено, що умови договору, змінені додатковою угодою, набирають чинності з моменту підписання та застосовуються до правовідносин починаючи з 15 серпня 2021 року, відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України. Листом №33701-Сл-5965-0721 від 23.07.2021 року Товариство повідомило інформацію щодо змін ціни на газ та необхідності укладення додаткової угоди, додавши довідку Рівненської торгово-промислової палати №56.03/309 від 11.06.2021, у якій надано інформацію щодо рівня цін на постачання природного газу з 1 по 10 червня 2021 року залежно від постачальника та коливання цін у червні 2021 року (а.с. 31, 40, 41 т.1).
- №6 від 29.09.2021 р., відповідно до якої сторони прийшли згоди внести зміни в пункт 3.5. Розділу III Договору, виклавши його в наступній редакції: "п. 3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і становить 503 897,59 грн., у т. ч. ПДВ 20 % - 83 982,93 грн.". В пункті 2 вказаної додаткової угоди погоджено, що сторони за взаємною згодою домовились розірвати договір на постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладений між Постачальником та Споживачем, з 30.09.2021 року (а.с. 32 т.1).
Таким чином, прокурор вважає, що внаслідок укладення додаткових угод ціну за кубічний метр газу збільшено з 8 649,89 грн. до 12 629,78 грн. за 1000 куб.м., тобто на 3 979,89 грн. (31 % від первинної ціни) та зменшено обсяг газу, який мав бути поставлений, з 110,00 тис. куб.м. до 52 958,88 куб.м., тобто на 51,8 % менше запланованого.
Разом з тим, у тендерній пропозиції Товариство брало на себе зобов'язання постачати газ за ціною 8 649,89 грн. за 1 тис. метрів кубічних газу.
На думку прокурора, намір Товариства на вчинення дій із нівелювання наслідків публічної закупівлі стає зрозумілим із самого факту укладення ним договору про закупівлю природного газу за умови отримання ним достовірних відомостей про підвищення цін на природний газ, у той час, як законодавцем йому надано право відмовитись від укладення договору.
Таким чином, прокурор вважає, що додаткові угоди №2 від 15.02.2021 року, №3 від 06.07.2021 року, №4 від 30.07.2021 року, №5 від 09.08.2021 року, якими змінено ціну за одиницю товару: природного газу, внаслідок чого вона була збільшена з 8 649,89 грн. до 12 629,78 грн. за 1 тис. куб.м., укладені з порушенням чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними.
Крім того, прокурор зазначає, що листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.11.2020 року №3304-04/69987-06 "Щодо укладення, зміни та розірвання договору про закупівлю" визначено, що норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Під пропорційністю розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків. У разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару. Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби - від останньої зміни ціни та кількості. Інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним.
Коливання ціни товару на ринку означає, що постачальник повинен показати, як зросла ціна.
Саме тому, як зазначив прокурор, п. п. 2 абз. 2 п. 9.2 Договору не відповідає вимогам законодавства про публічні закупівлі, у зв'язку із чим підлягає визнанню недійсним, оскільки ціна зазначена в договорі на момент підписання і ринковою ціною на момент її зміни не показує реального коливання ціни на ринку.
Вказане підтверджується листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.11.2020 року №3304-04/69987-06 "Щодо укладення, зміни та розірвання договору про закупівлю", у якому визначено, внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
Опрацюванням інформації розміщеної на сайті Української енергетичної біржі встановлено, що станом момент укладання договору середньоринкова ціна на газ становила 7 573,23 грн. за 1000 м3. Протягом січня 2021 року середньоринкова ціна на газ дещо збільшилася. Так, станом на момент подання пропозиції щодо зміни ціни на природній газ, а саме на 25.01.2021 року, середньоринкова ціна становила 8 040,52 грн. Тому, протягом січня 2021 року коливання ціни на газ становило у середньому становило 6,1 %, а на момент укладання додаткової угоди №2 ціна на газ становила 8 212,34 грн. за 1000 м3, що становить 7,7 % коливання ціни, а тому не підтверджує положення п. 9.2 Договору як обґрунтування укладення додаткової угоди №2 від 15.02.2021 року. Натомість додатковою угодою №2 від 15.02.2021 року ціну на газ збільшено до 9 514,88 грн. за 1000 м3, що на 10 % більша за ціну встановлену у Договорі (а.с.52-55 т.1).
