Справа № 947/28803/21
Провадження № 1-кп/947/524/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2022 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Прокурор звернувся з письмовим клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів з визначенням обов'язків, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання до десяти років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що обвинувачений, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб може вдатися до спроб переховуватися. Крім того, він може негативно вплинути на своєчасність виконання процесуальних рішень суду та дотримання розумних строків судового розгляду, чинити тиск на свідків у даному кримінальному проваджені, іншим чином перешкоджати судовому розгляду з метою уникненню справедливого покарання, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ризики на які посилається прокурор не доведені доказами. Зазначений обвинувальний акт більш року перебуває на розгляді в суді, за цей час відносно ОСОБА_5 не діяв ніякий запобіжний захід. Прокурор в клопотанні посилався на загальні норми КПК України, його доводи не обґрунтовані. Протягом досудового розслідування відносно ОСОБА_5 діяв запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, прокурор не довів, що ОСОБА_5 його порушував, тому слід відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думку учасників провадження, суд приходить до наступного.
В даному випадку, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме п. 33 рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ, яким визначено, що небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки в залежності від суворості можливого покарання; вона повинна визначатися з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що це не може служити виправданням утримання під вартою. При цьому, необхідно врахувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язку з державою, в якому він переслідувався за законом, і його міжнародні контакти.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Суд погоджується з прокурором щодо існуванням ризику можливого переховування обвинуваченого від суду.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»).
Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 ,має постійне місце проживання в місті Одесі, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обвинувачується у вчинення тяжкого кримінального правопорушення,в разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, суд вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого є у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти суд на стадії судового розгляду, є запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешт. Такий запобіжний захід, на думку суду, буде цілком співрозмірним злочину, який інкримінується обвинуваченому та даним про його особу, та зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків під час судового розгляду кримінального провадження.
Окрім цього, застосовуючи, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов'язки: знаходитись з за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування з учасниками кримінального провадження,свідками, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178,181,184,194,196,197,350,331,369-372 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів за адресою: АДРЕСА_1 та покласти на нього наступні обов'язки: не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування з учасниками кримінального провадження,свідками, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 встановити до 21.02.2023 року, включно.
Виконання ухвали та контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_5 покласти на РУП №1 в Одеській області, ГУНП в Одеській області, якому відповідно до вимог ч.4 ст.181 КПК України необхідно негайно поставити обвинувачену на облік, про що повідомити суд.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 що відповідно до ч.2 ст.179 КПК України у разі невиконання умов запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту або покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов'язань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_6