Номер провадження: 33/813/1369/22 Головуючий у 1-й інстанції: Громік Д.Д.
Єдиний унікальний номер судової справи:521/15091/22 Доповідач Базіль Л. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Базіль Л.В.,
за участі секретаря - Куріньової Л.С
особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2022 року, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення.
25 жовтня 2022 року постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси Кашигіна Д.В. визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі
17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Судом першої інстанції установлено, що 26.09.2022 року, о 09 год. 30 хв. в м. Одесі, по вул. Тираспольске шосе, 22/5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного огляду № 000913 від 26.09.2022 року, чим порушив п. 2.9а «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
03 листопада 2022 року не погоджуючись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову судді, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт категорично заперечує, що у зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення день, він перебував у стані сп'яніння. На думку скаржника, навіть лікар за результатами проведення огляду, не встановив у нього ознак сп'яніння.
На місці зупинки, поліцейським за допомогою технічного засобу, за наслідками проведення огляду, хоча і було встановлено факт перебування його у стані алкогольного сп'яніння, однак такі результати, на думку апелянта, були отримані з похибкою.
Твердить, що вимагав пред'явити документи до алкотестеру, свідоцтво про повірку та чек-роздруківку, щоб впевнитися у тому, що прилад є сертифікованим.
Зазначає, що хоча за результатами продуття ним технічного засобу алкотестеру «Драгер» на місці зупинки автомобілю, поліцейським фактично було виготовлено чек-роздруківку, однак до матеріалів справи цей документ не долучено.
Указує також і про відсутність у матеріалах справи направлення на огляд, у зв'язку з чим, на думку апелянта, неможливо встановити на якій підставі він мав проходити огляд у закладі охорони здоров'я.
Окрім того, посилаючись на наявність об'єктивних обставин, а також протиріч у справі, апелянт порушує перед апеляційним судом питання про призначення у справі експертизи зразка біологічного матеріалу на наявність у ньому вмісту етилового спирту, проведення якої просить доручити державній установі, шляхом проведення контрольного дослідження, на наявність вмісту етилового спирту зразка біологічного середовища (сечі), що було отримано від нього під час огляду на час, зазначений у матеріалах справи.
На вирішення експертизи поставити наступні питання: чи є в наданому дослідженні зразку біологічного середовища (сечі), що отримано на ім'я ОСОБА_1 , вміст етилового сприту, а якщо так, то які саме і в якій кількості? Чи є певні підстави вважати, що зразок біологічного середовища (сечі) належить саме ОСОБА_1 .?
Зазначає, що питання про призначення у справі указаної експертизи, ним порушувалося і під час перебування справи у провадженні суду першої інстанції, однак на думку апелянта, суд, відмовляючи у задоволенні його клопотання, безпідставно посилаючись на положення норм КПК України, необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи у справі.
Позиція учасника справи, висловлена ним в ході апеляційного перегляду справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з підстав у ній викладених, просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши пояснення особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , дослідивши та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду.
Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Судом першої інстанції вимоги указаних приписів закону дотримано у повному обсязі, а висновки суду ґрунтуються на повному та всебічному з'ясуванню усіх істотних обставин справи.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у відповідності до положень
ч.7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Ретельний аналіз доводів апеляційної скарги дає підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 не оспорює ту обставину, що до моменту зупинки транспортного засобу, саме він керував автомобілем, як і не заперечує апелянт ту обставину, що він тричі, спершу на місці зупинки за допомогою технічного засобу алкотестер «Драгер», а потім і за його клопотанням, у закладі охорони здоров'я, як з використання вищевказаного технічного засобу, так і шляхом відібрання біологічного зразку (сечі), проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Доводів щодо невідповідності змісту протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, апеляційна скарга не містить.
Предметом апеляційного перегляду є перевірка доводів апелянта щодо дотримання вимог закону під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також наявності правових підстав для призначення у справі експертизи.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд враховує наступне.
Щодо доводів про порушення вимог закону під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У відповідності до приписів ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. (ч.3 ст. 266 КУпАП).
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського (ч.4 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст. 266 КУпАП).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6
ст. 266 КУпАП).
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, регламентовано розділом II Iнструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі -Інструкція).
Так пунктами 1,7,9 розділу II указаної Інструкції визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Правові засади проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, унормовані розділом III Інструкції.
Пунктами 4,8,12,17,18 розділу III Інструкції передбачено, що метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».
Водночас, порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду”, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 (далі - Порядок).
Пунктами 13,14 Порядку визначено, що лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Сукупність указаних приписів закону було дотримано поліцейським та лікарем, під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння
ОСОБА_1 та фіксування обставин цих подій.
Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис та висновок експерта.
Як вбачається з матеріалів справи, події щодо зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , проходженням ним огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в подальшому у закладі охорони здоров'я, у відповідності до ч.2 ст. 266 КУпАП фіксувалися поліцейським за допомогою технічного засобу відеофіксації, про що правоохоронцем зроблено відмітку у протоколі про адміністративне правопорушення, а відеозапис, долучено до матеріалів справи.
Належність, допустимість та достовірність указаного відеозапису, як джерела доказів, апелянт не оспорює та під сумнів не ставить, не знаходить таких підстав і суд апеляційної інстанції.
З відеозапису, долученого поліцейськими до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 за вимогою поліцейського на місці зупинки пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу (алкотестеру “Драгер”), за результатами проведення тесту, цифровий показник приладу виявив 0,6 проміле алкоголю в крові ОСОБА_1 , тобто більше, а ніж максимально допустима норма (0,2). Матеріалами відеофіксації підтверджується, що за результатами проведення огляду, поліцейським було виготовлено чек-роздруківку, указану обставину, апелянт не заперечує.