Крім того, прокурор вважає, що оскільки вищевказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлений природний газ повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі №41АВ337-3474-20 від 29.12.2020 року, а саме 8 649,89 грн. з ПДВ. за 1000 м. куб. природного газу.
Так, згідно актів приймання-передачі Товариство поставило природний газ загальним обсягом 52,95888 тис. куб.м, на загальну суму 503 897,59 грн., згідно акту №ЗРВ81001468 від 15.02.2021 року прийому-передачі природного газу - 16 482,8 куб.м, на суму 156 831,92 грн. з ПДВ (а.с. 50 т.1);
- згідно акту №ЗРВ81002536 від 12.03.2021 року прийому-передачі природного газу - 16587,99 куб.м, на суму 157 832,80 грн. з ПДВ (а.с. 48 т.1);
- згідно акту №ЗРВ81004136 від 26.04.2021прийому-передачі природного газу - 14 812,6.куб.м. на суму 140 940,17 грн. з ПДВ (а.с. 46 т.1);
- згідно акту №ЗРВ81005487 від 14.05.2021прийому-передачі природного газу - 5 075,49 куб.м, на суму 48 292,70 грн. з ПДВ (а.с. 44 т.1).
Вказані об'єми газу оплачені Комунальним закладом наступними платіжними дорученнями: №486 від 19.05.2021 року на суму 48292,70 грн.(а.с. 45 т.1); №447 від 27.04.2021 року на суму 140940,17 грн. (а.с.47 т.1); №252 від 16.03.2021 року на суму 157832,80 грн. (а.с.49 т.1); №92 від 15.02.2021 року на суму 156831,92 грн. (а.с.51 т.1);
Відповідно до п. 3.2 Договору від 29.12.2020 року, ціна 1 тис. куб. метрів газу становить 8 649,89 грн. з ПДВ.
Таким чином, Комунальний заклад повинен був сплатити за поставлений природний газ загальним обсягом 52,95888 тис. куб.м кошти в розмірі 458 088,49 грн.
Отже, як зазначає прокурор, внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 45 809,10 грн.
Враховуючи вищевикладене, прокурор вважає, що грошові кошти в сумі 45 809,10 грн. підлягають стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.
Рівненська окружна прокуратура звернулася з листом від 13.04.2022 року №50-1634вих-22 до Комунального закладу «Клеванська санаторна школа І-ІІІ ступенів» Рівненської обласної ради про надання інформації, в якому зазначено щодо порушень, допущених при укладенні додаткових угод у закупівлі UА-2020-11-25-013011-с (а.с.56-57 т.1).
У відповідь на вказаний лист Комунальний заклад листом від 18.04.2022 року №01-22/150 повідомив про підстави та умови укладення договору та додаткових угод (а.с.58-59 т.1).
06 травня 2022 року Рівненською окружною прокуратурою надіслано лист №50-2127вих-22 до Комунального закладу в якому прокуратурою повідомлено про те, що у зв'язку з невжиття Рівненською обласною радою та КЗ “Клеванська санаторна школа І-ІІІ ступенів” Рівненської обласної ради відповідних заходів реагування щодо захисту інтересів комунального закладу, Рівненська окружна прокуратура, у порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі Рівненької обласної ради та КЗ “Клеванська санаторна школа І-ІІІ ступенів” Рівненської обласної ради до Товариства зобмеженою відповідальністю “Рівнегаз збут” про стягнення коштів у сумі 45 809,10 грн. (а.с. 60-62 т.1).
Поряд з цим, Рівненською окружною прокуратурою надіслано лист №50-2282вих-22 від 12.05.2022 року до Рівненської обласної ради щодо вжиття заходів по захисту інтересів держави, оскільки органом управління комунального закладу є відповідна рада. Окрім того, проінформувала раду про наявність підстав для захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання незаконним додаткових угод за договором №41АВЗ37-3474-20 від 29.12.2020 та стягнення коштів у сумі 45 809,10 грн. (а.с. 63-65).
