Справа № 947/14119/22
Провадження № 2-а/496/42/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю:
секретаря - Стрілець Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: інспектор 3-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенант поліції - Бондарчук Вадим Станіславович про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР № 5535326 від 27.06.2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 , місце реєстрації якої: АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.06.2022 року близько 10.00 години ранку, вона рухалась за кермом а/м Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Балківська в м. Одеса зі швидкістю близько 63-65 км/год., виїжджаючи на перехрестя побачила, що попереду загорілось червоне світло та збавила швидкість до повної зупинки авто. В цей час її зупинив інспектор 3-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції - Бондарчук В.С. та без будь-яких доказів на підтвердження порушення нею ПДР України швидко роз'яснив права та обов'язки. Потім повідомив, що вона перевищила швидкість руху на 5 км/год., що за словами інспектора було зафіксовано на приладі тс008449, фіксацію чого їй не показали та склали відносно неї постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, запропонувавши сплатити штраф у сумі 640 грн. Позивачка не погоджується із постановою, оскільки вважає, що не могла рухатись зі швидкістю 78 км/год., як це зазначено в постанові Серії ЕАР № 5535326 від 27.06.2022 року.
Також зазначає, що при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному Законом "Про Національну поліцію", тобто стаціонарно вмонтованим способом, натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 Закону "Про Національну поліцію". Крім того, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак «5.70»), вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці. Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким би підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70». Якщо представником поліції вимірювання швидкості руху автомобіля, яким керував водій, відбувалось з використанням лазерного вимірювача швидкості TruCam, який не пройшов необхідної сертифікації (навіть не зважаючи на проведення повірки вимірювального пристрою), то такі дії вчинено не у спосіб, передбачений законом, а отже використання показників лазерного вимірювача швидкості TruCam в якості доказів перевищення швидкості є безпідставним, а застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права і містить ознаки свавільного застосування адміністративні повноважень, окрім того, оскільки фіксування перевищення швидкості здійснено не стаціонарно вмонтованим приладом, а способом фіксації швидкості з руки, що ставить під сумнів цю зафіксовану перевищену швидкість руху її автомобіля.
У зв'язку із тим, що поліцейський під час розгляду справи роз'яснював позивачу права, передбачені ст. 268 КпАП України, але не навів будь-яких доказів про вчинення нею правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, вважає, що такі обставини, свідчать про грубе порушення її прав, оскільки остання про таке право не була поінформована, і відповідно про порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, що в свою чергу стало підставою для винесення оскаржуваної постанови за неповним з'ясуванням всіх обставин справи та перевірки їх належними і допустимими доказами. За наведених обставин, оскаржувана постанова на думку позивача прийнята з порушенням частини ч.2 ст.77 КАС України та п.3 ч.2 ст.2 КАС України та є необґрунтованою та такою, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Крім того, відповідач виніс постанову на бланку постанові, форма та зміст якої не передбачено чинним законодавством України. Той факт, що винесення постанови безпосередньо на місці вчиненні правопорушення (на дорозі), а не за місцезнаходженням відповідного органу, та без надання; часу на реалізацію відповідних прав, є порушенням права особи, яка притягається до відповідальності. До цього додає, що нескладання Відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення не дало їй можливості навіть ніяким чином висловити свою незгоду, із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ніде, окрім протоколу, вона свою позицію зафіксувати не змогла би. Ніяких пояснень Відповідачем не відбиралося. У оскаржуваній постанові ніяким чином пояснення або незгода з винністю у вчиненні адміністративного правопорушення не відображені. Винесення рішення з питання наявності або відсутності складу правопорушення, вини конкретної особи, тощо, може здійснюватися тільки судом. Винесення такого рішення будь-якою іншою службовою особою є привласненням функції правосуддя. Вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, тому звернулася до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР № 553526 від 27.06.2022 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у зв'язку з чим просить її скасувати та провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 20.09.2022 року було відкрито провадження по справі, розгляд справи проводився в порядку ст. 286 КАС України.
Позивач в судове засідання не з'явилась та надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягала (а.с. 104-108).
Представник Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - Рудик В.П. надав до суду відзив, в якому просив залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позов ОСОБА_1 - без задоволення. В обґрунтування відзиву зазначив, що 27.06.2022 року приблизно о 09 год. 45 хв. в ході виконання службових обов'язків інспектором роти УПП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 117 виявлено транспортний засіб «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо - ОСОБА_1 , яка рухалась зі швидкістю 78 км/год», перевищивши встановлене обмеження швидкості руху на 28 км/год., чим порушила пункт 12.4 Правил дорожнього руху затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306, якими визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Дана обставина була зафіксована лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam II №ТС008449 та підтверджується роздруківкою файлу 1656322914_14200_0627_094154 та відеозаписом з даного пристрою. Додав до відзиву роздруківку з даного пристоюю, де вказано систему географічних координат з кутовими величинами: географічна широта та довгота місця події.
