ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
23 грудня 2022 року Справа №160/18702/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника відповідача Кучерка Дмитра Анатолійовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,
ВСТАНОВИВ:
21 листопада 2022 року (зареєстровано судом 22 листопада 2022 року) через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UА403020/2022/000157/2 від 08.09.2022 р.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 08.09.2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UА403020/2022/000157/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 362579,42 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та 47 «В» «Подробиці розрахунків» ЕМД № UА403020/2022/018743 від 08.09.2022 р. Таким чином, у будь-якому випадку умови оплати за товар безпосередньо ціни товару не стосуються і митниця мала можливість визначити ціну товару, як складову митної вартості на підставі інших поданих до митного оформлення документів у спірних випадках декларування товару: зовнішньоекономічного контракту, специфікації до нього, рахунків на оплату, пакувальних листів до них, прайс листів, комерційніх пропозицій, відомості у яких повною мірою кореспондуються між собою, піддаються обчисленню, не містять розбіжностей, тобто дозволяли митному органу здійснити перевірку розрахунку митної вартості задекларованих товарних партій у кожному з означених випадків декларування. Таким чином, ТОВ "ПК "ДТЗ" під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення. Як вбачається зі змісту оскаржуваного Hішення митниці, у ньому зазначено лише дата раніше оформленої ЕМД, її реєстраційний номер, порядковий номер зазначеного у них товару, рівень до якого скориговано митну вартість, метод за яким скориговано митну вартість. При цьому, в Hішенні не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до них документами, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, вагу одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведена торгова марка, технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива. посилання лише на раніше оформлену митну декларацію. У ході консультацій, до прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, митницею представнику підприємства для ознайомлення, з метою можливості проведення аналізу розрахунку, не надавалась інформація та документи щодо товарів, раніше оформлених органами доходів та зборів, хоча в листі-відповіді на електронне повідомлення від митниці декларанту, підприємством заявлялась вимога про їх надання, що було проігноровано митним органом. Тим самим митницею було порушено один із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (пункт 7 частини 1 статті 8 МКУ), який означає обов'язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із попередньою оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі. Це означає що орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі. Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 23.11.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Зобов'язано Тернопільську митницю надати до суду у строк до 27.11.2022 року: засвідчені належним чином копії усіх документів, які подавались товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ»» при митному оформленні товару за наслідками якого винесено рішення про коригування митної вартості товарів.
21.12.2022 року через систему «Електронний суд» представником відповідача Кучерком Дмитром Анатолійовичем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Аргументи означеного клопотання зводяться до того, що предметом спору у даній справі є правомірність, законність та обґрунтованість прийняття посадовою особою Тернопільської митниці рішення про коригування митної вартості товару № UА403020/2022/000157/2 від 08.09.2022 р. Питання коригування митної вартості товарів, на думку митниці, є складним та потребує спеціальних знань. Окрім цього, для з'ясування всіх обставин справи окрім надання суду письмових заперечень, необхідно також заслухати усні пояснення учасників справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника відповідача Кучерка Дмитра Анатолійовича про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача Кучерка Дмитра Анатолійовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С. В. Прудник