Рівненською обласною радою у відповідь на лист №50-2282вих-22 від 12.05.2022 року повідомлено прокуратуру листом №09-833/01 від 01.06.2022 про те, що рада звернулась до комунального закладу «Клеванська санаторна школа І-ІІІ ступенів» Рівненської обласної ради стосовно надання письмових пояснень та інформації про те, чи вживались заходи реагування щодо виявленого порушення. За інформацією, наданою комунальним закладом «Клеванська санаторна школа І-ІІІ ступенів» Рівненської обласної ради, комунальним закладом не допущено порушень умов п.п. 3.3, 9.2 договору від 29.12.2020 №41АВЗЗ7-3474-20 на постачання природного газу та вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (а.с. 66 т.1).
Враховуючи вищевикладене, керівник Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради та Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" про визнання недійсним абз. 2 п. п. 2 ч. 2 пункт 9.2 Договору від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" в частині: "під поняттям "коливанням ціни на ринку" Сторони розуміють порівняння ціни зазначеної у Договорі на момент його підписання (останньою підписаною додатковою угодою щодо зміни ціни) із ринковою ціною на момент ініціювання зміни ціни. Також, сторони домовилися, що такі порівняння ціни в різні періоди підтверджуються довідками торгово-промислової палати, які видані в місяць настання відповідної події - зміни ціни. Разом з цим, фактом "Коливання ціни на ринку" є розбіжність в абсолютних даних за цінами, що зафіксовані у відповідних довідках торгово-промислової палати, а також даних першої редакції Договору (останньої підписаної додаткової угоди)"; визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 15.02.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"; визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 06.07.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"; визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 30.07.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"; визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 09.08.2021 р. до Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" на користь Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І-II ступенів" Рівненської обласної ради кошти в сумі 45 809,10 грн.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, правильність їх юридичної оцінки та що стосується наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І-II ступенів" Рівненської обласної ради, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Отже держава у цивільних (господарських) правовідносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.
У пунктах 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №915/478/18, на яку посилається скаржник, зазначено: "держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. … Отже, поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У випадку, коли держава вступає в адміністративні правовідносини, вона діє через свої органи як суб'єкт владних повноважень."
Близькі за змістом висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
У пункті 35 постанови Великої Палати Верховного суду від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, на яку посилається скаржник, наведено висновок: "держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді ".
У пунктах 8.10, 8.11, 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, на яку посилається скаржник, сформульовано такі правові висновки:
"…заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини 3 статті 23 Закону України від 14.10.2014 N 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон), має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на положення частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
…Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства та вважає правильними висновки судів попередніх інстанції про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі державного підприємства, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України."
У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, на яку посилається скаржник, Велика Палата Верховного Суду зазначила: "Відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу".
При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).
Крім того, в пунктах 83- 85 постанови Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3337/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:
"На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб'єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19, пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 (провадження №12-140гс19, пункт 71)).
Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.
Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства (пункт 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20 (провадження №12-20гс21))".
У пункті 91 постанови Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №917/269/21, зазначено:
"Оскільки комунальне підприємство не є суб'єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб'єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним".
Подібні висновки щодо недопустимості представництва прокурором інтересів держави в особі державного чи комунального підприємства, яке не є суб'єктом владних повноважень, але є самостійним суб'єктом права, та безпідставності звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі таких підприємств викладені у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №917/562/21, від 07.12.2021 у справі №903/865/20.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що 18.11.2022 poкv у справi №914/2656/21 за позовом Виконувача обов'язкiв першого.заступника керiвника Луцької окружної прокуратури в iнтepecax держави в особi Волинської обласної ради, Управлiння культури, з питань релiгiй тa нацiональностей Волинської ОДА, Волинського академiчного обласного українського музично-драматичного театру iмені Т.Г. Шевченка, 3ахiдного офiсу аудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 382 513,22 грн. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновку щодо застосування норми права, а саме щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", викладеного в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №924/674/21 щодо можливості звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі суб'єкта, який не є суб'єктом владних повноважень.
