ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2022 р. Справа№ 910/20979/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Зубець Л.П.
Гаврилюка О.М.
при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кореня Володимира Григоровича
на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021
у справі № 910/20979/20 (суддя Босий В.П.)
за позовом Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастів-благоустрій"
до Фізичної особи-підприємця Кореня Володимира Григоровича
про стягнення 495 000,00 грн.
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Кореня Володимира Григоровича
до Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастів-благоустрій"
про стягнення 445 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастів-благоустрій» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Кореня Володимира Григоровича про стягнення 495 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з виконання робіт за договором на виконання скульптурних робіт №42 від 11.06.2018, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимоги про повернення суми передоплати у розмірі 495 000,00 грн.
24.02.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва від ФОП Кореня Володимира Григоровича надійшов зустрічний позов до КП Фастівської міської ради «Фастів-благоустрій» про стягнення 445 000,00 грн., обґрунтований неналежним виконанням Комунальним підприємством Фастівської міської ради «Фастів-благоустрій» грошового зобов'язання із сплати за виконані на підставі договору на виконання скульптурних робіт №42 від 11.06.2018, у зв'язку з чим ФОП Корень В.Г. вказує на наявність заборгованості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року, позовні вимоги Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастів-благоустрій» задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Кореня Володимира Григоровича на користь Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастів-благоустрій» грошові кошти у розмірі 495 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 7 425,00 грн. В задоволенні позовних вимог ФОП Кореня Володимира Григоровича відмовлено повністю.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що обставини невиконання підприємцем зобов'язань з виконання робіт за Договором у погоджені строки, які було встановлено у судовому рішенні у справі №910/17941/19, є преюдиційними та повторному доведенню не підлягають. Зауважив, що матеріалами справи підтверджується факт направлення позивачем за первісним позовом листа про розірвання Договору з ініціативи замовника, право на яке передбачено приписами ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, а відтак суд вважає Договір розірваним в односторонньому порядку. Беручи до уваги відсутність доказів того, що відповідач за первісним позовом виконав роботи в строки, передбачені Договором, враховуючи припинення Договору внаслідок односторонньої відмови позивача за первісним позовом, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 495 000,00 грн., які були сплачені позивачем як аванс за роботи згідно Договору, підлягає задоволенню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ФОП Корень В.Г. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалити нове рішення у даній справі, яким позовні вимоги за первісним позовом Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастів-благоустрій» до ФОП Корня В.Г. про стягнення 495 000,00грн. відхилити у повному обсязі; позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення 445 500,00 грн. з Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастів-благоустрій» на користь Фізичної особи-підприємця Корня В.Г. задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, за неповно з'ясованих обставин справи, що відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення у даній справі. Скаржник зазначає, що позивачем за первісним позовом не доведено дотримання чинного законодавства та умов договору в частині його розірвання. Зауважує, що судом першої інстанції передчасно та помилково застосовано положення ст. 1212 ЦК України, оскільки на момент розгляду даної справи дія договору не була припинена.
Разом з тим, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року, оскільки повний текст оскаржуваного рішення скаржник отримав 17.06.2021 року в підтвердження чого надає копію конверту із трек-номером 0105477685940.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 року, апеляційну скаргу по справі №910/20979/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20979/20. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кореня В.Г. на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/20979/20.
21.07.2021 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/20979/20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 року, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кореня В.Г. на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року у справі №910/20979/20 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено оригінал квитанції №33814975 від 09.08.2021 року з якої вбачається, що скаржником сплачено 11 137,50 грн. судового збору.
Після виходу колегії суддів з відпустки, згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 року у справі №910/20979/20 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021, справу №910/20979/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 поновлено Фізичній особі-підприємцю Кореню В.Г. строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року у справі №910/20979/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кореня В.Г. на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року у справі №910/20979/20; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року у справі №910/20979/20 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; роз'яснено, що учасники справи вправі подати оформлений відповідно до ст. 263 ГПК України відзив на апеляційну скаргу в строк протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали; призначено до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кореня В.Г. на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року у справі №910/20979/20 у судовому засіданні на 06.10.2021.
У подальшому розгляд справи відкладався, склад колегії суддів неодноразово змінювався.
27.09.2021 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що розірвання договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього у передбачених законом випадках. Звертає увагу на те, що ст. 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитись від договору у будь-який час до закінчення роботи, яке не може бути обмежене. Зауважує, що факт порушення виконавцем умов договору встановлений у рішенні суду у справі № 910/17941/19.