Зазначає, що позивачу було повідомлено суть її правопорушення, роз'яснено права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Після чого позивач був інформований, що відносно неї на місці скоєння правопорушення розглядатиметься справа про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Результатом фіксації порушень правил дорожнього руху лазерним вимірювачем швидкості TruCam - є файл 1659600117_14200_0804_080157. Наданий відеозапис, зроблений з приладу LTI 20/20 TruCam II (серійний номер ТС008449), містить інформацію про обставини події, підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення, тому має розглядатись судом як доказ і оцінюватись у визначений процесуальним законом спосіб. Зазначений доказ відповідає критеріям належності та допустимості, оскільки одержаний з дотриманням закону та, як зазначалось вище, містить інформацію про обставини, які мають значення для справи. Зазначений пристрій (LTI 20/20 TruCam II ТС008449) відповідає всім вимогам законодавства та його покази являються належними, допустимими, достовірними доказами. Будь-які належні і допустимі докази, які б спростовували правильність здійснених технічним засобом вимірювань швидкості, позивачем надано не було. Лазерний вимірювач швидкості LTI20/20 TruCam II20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Виробник приладу TruCam II (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam II зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Як вбачається із сертифікату перевірки типу вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam II, прилад відповідає типу засобів вимірювальної застосовним вимогам Технічного регламенту. Даний сертифікат діючий до 26.12.2028 року. Зазначає, що можливість використання виробу «LTI 20/20 TruCam II» виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 24.12.2020 року №04/05/02-3560 та від 24.12.2020 року №04/05/02-3561 в яких зазначено про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Відповідно до відомостей Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/23906. виданого ДП «Укрметртестстандарт», лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam II № ТС008449 відповідає встановленим законодавством вимогам та є придатним до застосування станом та дійсний до 08.11.2022 року. У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі № 153/907/21 від 16 листопада 2021 року колегія суддів зазначила, що лазерний вимірювач швидкості "TRUCAM II LTI 20/20" відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів. Про що наведено висновок в Сьомому апеляційному адміністративному судді по справ № 153/907/21 від 16.11.2021 року. Отже, даний прилад фіксує правопорушення в автоматичному режимі, навіть у випадку тримання посадовою особою (інспектором) його в руках. Крім того, чинним законодавством України, зокрема ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не обмежено спосіб розміщення відеоприладу, яким є вимірювач швидкості TruCAM II № 008382 (тому використання з руки - дозволено), такого висновку дійшли судді П'ятого апеляційного адміністративного суду в постанові по справі № 521/6527/21 від 17.11.2021 року.
Разом з тим, в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано жодних належним та допустимих доказів, які б спростовували факт перевищення ним встановленої правилами дорожнього руху швидкості руху за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 117. В той же час, стороною відповідача надано відеоматеріали та покази технічних приладів, котрі підтверджують наявність в діяннях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Таким чином, з огляду на все зазначене вище в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Поліцейський мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача, розгляду справи на місці вчинення правопорушення, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необґрунтовані, не підкріплені нормами законодавства та доказами.
Також на електронну адресу суду, разом з відзивом надійшли відеофайли на підтвердження обставин справи. Суд, дослідивши зазначенні файли встановив, що авто Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 було зупинено поліцейським, водія одразу було повідомлено про те, що вона порушила швидкісний режим, та рухалась зі швидкістю 78 км/год., що підтверджується виміром приладу, що спростовує твердження позивачки, про те що лише у постанові вона дізналась про швидкість руху свого авто.
Третя особа - Інспектор 3-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції - Бондарчук В.С. в судове засідання не з'явився, причина неявки суду невідома.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення позивача, відзив на позовну заяву, дослідивши представлені суду письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 27.06.2022 року інспектором 3-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції - Бондарчук В.С., винесено постанову серія ЕАР № 5535326 від 27.06.2022 року відносно ОСОБА_1 . Згідно постанови, 27.06.2022 року приблизно о 09 год. 45 хв. в ході виконання службових обов'язків інспектором роти УПП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 117 виявлено транспортний засіб «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась зі швидкістю 78 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху на 28 км/год., чим порушила пункт 12.4 Правил дорожнього руху затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306
З відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції, доданого до відзиву на позовну заяву, на якому зафіксована подія, що мала місце 27.06.2022 року приблизно о 09 год. 45 хв., вбачається, що поліцейським був зупинений транспортний засіб «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 . Поліцейський пояснив позивачу причину зупинки транспортного засобу, показав прилад на якому зафіксовано, що водія рухалась зі швидкістю 78 км/год. та роз'яснив її права та обов'язки, згідно ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП.
