Справа № 308/16874/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2022 місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, обіймає посаду поліцейського відділення комунально-експлуатаційного забезпечення центру забезпечення ГУНП в Закарпатській області, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 62022140160000224, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2022,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 62022140160000224, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2022.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022140160000224 від 28.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Встановлено, що 04.12.2022, приблизно о 17 год. 35 хв., поліцейський відділення комунально-експлуатаційного забезпечення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел на збут наркотичного засобу, всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, із наступними змінами і доповненнями, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, із наступними змінами та доповненнями, усвідомлюючи, що не є суб'єктом господарювання та немає ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут психотропної речовини, діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, під час спілкування з ОСОБА_8 (який діяв під контролем правоохоронних органів із зміненими анкетними даними) в місті Ужгороді неподалік будинку за адресою: проспект Свободи, 2, збув йому психотропну речовину - метамфетамін, за що отримав грошові кошти у розмірі 11000 грн.
Маса психотропної речовини - метамфітаміну становить 2,3187 грам та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
Крім того, 19.12.2022, приблизно о 08 год. 00 хв., поліцейський відділення комунально-експлуатаційного забезпечення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел на повторний збут психотропної речовини, всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, із наступними змінами і доповненнями, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, із наступними змінами та доповненнями, усвідомлюючи, що не є суб'єктом господарювання та немає ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут психотропної речовини, діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, під час спілкування з ОСОБА_8 (який діяв під контролем правоохоронних органів із зміненими анкетними даними) в салоні автомобіля марки автомобілі марки «Тойота» моделі «Авенсіс», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Ужгороді неподалік адреси: вул. Доманинська, будинок 308, збув йому психотропну речовину - метамфетамін, за що отримав грошові кошти у розмірі 17600 грн.
Приблизна маса психотропної речовини - метамфітаміну становить 8 грам та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», є психотропною речовиною, обіг якої обмежено. Після передачі психотропної речовини був затриманий працівниками правоохоронного органу.
19.12.2022, о 08 год. 09 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
19.12.2022 відносно ОСОБА_4 складено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження. Всі зібрані в сукупності матеріли та докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Зауважує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності, як службової особи, та можливого ухилення від досудового слідства, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 є поліцейським і може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як добре обізнаний із особливостями роботи правоохоронних органів.
Слідчий вказує, що відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. У разі обрання іншого ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, враховуючи те, що він є діючим поліції, останній зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України поза межами пункту пропуску через державний кордон України, а також переховуватися на території України.
2. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
Враховуючи той факт, що в основу підозри, та однією із підстав притягнення ОСОБА_4 , до кримінальної відповідальності є надані покази свідка ОСОБА_8 , відповідно є підстави вважати, що він буде здійснювати тиск та вплив на останнього. ОСОБА_4 зможе впливати на понятих, експертів та спеціалістів, які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертів, які працюють в структурі МВС, до якої також входить Національна поліція. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на волі, ОСОБА_4 може використати свої зв'язки для незаконного впливу на понятих, які брали участь у першочергових слідчих діях, чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Як зазначає слідчий, підставою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під варту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вивченням особи підозрюваного, на даний час, встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Одночасно з цим, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчим суддею, крім ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, поряд з іншими обставинами, оцінюється майновий стан підозрюваного.
Беручи до уваги те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів. У разі внесення застави слідчий просить покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні сторони обвинувачення, у тому числі з ОСОБА_8 ; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати відносно його підзахисного більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях. Зауважив, що ризики, зазначені у клопотанні, відсутні, а також запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, можливо, застосувавши більш м'який запобіжний захід, зокрема, домашній арешт. Вказує, що прокурор не довів, що запобігти зазначеним у клопотання ризикам неможливо, застосувавши більш м'який запобіжний захід. Наголошує, що підозрюваний веде спокійний спосіб життя, має постійне місце проживання, працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, у вчиненому розкаюється, впливати на свідків наміру немає, так як вину визнає, перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб не буде та має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження № 62022140160000224 підтверджується, що органом досудового розслідування - шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 19.12.2022, о 08.09 год., в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
19.12.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно у великих розмірах.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.11.2022; протоколом огляду покупця, ідентифікації та вручення грошових коштів від 04.12.2022; протоколом огляду та добровільної видачі предметів та речей від 04.12.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.12.2022; висновком експерта № СЕ-19/107-22/11170-НЗПРАП від 14.12.2022; протоколом огляду покупця, ідентифікації та вручення грошових коштів від 18.12.2022; протоколом огляду та добровільної видачі предметів та речей від 19.12.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.12.2022.
Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного, який є молодою особою, стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, який є неодруженим та не має утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, а саме обіймає посаду поліцейського відділення комунально-експлуатаційного забезпечення центру забезпечення ГУНП в Закарпатській області, майновий стан підозрюваного та відсутність у нього судимостей.
Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що докази у повному обсязі не зібрано, а тому, існує ризик незаконного впливу на свідків, в тому числі й свідка ОСОБА_8 , які під тиском підозрюваного можуть змінити показання або надавати неправдиві покази.
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними у зв'язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 .
Крім того, слідчий суддя враховує, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, що становить підвищену суспільну небезпеку. Предметом інкримінованих злочинів виступають особливо небезпечні психотропні речовини і даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення, економіки та суспільства в цілому. Саме тому право кожного на охорону здоров'я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини та закріплене в ст. 49 Конституції України.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).
Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризиків неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.
У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, наявні обґрунтовані ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також беручи до уваги специфіку кримінального правопорушення, його суспільний резонанс, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Наявність характеризуючих даних про особу ОСОБА_4 , про якій вказує захисник, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують доводи сторони обвинувачення про те, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає, що у зв'язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, який є тяжким злочином, даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, підозрюваному слід визначити заставу - шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2481 грн.), відповідно становить 148860 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.
Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні сторони обвинувачення, у тому числі з ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15.02.2023, включно, у межах строку досудового розслідування, з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, - шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 148860 грн.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 19 грудня 2022 року о 08 год. 09 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.
Строк дії ухвали закінчується 15 лютого 2023 року, включно.
Тримання під вартою ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, - 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 148860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні сторони обвинувачення, у тому числі з ОСОБА_8 ;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 15 лютого 2023 року, включно, у межах строку досудового розслідування.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 22 грудня 2022 року о 16 год. 00 хв.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_9 ОСОБА_10