Ухвала
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 556/1233/21
провадження № 61-12827ск22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
ВСТАНОВИВ:
18 серпня 2021 року в рамках кримінального провадження № 556/1233/21 по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за частиною другою статті 125 КК України ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому просила стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальний збиток в сумі 1 504,00 грн, моральну (немайнову) шкоду в сумі 80 000,00 грн та стягнути з ОСОБА_3 матеріальний збиток в сумі 12 524,00 грн.
20 вересня 2021 року ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження, подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальний збиток в сумі 1 504,00 грн, втрачений заробіток в сумі 10 862,90 грн, моральну (немайнову) шкоду в сумі 80 000,00 грн, а також стягнути з ОСОБА_3 матеріальний збиток в сумі 12 524,00 грн.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2021 року цивільний позов та заяву про збільшення позовних вимог прийнято до спільного розгляду з кримінальним провадженням.
09 листопада 2021 року ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині моральної (немайнової) шкоди визнала частково, вважає, що сума моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, має складати 3 504,05 грн.
Вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 січня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволено частково, стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 503,82 грн матеріального збитку, 5 000,00 грн моральної (немайнової) шкоди. У задоволенні решти вимог цивільного позову відмовлено.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 15 березня 2022 року вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 січня 2022 року в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди скасовано, в цій частині призначено новий судовий розгляд даного позову в порядку цивільного судочинства. В решті вирок суду залишено без змін.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2022 року позов було задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2022 року змінено в частині розміру відшкодування моральної шкоди, стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
15 грудня 2022 року Бабік К. В. , який діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року у зазначеній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову є вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, ціна позову у цій справі становить 104 890,90 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248 100,00 грн).
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров