ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/16311/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії ,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2018 та з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у порядку і розмірах, визначених постановою КМУ від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% сум грошового забезпечення, з урахуванням попереднього рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 №380/8624/22 щодо перерахунку пенсії та здійснити її виплату.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та з 22.09.1997 отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 85%, а з 01.05.2013 - 88% грошового забезпечення. У березні 2018 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 та самовільно, всупереч вимогам ст. 22 Конституції України та ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ зменшив основний розмір з 88 % до 70 % .
Позивач вважає такі дії пенсійного органу протиправними та просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 15.11.2022 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України до суду не надав, про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримав 25.11.2022.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи є позов та відзив.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років призначену з 22.09.1997 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Розмір пенсії з 22.09.1997 складає 85% сум грошового забезпечення, а з 01.04.2008 - 88% сум грошового забезпечення.
Головне управління ПФУ у Львівській області провело перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988 у розмірі 70% грошового забезпечення замість раніше призначених 88%.
Крім того, Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» виготовила та надіслала на адресу Головного управління ПФУ у Львівській області довідку від 21.05.2021 №527 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року для перерахунку пенсії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 у справі №380/8624/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 21.05.2021 року № 527, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області” та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення, пенсійним органом проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у розмірі 70% грошового забезпечення замість раніше призначених 88%.
Не погоджуючись із перерахунком та виплатою пенсії, виходячи із 70 % розміру грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ, в редакції, чинній на час призначення пенсії) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління державної охорони, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР, військовослужбовців, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л.Свободи та членів їх сімей.
Згідно ст. 1 Закону №2262 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 2 вказаного закону передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до ст. 10 Закону № 2262-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей відповідно до цього Закону здійснюється органами соціального забезпечення. В такому ж порядку здійснюється пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей при призначенні їм пенсій на умовах і за нормами, встановленими Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Пунктом "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначено, що право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше;
За правилами п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних ум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3 - 90 процентів.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 року № 51-IV у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ цифри "85", "95" і "90" замінити відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звільнений в запас відповідно до ст.65 п «а» Положення про проходження військової служби, у званні "майор" за вислугою рокі в у календарному та пільговому обчисленні - 31 рік 02 місяця 18 днів 27 років, відповідно розрахунків, позивачу призначена пенсія: з 1997 р. - у розмірі 85% грошового забезпечення ; з 2008 р - у розмірі 88 % грошового забезпечення.
Однак, згідно протоколу перерахунку пенсії з 01.04.2018 ГУ ПФУ у Львівській області перерахувало ОСОБА_1 пенсію, основний розмір якої станом на 01.01.2016 складав 70% грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011 року до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70", відповідно.
Згідно пункту 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014 року до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифру "80" замінено цифрою "70".
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна розміру пенсії з 90 % до 70 % суми грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч.2 ст.13 Закону № 2262 після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законом № 1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч.2 ст.13 Закону № 2262 в редакції, в якій позивач набув право на пенсію у розмірі 88%, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення.
Аналогічні висновки щодо протиправності зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії викладені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 р. у зразковій справі № 240/5401/18.
Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під час розгляду справи суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
У рішенні від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття" звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третьої статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 88 % на 70 %, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 88% від суми грошового забезпечення, з урахуванням попереднього рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 у справі №380/8624/22, суд зазначає таке.
Львівським окружним адміністративним судом 29.07.2022 прийнято рішення у справі №380/8624/22, яким адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про зобов'язання перерахувати пенсію задовольнити повністю; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 21.05.2021 року № 527, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області” та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Предметом розгляду у даній справі було наявність у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням складових, зазначених в оновленій довідці Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області” від 21.05.2021 року № 527.
На виконання зазначеного рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 , та згідно протоколу перерахунку від 20.12.2022 основний розмір пенсії склав 70% грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 21.05.2021 року № 527.
Оскільки, у даному рішенні суд дійшов висновку щодо відсутні у відповідача підстав для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 88 % на 70 %, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Проте, слід зазначити, що відповідно до п.3,4 ч.2 ст.245 КАС України суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом з тим, ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право, в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач, у позовній заяві просить тільки зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії виходячи із 88% сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016.
З аналізу зазначених норм слідує, що суд при вирішенні справи може прийняти рішення про визнання протиправними дії відповідача та як результат, зобов'язання вичинити певні дії.
З урахуванням зазначеного та з метою забезпечити ефективний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 88% до 70% сум грошового забезпечення під час проведення перерахунку з 01.01.2016 та під час проведення перерахунку на підставі оновленої довідки від 21.05.2021 року № 527 починаючи з 01.12.2019.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність своїх дій (бездіяльності) в частині зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 01.01.2016 та в частині зменшення відсоткового розміру пенсії, перерахованої на підставі нової довідки.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) щодо зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 88% до 70 % суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії у розмірі 88 % суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) щодо зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 88% до 70 % суми грошового забезпечення під час проведення перерахунку пенсії з 01.12.2019 на довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС по Львівській області” від 21.05.2021 №527.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії у розмірі 88 % суми грошового забезпечення зазначеного у довідці Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС по Львівській області” від 21.05.2021 №527, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням проведених виплат
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Морська Г.М.