06.12.2021 позивач за первісним позовом подав до суду письмові пояснення, в яких вказує на те, що надсилання відповідачу за первісним позовом письмової відмови від договору в односторонньому порядку у зв'язку з порушенням умов договору не потребує узгодження відповідача та є самостійним юридичним фактом, що зумовлює розірвання договору. Повторно наголошує на тому, що судовим рішенням у справі № 910/17941/19 вставлено обставини щодо неналежного виконання ФОП Корень В.Г. своїх зобов'язань за договором щодо виконання роботи у визначений строк.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 справу № 910/20979/20 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Кореня В.Г. на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду; задоволено заяву представника Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастів-благоустрій" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Кореня В.Г. на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі № 910/20979/20 призначено у судовому засіданні на 31.10.2022, яке у подальшому відкладено на 12.12.2022.
14.11.2022 до суду надійшли пояснення відповідача за первісним позовом про те, що п. 8.2 Договору передбачено, що він може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін. Звертає увагу на те, що позивачем за первісним позовом не заявлялась вимога про розірвання договору у судовому порядку або визнання недійсними умов договору в частині права на дострокове розірвання виключо за взаємною згодою сторін. Наголошує, що позивач за первісним позовом не надав письмово затверджений проект, який є додатком та невід'ємною частиною договору, погоджений Сторонами та має відповідати вимогам діючого законодавства, що регулює відносини у даній сфері.
14.12.2022 на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких КП Фастівської міської ради «Фастів-Благоустрі» вказує на те, що ФОП Корень В.Г. не виконав роботи по договору № 42 від 11.06.2018 ні у встановлений договором термін, ні на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції. Зауважує, що відповідач за первісним позовом не повідомляв позивача про наявність обставин, які загрожують якості або придатності результату робіт або про неможливість виконати роботи у встановлені договором строки, тобто до жовтня 2018 року, зокрема про відсутність проекту, невідповідність проекту нормативним документам, необхідність провести коригування проекту, відсутність інших дозвільних документів тощо. Підкреслює, що Порядок № 231/806 від 30.11.2004 встановлює вимоги щодо спорудження пам'ятників державного і місцевого значення, до яких не відноситься скульптура «Перстень», яку відповідач був зобов'язаний встановити за умовами договору № 42.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 12.12.2022 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову.
Представник позивача за первісним позовом в судове засідання в режимі відеоконференції 12.12.2022 не з'явився, засобами телефонного зв'язку повідомив про неможливість підключитись в режимі відеоконференції через відсутність світла.
При цьому, колегія суддів враховує, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 задоволено клопотання представника КП Фастівської міської ради «Фастів-благоустрій» про відкладення розгляду справи, а також роз'яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Також, судова колегія приймає до уваги, що апеляційне провадження у даній справі відкрито 07.09.2021, що позивач за первісним позовом висловив свої доводи та думку щодо апеляційної скарги під час попередніх судових засідань та у неодноразово поданих до суду письмових поясненнях.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за первісним позовом, який повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, за наслідками проведення процедури закупівлі UA-2018-05-07-001377-b, 11.06.2018 між Підприємством (замовник) та Підприємцем (виконавець) був укладений договір на виконання скульптурних робіт №42 (надалі - «Договір»), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена у розділі 2 договору, виконати капітальні роботи по спорудженню скульптури «Перстень» (об'єкт) загальною висотою 3,5 метра. Замовник надає ескіз проекту виконавцю, який адаптує ескізний проект відповідно до місця, яке визначив замовник. Замовник та виконавець в письмовому вигляді, додатком, який є невід'ємною частиною цього договору, затверджують дизайн та розміри об'єкта з матеріалу: лита нержавіюча сталь та бронза, бетон та сталь.
Виконавець зобов'язується доставити та змонтувати об'єкт за завданням замовника та у встановлений строк здати виконані роботи замовнику, а замовник зобов'язується письмово, окремим додатком виділити виконавцю місце, визначене замовником для встановлення об'єкта, прийняти від виконавця закінчену роботу (об'єкт) та оплатити її.
Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна за цим договором становить 990 000,00 грн., у тому числі: скульптура «Кільце», доставка і монтаж - 990 000,00 грн.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що до початку робіт замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 50% від загальної вартості робіт в сумі 495 000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ №117 від 23.04.2014 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».
За змістом п. 2.3 Договору після виконання ливарних, зварювальних та всіх художньо-дизайнерських робіт та готовності об'єкта до перевезення та установки, на що замовник дає письмовий дозвіл, замовник перераховує 45% від загальної вартості робіт в сумі 445 500,00 грн.
