УХВАЛА
23 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 200/10301/20-а
адміністративне провадження № К/990/35473/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року
у справі № 200/10301/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Донецький зональний відділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України
про визнання протиправним та скасування наказу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Донецький зональний відділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 12 січня 2021 року просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, № 78 від 2 листопада 2020 року «Про призначення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, який винесено відповідно до пункту 5 частини 3 статті 13 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», керуючись розділом VI Інструкції з організації обліку, руху та зберігання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом ДБР № 86 від 16 березня 2020 року, на підставі листа Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку від 29 жовтня 2020 року № 5383/вп, у зв'язку зі зміною керівника органу досудового розслідування та з метою недопущення чи втрати матеріалів досудових розслідувань працівниками Третього слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, - призначену позачергову інвентаризацію матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 лютого 2022 року у справі № 200/10301/20-а за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Донецький зональний відділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про визнання протиправним та скасування наказу скасовано.
Прийнято нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Донецький зональний відділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, № 78 від 2 листопада 2020 року «Про призначення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, який винесено відповідно до пункту 5 частини 3 статті 13 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», керуючись розділом VI Інструкції з організації обліку, руху та зберігання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом ДБР № 86 від 16 березня 2020 року, на підставі листа Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку від 29 жовтня 2020 року № 5383/вп, у зв'язку зі зміною керівника органу досудового розслідування та з метою недопущення чи втрати матеріалів досудових розслідувань працівниками Третього слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, - призначену позачергову інвентаризацію матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2203 грн. (дві тисячі двісті три гривні).
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Касаційну скаргу від імені скаржника підписано особою уповноваженою на самопредставництво Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Альоною Ковальовою, яка діє на підставі за довіреності.
Частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до частин першої та другої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
В той же час, стаття 57 КАС України вказує перелік осіб, які можуть бути представниками.
Так, відповідно до частини 1, 2 вказаної статті представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Разом з тим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
В той же час, позивач займав посаду начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську та відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Таким чином, вказана справа не відноситься до категорії справ незначної складності, отже представником у цій справі не може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Доказів того, що Альона Ковальова є адвокатом Суду надано не було.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон №755-IV) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру.
Водночас, у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, Суд не має доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що унеможливлює отримання підтвердження повноважень Альони Ковальової підписати та подати касаційну скаргу, в порядку самопредставництва інтересів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Таким чином, скаржником не надано доказів належного уповноваження Альони Ковальової на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені скаржника у розумінні статті 59 КАС України.
За правилами пункту першого частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо така підписана особою, яка не має права її підписувати.
З огляду на наведене та виходячи з того, що до матеріалів касаційної скарги не надано належного документу, що посвідчує право представника підписувати касаційну скаргу, суддя-доповідач приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 59, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 200/10301/20-а за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Донецький зональний відділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про визнання протиправним та скасування наказу - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяО.В. Калашнікова