Не погодившись із встановленими результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки автомобілю, ОСОБА_1 висловив прохання про доставлення його до закладу охорони здоров'я, з метою проходження огляду у лікарні, таке клопотання ОСОБА_1 було задоволено.
Безпосередньо у закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння двома методами, а саме - шляхом продуття алкотестеру, цифровий показник якого виявив 0,4 проміле алкоголю в крові, тобто більше, а ніж максимально допустима норма (0,2).
З відеозапису також вбачається, що у закладі охорони здоров'я, лікарем було роз'яснено ОСОБА_1 , що в основу висновку щодо результатів медичного огляду буде покладено саме результати проведеного дослідження біологічного зразку (сечі), та лише у тому разі, якщо показник результатів буде перебільшувати максимально-допустиму норму, у висновку буде встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Як свідчить відеозапис, за результатами лабораторного дослідження, відібраного у ОСОБА_1 біологічного матеріалу (сечі), у її вмісті виявлено показник алкоголю на рівні 0,8 проміле.
Таким чином, у всіх трьох випадках проходження огляду, шляхом використання різних методів, було встановлено та зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Указані обставини, зафіксовані та відображені у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, датованого 26.09.2022 та складеного лікарем КНП: “ООМЦПЗ” ООР ОСОБА_2 (а.с. 3).
Вказаний документ, містить інформацію, серед іншого про те, що він складений на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000913.
Вбачається, що документ складений відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , направленого на огляд інспектором в Одеській області, старшим лейтенантом
Панченком А.І.
Пунктом 10 указаного висновку зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, формулювання у висновку “ознак сп'яніння не виявлено” викреслено, як зайве.
Документ вручено особисто ОСОБА_1 під підпис, засвідчено підписом лікаря, що проводив огляд та скріплено печаткою закладу охорони здоров'я.
Матеріали відеозапису, наявні у матеріалах справи, також містять підтвердження того, що копію висновку, лікарем було вручено особисто ОСОБА_1 .
Поряд з цим, матеріали справи не містять та до апеляційної скарги не долучено відомостей про те, що указаний висновок, складений за результатами проведення огляду, оскаржувався водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку, як то передбачено п. 14 Порядку.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що в основу формулювання звинувачення ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, поліцейським покладено саме висновок, складений лікарем за результатами проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, який апелянтом у порядку, передбаченому законом не оскаржувався.
За таких обставин, є недоречними доводи апелянта щодо відсутності у матеріалах справи чек-роздруківки, виготовленої за результатами проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, оскільки ці відомості не були покладені в основу формулювання інкримінованого правопорушення, тобто не становили обсяг звинувачення, а тому їх відсутність не має юридичного (правового) значення у даному конкретному випадку.
З цих підстав, апеляційний суд відхиляє і доводи апелянта щодо відсутності у матеріалах справи інформації про калібрування та повірку технічного засобу алкотестеру “Драгер”, так як отриманні за його допомогою відомості не входять до предмету доказування у цій справі.
Що стосується доводів про відсутність у матеріалах справи направлення на огляд, то апеляційний суд зазначає, що із відеозапису, наявного у матеріалах справи вбачається, що указаний документ було складено поліцейським та на підставі цього документа, проведено медичний огляд ОСОБА_1 , указані обставини зафіксовані у висновку щодо результатів огляду, де зазначено уповноважену службову особу, якою доставлено водія транспортного засобу на медичний огляд.
Твердження апелянта щодо неможливості встановлення підстав для проходження ним огляду у закладі охорони здоров'я є надуманими, оскільки саме за проханням ОСОБА_1 , після проходження ним огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та висловлення ним незгоди з результатами такого огляду, його було направлено та доставлено поліцейським до закладу охорони здоров'я.
Об'єктивних обставин, які б свідчили про дійсне порушення вимог закону під час проходженням ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння апеляційним судом не встановлено, а доводи апеляційної скарги такі висновки не спростовують.
Щодо доводів про доцільність призначення у справі експертизи зразка біологічного матеріалу, відібраного під час проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
У відповідності до ч.1 ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Порушуючи питання про призначення експертизи у справі на стадії апеляційного перегляду, апелянт посилається на наявність у справі протиріч, які неможливо усунути без застосування спеціальних знань.
При цьому, апелянт не наводить обґрунтувань на предмет доведення того у чому саме, на його думку, полягає недостовірність, неточність чи недопустимість результатів огляду, отриманих за наслідками дослідження, відібраного біологічного матеріалу (сечі).
Відмовляючи у задоволенні указаного клопотання, апеляційний суд, окрім вищевказаних обставин, виходить також із того, що висновок, складений за результатами медичного огляду, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржувався, що свідчить про те, що фактично апелянт погодився із результатами проведеного огляду, а також апеляційний суд зважає і на ту обставину, що ОСОБА_1 тричі проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння, шляхом застосування двох різних методів, і у всіх трьох випадках було встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
За таких умов, апеляційний суд не вбачає підстав ставити під сумнів результати медичного огляду, отримані за наслідками проведення біологічного дослідження матеріалу (сечі), відібраного у ОСОБА_1 , відтак відсутні обставини щодо потреби застосування спеціальних знань у справі, а тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі експертизи зразка біологічного матеріалу слід відмовити.
Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.
Суд першої інстанції під час розгляду справи, зважив на доводи особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, надав їм належну правову (юридичну) оцінку, будь-яких доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм матеріального та процесуального права, які можуть бути підставою для скасування судового рішення, відповідно до ст.294 КУпАП, апелянтом не наведено.
За результатами апеляційного розгляду справи, підстав для скасування постанови суду та закриття провадження у справі щодо
ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. 273, 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі експертизи зразка біологічного матеріалу відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Л.В. Базіль