Згідно з п. 2.4 Договору остаточний розрахунок в розмірі 5% від загальної вартості робіт становить 49 500,00 грн. після установки та монтажу об'єкта на місці та підписання акту виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.1 Договору за згодою сторін термін виконання робіт - 120 днів з правом дострокової здачі після виконання замовником умов, передбачених п.п. 2.2 та 3.2 даного договору.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що виконавець починає роботи після надання замовником виконавцю необхідних вихідних даних, а саме: письмово затвердженого проекту, який є невід'ємним додатком до цього договору затвердження, а також замовник зобов'язується письмово виділити виконавцю місце, визначене замовником для встановлення об'єкту.
За змістом п. 3.3 Договору встановлені терміни виконання робіт можуть, за погодженням сторін, уточнюватись шляхом внесення до цього договору відповідних змін, про що укладається додаткова угода. Датою завершення робіт виконавцем вважається дата підписання акту здачі-приймання робіт, але не пізніше 01.10.2018.
На виконання умов Договору Підприємство перерахувало на рахунок підприємця попередню оплату у розмірі 495 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5 від 19.06.2018.
Претензіями №06/15 від 22.01.2019 та №06/443 від 30.01.2019 позивач за первісним позовом звертався до відповідача з вимогами про повернення суми передоплати та сплати штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань з виконання робіт за Договором.
Листом №06/582 від 16.12.2019 позивач за первісним позовом відмовився від Договору у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та вимагав повернути суму отриманої попередньої оплати.
Спір у справі за первісним позовом виник у зв'язку з наявністю підстав для стягнення з підприємця попередньої оплати за Договором.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 525, 526 цього Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Згідно з частиною першою та третьою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частини перша, друга статті 837 Цивільного кодексу України).
Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини першої статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Згідно з частинами другою - четвертою статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя).
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта).
З аналізу статті 849 Цивільного кодексу України вбачається, що вказана стаття встановлює три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Так, частинами другою, третьою наведеної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Натомість частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини другої статті 849 Цивільного кодексу України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої наведеної статті.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19, від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18, від 18.11.2021 у справі № 915/212/20.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у разі коли Законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, у разі відмови замовника від договору підряду з посиланням на частину другу статті 849 Цивільного кодексу України, обов'язковому дослідженню підлягає наявність чи відсутність передбачених зазначеною нормою підстав для такої відмови, зокрема щодо порушення з боку підрядника умов відповідного договору.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 02.02.2022 у справі № 922/3961/20 та від 13.01.2022 у справі № 910/20484/20.
При цьому, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказав на те, що обставини невиконання підприємцем зобов'язань з виконання робіт за Договором у погоджені строки, які було встановлено у судовому рішенні у справі №910/17941/19, є преюдиційними та повторному доведенню не підлягають.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі № 910/17941/19 відмовлено Комунальному підприємству Фастівської міської ради "Фастів-благоустрій" у задоволенні позову про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кореня В.Г. 178200,00 грн. пені та 69300,00 грн. штрафу.
Згідно з приписами частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/17423/17.
У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що в описовій частині рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/17941/19 вказано, що відповідач не виконав роботи за Договором у встановлені строки, у той час як позивач на виконання умов Договору здійснив оплату авансу за роботи у сумі 495 000,00 грн.
При цьому, місцевим господарським судом у справі № 910/17941/19 не надавалась оцінка виконання КП Фастівської міської ради «Фастів-благоустрій» умов договору в інших частинах, окрім перерахування авансу.
У контексті наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до умов договору замовник надає ескіз проекту виконавцю, який адаптує ескізний проект відповідно до місця, яке визначив замовник. Замовник та виконавець в письмовому вигляді, додатком, який є невід'ємною частиною цього договору, затверджують дизайн та розміри об'єкту з матеріалу: лита нержавіюча сталь та бронза, бетон та сталь. Замовник зобо'язується письмово, окремим додатком виділити виконавцю місце, визначене замовником для встановлення об'єкту.
Також, п. 1.1 Договору встановлено, що роботи виконуються виконавцем згідно проекту, який затверджений замовником та виконавцем окремим додатком в межах ціни, визначеної цим Договором.
При цьому, позивачем не надано до матеріалів справи додатків до Договору, якими б сторони в письмовому вигляді затвердили дизайн та розміри Об'єкта, а також додатків щодо виділення місця для встановлення Об'єкта та затвердженого Замовником та Виконавцем проекту.
