Справа № 521/6721/22
Пр-ня по справі № 1кп/521/1212/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА
м. Одеса, Україна
22 грудня 2022 року
Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 на стадії судового провадження розглянувши кримінальне провадження № 12021167470000784 від 22.12.2021 року, у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Одесі, громадянина України, має загальну середню освіту (11 класів), не офіційно працюючий різноробочим на будівельних майданчиках в м. Одесі, одружений, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обвинуваченого у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.
Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4
з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_3
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1.1. ОСОБА_3 22 грудня 2021 року в невстановлений час та місці, діючи умисно незаконно придбав, шляхом знахідки наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 9,22 грама, який було упаковано у два паперових згортка, обмотаних липкою стрічкою.
В той же день, 22 грудня 2021 року о 20 годині 09 хвилин за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_3 був зупинений поліцією та в нього було виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 9,2 грама, з масою канабісу у висушеному стані 7,66 грам, який останній зберігав при собі, у внутрішньому відділені своєї сумки для власного вживання без мети збуту та у подальшому добровільно видав поліції, поклавши на капот автомобіля патрульної поліції.
1.2.Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
2.1.Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що майже рік тому, точну дату не пам'ятає, він рухаючись з роботи випадково побачив на землі пакунок, який піднявши та помацавши зрозумів, що в ньому знаходиться заборонені речі, можливо наркотичний засіб. Підсвідомо він думав, що в пакунку знаходиться канабіс. Оскільки він раніше вживав такий наркотичний засіб, вирішив вказаний пакунок залишити. Через деякий час в той же день, його зупинили поліцейські і він добровільно видав вказані пакунки. В теперішній час розкаюється у вчиненому, обіцяє нові правопорушення не вчиняти.
2.2.За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
2.3.Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.
3.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
3.1.Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття.
3.2.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
4.Мотиви призначення покарання.
4.1.Переходячи до обговорення питання виду та розміру покарання, суд зважає на особистість обвинуваченого, його вік, обставини життя, соціальне положення, обставину, що пом'якшує покарання, яка викладена вище у вироку. Окрім того, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, характер, мотиви та обставини вчиненого проступку.
4.2.Даючи оцінку особистості обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться у віці 50 років. Має лише загальну середню освіту. Жодної спеціальності не отримав. Одружений. До війни проживав з дружиною та неповнолітньою дитиною. Загалом має трьох дітей і онуков. Дві доньки повнолітні, які створили свої сім'ї. Раніше судимих в сім'ї не має. Дружина разом із дітьми та онуками виїхала за кордон у Польщу, у зв'язку із війною. Зараз проживає сам. Не офіційно працює різноробочим на будівельних майданчиках в м. Одесі.
4.3.Намагаючись зрозуміти мотиви вчинку та мету, не в юридичному сенсі, а у сенсі буття, під час допиту обвинуваченого, можливо прийти до висновку, що ОСОБА_3 не має життєвих пріоритетів, а вільний час використовує занадто вільнодумно.
4.4.«Цінуйте час - він не стоїть на місці,
ОСОБА_5 з нього взять якмога більш користі,
А щоб як слід згострити ум,
Вступіть в Collegium logicum.
Там дух ваш добре намуштрують, …»1
4.5.В цьому частково сатиричному вислові Мефістофеля, гейби звернення до кожної людини яка так чи інакше марнотравно витрачає саме найдорожче що має у своєму житті - свій життєвий час. У даному випадку, ОСОБА_3 лишившись, без сім'ї, яка виїхала за межі України, не зміг заповнити свій вільний час розумним проведенням дозвілля. Ані хобі, ані захоплень, ані позитивного погляду на життя нажаль ОСОБА_3 не має, а тому при першій можливості вдався до згубної звички вживання наркотичних засобів, яку як поснив мав багато років тому.
4.6.Суд не вважає, ОСОБА_3 особою, яка здатна на ітераційні дії, оскільки вік та певний життєвий шлях особи показують певні його стереотипні погляди на життя, серед яких не має кримінальної направленості. Вказаний кримінальний проступок став можливий більше у зв'язку із неробством та байдужим ставленням до свого вільного часу. Натомість такі мотиви не звільняють особу від кримінальної відповідальності, оскільки як зазначив сам обвинувачений піднявши із землі пакунок, він зрозумів, що в ньому знаходиться наркотичний засіб (маріхуана), який він вирішив залишити собі і вжити. І саме така думка є вирішальною задля юридичної кваліфікації таких дій як кримінальний проступок, що порушує суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів.
4.7.Як і багато інших кримінальних правопорушень, даний проступок є наслідком відсутністі належної освіти і виховання у обвинуваченого, відсутності бажання займатись у вільний час особистим життям та/або соціальними чи культурно-оздоровчими програмами.
4.8.Вважаю, що для обвинуваченого ОСОБА_3 необхідним та достатнім для можливої зміни існуючого мислення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, повинно бути призначено покарання у вигляді штрафу. Призначаючи таке покарання суд враховує думку сторін кримінального провадження, які фактично погодили таке покарання між собою. Прокурор просив застосування покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Обвинувачений погодився із запропонованим покаранням, лише просив розстрочити суму штрафу для виплати частинами. Підстав для втручання суду у вид та міру покарання у даному провадженні суд не знаходить. Обставини особистості ОСОБА_3 та фактичні обставини правопорушення свідчать про можливості застосування визначеного сторонами покарання.
4.9.В порядку ч. 4 ст. 53 КК, суд вважає за можливо розстрочити виплату суми штрафу, яка очевидно є значною для обвинуваченого, в тому числі враховуючи політичну і економічну складову в державі, та ту обставину, що в Україні введений правовий режим воєнний стан, що накладає певні обмеження у можливостях заробітку для кожної людини.
5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
5.1. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов'язанні з залученням експертів, відповідно до ст. ст. 118, 122, 126 КПК, належить покласти на обвинуваченого.
5.2.Речові докази - наркотичні засоби, відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК підлягають знищенню.
5.3.Запобіжний захід обвинуваченому, враховуючи вид покарання не обирати.
5.4.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК України.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
1.1.Визнати ОСОБА_3 винним у скоєні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
1.2.На підставі ч. 4 ст. 53 КК розстрочити виплату штрафу ОСОБА_3 у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень строком на один рік (12 місяців), із сплатою перші 11 (одинадцять) місяців по 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) гривень. Останній, дванадцятий місяць - сплаті підлягає 1424 (одна тисяча чотириста двадцять чотири) гривні. Відповідно загальна сума штрафу буде складати 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
1.3.Розстрочку виплати штрафу обчислювати з моменту набрання вироком суду законної сили.
1.4.Речові докази по провадженню: 1)два паперові згортки зовні обмотані прозорим скотчем в середині яких знаходилась невідома речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою 9,2 грама, з масою канабісу у висушеному стані 7,66 грам (3,77 грам та 3,89 грам) - знищіти.
1.5.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень 20 копійок.
1.6.До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
1.7.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.
1.8.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
1.9.Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
1.10.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
С У Д Д Я: ОСОБА_6
[1] Йоганн Вольфганг фон Гете «Фауст», філософська трагедія (1774-1831 р.р.), Частина перша, 4.Кабінет Фауста; Переклад ОСОБА_7 (1955 рік).
1 Йоганн Вольфганг фон Гете «Фауст», філософська трагедія (1774-1831 р.р.), Частина перша, 4.Кабінет Фауста; ОСОБА_8 (1955 рік).