Згідно 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Положеннями ч.1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів та ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Положеннями ст.280 КУпАП закріплено «обов'язок» посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Як вбачається зі змісту ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе за наявності події адміністративного правопорушення та вини цієї особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, на підставі своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють «Правила дорожнього руху».
У силу положень ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом п.п.1.3, 1.9 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, згідно з приписами п.12.4. ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Пунктом 11 ч. 1 ст .23 Закону «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ст.31 цього Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Як визначено ст. 35 «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно ст. 40 Закону «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг та будівель автоматичну фото- і відеотехніку, використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Водночас, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
«TruCAM» - це лазерний вимірювач швидкості, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. « НОМЕР_2 » автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Правомірність же використання співробітниками Департаменту ПП технічного приладу вимірювання швидкості «TruCAM ІІ» LTI 20/20, серійний номер ТС008449, підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом №22-01/23906 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданим ДП «Укрметртестстандарт» від 08.11.2021 року та чинне до 08.11.2022 року. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірюваної техніки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач
Правильність використання приладу вимірювання швидкості «TruCAM ІІ» LTI 20/20, серійний номер ТС008456, виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 24.12.2020р. №04/05/02-3561, за яким вказано про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES, визначений п. 5.1 ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 (в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IES 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт).
У відповідності до листа ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року за №22-38/49, лазерний вимірювач «TruCAM» відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений в першу чергу, саме для тримання його в руках під час вимірювань.
На підставі позитивних результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.04.2012р. №437 було затверджено тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером «УЗ 197-12». Міжповірочний інтервал становить 1 рік.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015р. за №1362, вказаний пристрій «TruCAM» виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
Однак, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ж ввозити на територію України відповідними партіями.
Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості «TruCAM», які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.
Згідно із п. 5.70 ПДР України, дорожній знак «Фото-, відеофіксування порушень ПДР» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Разом із тим, жодними нормами КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.
Обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов'язку дотримання запровадженого Законом та ПДР швидкісного режиму.
Відповідачем було додано до матеріалів справи роздруківку розташування пристроїв вимірювання швидкості «TruCAM», з якої вбачається, що ділянка дороги по вул. Балківська відстежується за допомогою такого пристрою.
Відеозаписом з нагрудної камери інспектора, спростовується твердження позивача, щодо не надання доказів про вчинення нею правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки з вказаного відеозапису прослідковується момент, коли інспектор після зупинки транспортного засобу та перевірки документів водія, показав результати лазерного вимірювача «TruCAM».
У той же час, за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку, чим і скористалась позивач.
Щодо тверджень позивача стосовно порушення порядку винесення постанови, тобто безпосередньо на місці вчинення правопорушення, без надання часу на реалізацію відповідних прав та без складання протоколу, суд зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі № 5-рп/2015 (надалі - Рішення) визначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Також, Конституційний Суд у вказаному рішенні звернув увагу на те, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даною статтею, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями ч.2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
На підставі вищезазначеного, суд зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснюється.
Крім того, вищезазначене, спростовує твердження позивача, що винесення рішення з питання наявності бо відсутності складу правопорушення, вини конкретної особи, може здійснюватися тільки судом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19.02.2020 року ( № 496/4315/16-а) дійшов висновку, що обов'язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.
Суд наголошує, що зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Так, відповідно до позиції висловленої колегією Верховного Суду України у постанові від 19.02.2020 року, винесеній за результатами розгляду справи №524/1284/17, у разі якщо постанова про притягнення до відповідальності за порушення ПДР не містить даних про технічний засіб, яким таке адміністративне правопорушення зафіксоване, то такий відеозапис, не може бути визнано належним доказом у справі.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова серії ЕАР № 5535326 від 27.06.2022 року містить дані технічного засобу, яким було зафіксовано адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, інспектор патрульної поліції при винесенні постанови діяв на підставі закону та в межах наданих йому повноважень.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Положення ст.251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз.1 ч.2 ст.77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене відповідачем доведено, що постанова інспектора 3-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції - Бондарчук В.С.серії ЕАР № 5535326 від 27.06.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є законною, обґрунтованою та належною, а позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 1, 9, 7, 122, 245, 247, 251 КУпАП, 2, 5-9, 72, 76, 77, 159, 241-246, 250-251, 286, 293, 295-297 КАС України, «Про національну поліцію», -
УХВАЛИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: інспектор 3-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенант поліції Бондарчук Вадима Станіславовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд Одеської області в порядку, встановленому ст. ст. 293, 295-297 КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Буран В.М.