Номер провадження: 22-ц/813/4159/22
Справа № 522/11585/21
Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.
Доповідач Вадовська Л. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,
переглянувши справу №522/11585/21 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України в Одеській області, державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2021 року у складі судді Бондар В.Я., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 22 червня 2021 року до суду з вищеназваним позовом, просив встановити та визнати порушенням статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що відбулися у державній установі «Одеський слідчий ізолятор» відносно позивача ОСОБА_1 у період з 22 квітня 2008 року по 22 квітня 2009 року; призначити позивачу справедливу сатисфакцію у розмірі 3000000,00 грн.; стягнути за рахунок коштів державного бюджету України з Державної казначейської служби на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000000,00 грн. (а.с.1-9).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2021 року відкрито провадження у справі (а.с.30).
Відповідачі позов не визнали.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2021 року провадження в справі закрито в частині вимог на підставі пункту 1 частини 2 статті 255 ЦПК України (не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства), в частині вимог на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України (набрало законної сили рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав) (а.с.94-95).
Висновок суду мотивовано тим, що постановою Одеського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року в справі №1527/4804/12 частково задоволено позов ОСОБА_1 до держави про відшкодування моральної шкоди, якою при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди враховані обставини та умови тримання під вартою, що відповідно до практики ЄСПЛ визначено як тортури та катування людини, що вказує сам позивач. Тому, суд приходить до висновку, що набрало законної сили рішення, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що підпадає під положення пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України. Крім того, у обраного позивачем способу захисту як встановлення та визнання порушення статті 3 Конвенції відсутні правові наслідки, такий спосіб захисту не є ефективним. Тому, провадження в цій частині підлягає закриттю по пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, отже саме по собі порушення статті 3 Конвенції про захист прав і основоположних свобод є підставою для стягнення моральної шкоди відповідно до позову ОСОБА_1 .
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 3 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду про закриття провадження у справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.107-115).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає у відсутності підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У справі №1527/4804/12 ухвалено рішення за позовом ОСОБА_1 до держави в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, прокуратури Одеської області про відшкодування шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням розумних строків судового розгляду кримінальної справи, тривалістю протягом 8 років 6 місяців перебування під слідством та судом, що включає також і період перебування під вартою.
Отже, предметом та підставою для звернення до суду було порушення прокуратурою Одеської області частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; відповідачем при розгляді цивільної справи №1527/4804/12 є прокуратура, а державна установа «Одеський слідчий ізолятор» участі у розгляді цивільної справи не приймала.
У даній справі №522/11585/21 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про відшкодування шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що шкода здоров'ю завдана позивачу в СІЗО у зв'язку з умовами, несумісними з життєвими, що згідно практики ЄСПЛ вважаються катуванням над людиною, що відбулося в період тримання позивача під вартою з 22 квітня 2008 року по 22 квітня 2009 року в ізоляторі тимчасового затримання, не закінчилося у часі та триває на час звернення позивача з позовною заявою до суду.
Отже, предметом і підставою для звернення до суду є порушення державною установою «Одеський слідчий ізолятор» статті 3 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, що відповідно до практики ЄСПЛ визначено як тортури та катування; у даній справі відповідачем є державна установа «Одеський слідчий ізолятор», а прокуратура Одеської області до участі не залучена.
Таким чином, у справах №522/11585/21 та №1527/4804/12 різними є сторони, предмет та підстави позовних вимог про відшкодування шкоди, що виключає застосування положень пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, визначено, що нікого не може бути підданий катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Оскільки порушення статті 3 Конвенції є підставою для відшкодування моральної шкоди, то таке порушення має бути встановлено судом.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди згідно пункту 9 частини 2 статті 16 ЦК України є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Таким чином, посилання суду на те, що обраний спосіб захисту не є ефективним, що у обраного позивачем способу захисту як то встановлення та визнання порушення статті 3 Конвенції відсутні правові наслідки, в силу чого дане підпадає під положення пункту 1 частини 1 статті 225 ЦПК України, є помилковим.
Оскаржувана ухвала про закриття провадження у справі як така, що постановлена за відсутності підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України, підлягає скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа призначалась до розгляду на 10 березня 2022 року, 1 грудня 2022 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; учасників справи про розгляд справи повідомлено надісланням «SMS-повідомлення «Судова повістка про виклик до суду…» та надісланням на електронну адресу документу в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду...», підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 1 грудня 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст.374, ст.ст.379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2021 року про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України в Одеській області, державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про відшкодування шкоди - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2022 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Г.Я.Колесніков
Є.С.Сєвєрова