Верховний Суд при розглядi справи №914/2656l21 взяв до уваги положення статгi 53 ГПК України, cтaттi 23 3акон України "Про прокуратуру", висновки Великої Палати Верховного Суду у справi №91112169/20 (постанова вiд 06.07.2021), що заборона на здiйснення прокурором представництва в судi iнтepeciв держави в особi державних компанiй, передбачена абзацом третім частини третьої cтаттi 23 названого 3акону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цiєї cтaттi, який передбачає, що суб'єкт, в iнтepecax якого прокурор може звертатись iз позовом в iнтepecax держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно статусу юридичної особи (п.9.2 постанови).
Верховний Суд врахував пункт 76 постанови вiд 26.05.2020 у справi №912/12385/18, де Велика Палата Верховного Суду, пiдтримавши висновок Великої Палати Верховного Суду у постановi вiд 26.06.2019 у справi №587/430/16-ц, зазначила, що вiдповiдно до частини третьоi статгi 23 3акону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти iнтереси держави в судi лише у двох випадках: 1) якщо захист цих iнтepeciв не здiйснює або неналежним чином здiйснює компетентний орган; 2) у разi вiдсутностi такого органу (п.9.3. постанови).
При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається у значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У пункті 12.3. постанови у справi №914/12656/21, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку: " З огляду на відповідні законодавчі положення, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у підпункті 9.3 пункту 9 даної постанови, попередні судові інстанції, з'ясувавши, що:
- Театр, в особі якого (поряд з іншими особами) прокурором подано позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб'єктом владних повноважень;
- водночас Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення;
- за таких обставин відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі Театру, -
дійшли обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відповідних правовідносинах наведеного припису пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України."
Крім того, Верховним Судом у постанові від 31.08.2022 у справі №906/29/21 дійшов наступного висновку: "З огляду на встановлені обставини того, що ДУ "Житомирська політехніка" є державним закладом (закладом вищої освіти державної форми власності), має самостійний баланс, розрахунковий, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків, реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, та не має статусу суб'єкта владних повноважень, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову прокурора в інтересах держави в особі ДУ "Житомирська політехніка" без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК".
Згідно п.1.4 Статуту, санаторна школа є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах казначейства, печатку зі своєю назвою, а також бланки організаційно-розпорядчої документації і штампи, необхідні для організації своєї роботи, кутовий штамп, інші необхідні реквізити.
Відповідно до п.1.7 Статуту, санаторна школа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями відповідно до чинного законодавства України.
У межах своєї Статутної діяльності та положень даного Статуту санаторна школа має право укладати від свого імені угоди, виступати позивачем та відповідачем у судах (п.1.10 Статуту).
Оскільки відповідно до положень Статуту Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради позивач-2 є комунальним закладом, тобто не має статусу суб'єкта владних повноважень, суд першої інстанції не врахував висновки, викладені у наведених постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 25.11.2021 у справі №917/269/21, від 14.12.2021 у справі №917/562/21, від 01.02.2022 у справі №917/565/21, від 07.12.2021 у справі №903/865/20, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №914/2656/21 та не взяв до уваги, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального підприємства, тому не підлягають розгляду по суті. Позовна заява в цій частині фактично подана не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального заклада, проте прокурор не має повноважень щодо представництва в суді комунальних закладів.
З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень Господарського процесуального кодексу України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що у разі якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі №925/226/18.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
З урахуванням вищенаведеного та вищевикладеної правової позиції Верховного Суду суд апеляційної інстанції при вирішенні справи, яка розглядається, дійшов висновку, що позивач-2 Комунальний заклад "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, як відповідно і не є суб'єктом владних повноважень, тому позов прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі цього комунального закладу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" коштів в сумі 45 809,10 грн підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК.
Згідно ч.1 ст.278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.22р. у справі №918/337/22 в частині задоволення позовних вимог керівника Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" скасувати, позов у цій частині залишити без розгляду.
Щодо позовних вимог керівника Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Отже, Рівненська обласна рада входить до системи органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами.
Звертаючись із позовом у цій справі прокурор посилався на порушення законодавства про публічні закупівлі.
Відповідно до частин 1, 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 6 статті 8 цього Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Положеннями частин 1, 2 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до пунктів 8 та 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Враховуючи вищевикладене, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17.