Колегія суддів зауважує, що поданий позивачем за первісним позовом до суду першої інстанції робочий проект стосується улаштування фундаменту, що вбачається з пояснювальної записки до нього та не затверджений відповідачем за первісним позовом, а наявний в матеріалах справи ескізний проект не має відомостей щодо затвердження його ні замовником, ні виконавцем.
Доводи позивача за первісним позовом про те, що вказаний ескізний проект направлявся відповідачу за первісним позовом, судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки на підтвердження вказаних обставин КП ФМР «Фастів-благоустрій» надало скріншот з електронної пошти, однак умови Договору від 11.06.2018 не передбачають листування за допомогою засобів електронного зв'язку. Також, відомості щодо електронної адреси ФОП Корень В.Г. відсутні в реквізитах сторін у вказаному Договорі.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що у тексті листа від 16.12.2019 № 06/582 КП ФМР «Фастів-благоустрій» вказує, що в запереченні на претензію від 30.08.2019 ФОП Корень В.Г. повідомив позивача за первісним позовом, що станом на 06.11.2019 замовник не надав вихідні дані, а саме письмово затверджений проект на спорудження скульптури «Перстень», що унеможливлює виконання Договору у встановлені строки.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про помилковість висновкоів суду першої інстанції щодо порушення відповідачем за первісним позовом терміну виконання робіт з огляду на таке.
Так, п. 3.1 Договору встановлено, що термін виконання робіт - 120 днів, з правом дострокової здачі, після виконання замовником умов, передбачених п.п. 2.2 та 3.2 даного Договору.
Як вже зазначалось, пунктом 3.2. Договору передбачено, що виконавець починає роботи після надання замовником необхідних вихідних даних, а саме: письмово затвердженого проекту, який є невід'ємним додатком до цього договору, а також замовник зобов'язується письмово виділити виконавцю місце, визначене замовником для встановлення Об'єкту.
При цьому, посилання КП ФМР «Фастів-благоустрій» на положення п. 3.3. Договору в частині того, що датою завершення робіт виконавцем вважається дата підписання акту здачі-приймання робіт, але не пізніше 01.10.2018, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до п. 8.1 Договору він набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань по Договору.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що одностороння відмова позивача за первісним позовом від договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки підрядник не виконав роботу у зв'язку із ненаданням замовником визначених умовами договору вихідних даних, що у свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастів-благоустрій" до Фізичної особи-підприємця Кореня В.Г. про стягнення предоплати у розмірі 495 000,00 грн.
Щодо зустрічного позову про стягнення з підприємства на користь підприємця грошових коштів у розмірі 445 500,00 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ФОП Корень В.Г. посилається на те, що 16.12.2020 він повідомляв КП ФМР «Фастів-благоустрій» про виконання договору та готовність до встановлення скульптури «Перстень», проте відповідач за зустрічним позовом відмовляється оплатити та прийняти виконані роботи, у зв'язку з чим підприємець звернувся до суду із даним позовом.
В силу приписів ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.
Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З урахуванням наведеного, а також з огляду на встановлені вище обставини невиконання умов Договору в частині затвердження дизайну, розмірів Об'єкту та його проекту в письмовому вигляді, додатком, який є невід'ємною частиною Договору та на підставі якого скаржник мав виконати роботи по спорудженню скульптури «Перстень», колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів апелянта про виконаня ним договірних зобов'язань у повному обсязі та наявність правових підстав для стягнення з КМ ФМР «Фастів-благоустрій» на користь ФОП Корень В.Г. 445500,00 грн. за фактично виконані роботи на момент звернення до суду із зустрічним позовом.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є нез'ясування обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Кореня В.Г. підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі № 910/20979/20 - скасуванню в частині задоволення первісного позову на підставі п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України. Суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі в частині первісного позову, судовий збір, згідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається на Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастів-благоустрій».
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кореня Володимира Григоровича на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі № 910/20979/20 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі № 910/20979/20 скасувати в частині задоволення позову Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастів-благоустрій" до Фізичної особи-підприємця Кореня Володимира Григоровича про стягнення 495 000,00 грн.
3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастів-благоустрій" до Фізичної особи-підприємця Кореня Володимира Григоровича про стягнення 495 000,00 грн. - відмовити.
4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі № 910/20979/20 залишити без змін.
5. Стягнути з Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастів-благоустрій» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Нова, 9; ідентифікаційний код 41972303) на користь Фізичної особи-підприємця Кореня Володимира Григоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11 137 (одинадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 50 коп.
6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.
7. Справу № 910/20979/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.12.2022.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді Л.П. Зубець
О.М. Гаврилюк