При цьому Держаудитслужба може бути позивачем у справі. Питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи, які мають з'ясовуватися у суді з наведенням відповідного обґрунтування у судовому рішенні
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №925/1276/19.
Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.
Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності (близькі за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 15.05.2019 у справі №911/1497/18).
Для реалізації наданих повноважень орган місцевого самоврядування має право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
При цьому відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог статті 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Аналогічні висновки містяться у значній кількості постанов Верховного Суду, зокрема, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, від 29.09.2021 у справі №910/5529/19, від 01.12.2021 у справі №910/10754/20, від 13.01.2022 у справі №914/1962/19, від 18.05.2022 у справі №916/1383/21.
З матеріалів справи вбачається, що Рівненська обласна рада не є стороною договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" та спірних додаткових угод до договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц "оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах".
При цьому в контексті спірних правовідносин суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №903/865/20, від 14.12.2021 у справі №917/562/21, від 01.02.2022 у справі №917/565/21, відповідно до якої "наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб'єкт господарських відносин".
Суд апеляційної інстанції зазначає, що спірні правовідносини у наведених справах №903/865/20, №917/562/21, №917/565/21 та у справі №918/482/22, що розглядається, є подібними у контексті підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Наведені приписи чинного законодавства визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за приписами чинного законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним". Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
У цьому Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі шляхом звернення з позовом до суду.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Тобто, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.
Наведена правова позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв'язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовом у даній справі, наголошував, що оскаржувані угоди порушують інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів. При цьому, до компетенції Рівненської обласної ради як власника Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" належить здійснення контролю за ефективністю використання фінансових, матеріальних та трудових ресурсів, цільового та ефективного використання бюджетних коштів та ефективністю управління санаторною школою.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно пунктів 1.8, 1.9 Статуту, санаторна школа не відповідає за зобов'язаннями власника, а власник не відповідає за зобов'язаннями санаторної школи. Держава, її органи не несуть відповідальності за зобов'язаннями санаторної школи.
Враховуючи вищевикладене, Рівненська обласна рада та Комунальний заклад "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" є окремими юридичними особами.
Враховуючи вищевикладені обставини, судом апеляційної інстанції встановлено, що Рівненська обласна рада не є стороною Договору постачання природного газу від 29.12.2020 р. №41АВ337-3474-20, укладеного між Комунальним закладом "Клеванська санаторна школа І-III ступенів" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" та спірних додаткових угод до цього договору.
Вказаний договір та спірні додаткові угоди до нього не стосуються прав та інтересів Рівненської обласної ради. Відповідно, прокурором не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено порушення прав та законних інтересів Рівненської обласної ради внаслідок їх укладення.
Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, оскільки є відсутнім порушення права чи інтересу Рівненської обласної ради, що підлягає судовому захисту у даному спорі.
Невірно обраний спосіб захисту порушеного права виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті (пункт 29 постанови Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №911/269/19). Тому суд апеляційної інстанції не перевіряє інші доводи та міркування учасників справи щодо суті заявлених вимог та наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними додаткових угоди та стягнення коштів, що були сплачені у процесі їх виконання, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду щодо застосування належного та ефективного способу захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.22р. у справі №918/337/22 в частині задоволення позовних вимог керівника Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради скасуванню, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Разом з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 за позовом прокурора - керівника Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації до Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів, викладено такі висновки:
"Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
За змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов'язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.
Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб'єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов'язки, пов'язані з розподілом судових витрат".
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на прокурора.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.22р. у справі №918/337/22 в частині задоволення позовних вимог керівника Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Комунального закладу "Клеванська санаторна школа І - ІІІ ступенів" скасувати, позов у цій частині залишити без розгляду .
Рішення Господарського суду Рівненської області від 07.09.22р. у справі №918/337/22 в частині задоволення позовних вимог керівника Рівненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
3. Стягнути з Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 24, код ЄДРПОУ 39589441) - 22 329,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити видачу судових наказів Господарському суду Рівненської області.
5. Справу №918/337/22 повернути Господарському суду Рівненської області.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "26" грудня 2022 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Мельник О.В.