Справа № 496/1493/22
Провадження № 2/496/1159/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю:
секретаря - Стрілець Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Дачненської територіальної громади Одеського району Одеської області в інтересах: малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2. до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом згодом його уточнив в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Позов обґрунтовано тим, що виконавчий комітет Дачненської сільської ради вивчив стан батьківських обов'язків ОСОБА_2 відносно до малолітньої доньки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ще до народження дитини, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживали разом. Але так як шлюб не був розірваний, батько дитини був зареєстрований ОСОБА_2 . Дитина весь час проживала з матір'ю. Мати дитини - ОСОБА_3 має низький рівень виховного потенціалу морально не стабільна, не виявляє інтересу до внутрішнього світу власної дитини, не спілкується з донькою в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, систематично не з'являється вдома, офіційно не працює, не здійснює догляд за дитиною та періодично перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Дитина гіперактивна, потребує постійного нагляду дорослих та допомоги психолога, але матір не приділяє достатньої уваги стану здоров'я доньки. Відповідно до рішення виконавчого комітету Дачненської сільської ради від 28 жовтня 2022 року народження, №352 «Про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 та затвердження висновку про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав», дитину було відібрано від матері та подано позов до суду.Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Дачненської сільської ради від 24 листопада 2021 року малолітня ОСОБА_1 тимчасово влаштована у родину своєї бабусі, ОСОБА_4 , яка фактично з народження дитини здійснювала за нею догляд. Відповідач - ОСОБА_2 участі в житті та вихованні дитини не приймає. У ході телефонної розмови з ним, він повідомив, що не являється біологічним батьком дитини, жодного разу не бачив та не приймав участі у вихованні, з матір'ю дитини вони також не спілкуються.З метою захисту прав та законних інтересів дитини, слід позбавити батьківських прав ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 28.06.2022 р. було відкрито загальне позовне провадження (а.с.34).
Ухвалою суду від 29.08.2022р. підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.39).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог, не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с.48).
Відповідач в судове засідання не з'явився причини неявки суду невідомі, був повідомлений належним чином про, що свідчить у справі поштове повідомлення про вручення судової повітки (а.с.46), також викликався до суду телефонограмою на 08.12.2022р. (а.с.45).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з тим, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, відповідач не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , зареєстрованого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 2824 (а.с.7).
Відповідно до довідки ВДРАЦС у м. Одесі №24268/56-18 від 20.11.2021р. актовий запис про народження №2824 від 23.03.2015р., складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька дитини внесені відповідно до ст. 133 СК України (запис подружжя батьками дитини). Перевірку проведено за період з дати народження особи по теперішній час, у тому числі по поновленим актовим записам (а.с.5).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_3 вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Згідно протоколу бесіди Дачненської сільської ради від 18.01.2021р. з ОСОБА_2 батьком малолітньої дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході телефонної розмови з ОСОБА_2 , його повідомлено щодо відібрання дитини від та її тимчасове влаштування до бабусі ОСОБА_4 . На що ОСОБА_2 повідомив, що не являється біологічним батьком дитини, жодного разу її не бачив та не приймав участі у вихованні з ОСОБА_3 (матері дитини) вони не спілкуються. На засідання комісії з'являтися не збирається, так як не вважає себе батьком дитини. Зі слів ОСОБА_2 ще до народження ОСОБА_1 , вони з ОСОБА_3 вже не проживали. Але офіційно шлюб не було розірвано, тому його зареєстрували як батька дитини. Вирішили: винести на розгляд комісії з питань захисту дитини питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 (а.с.6).
Рішенням виконавчого комітету Дачненської сільської ради №58 від 22.02.2021р. про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3), згідно висновку виконавчого комітету Дачненської сільської ради №58 від 22.02.2021р. про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 27.10.2021р. в АДРЕСА_1 , умови проживання задовільні, опалення пічне та газове. Але до кімнати де проживає ОСОБА_3 доступу не було, було замкнено. У дитини є окрема кімната, ліжко, стіл для навчання. Мати не виконує своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї неповнолітньої доньки (а.с.30).
Рішенням виконавчого комітету Дачненської сільської ради №352 від 28.10.2021 р. про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 та затвердження висновку про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав (а.с.28), згідно висновку виконавчого комітету Дачненської сільської ради №352 від 28.10.2021 р. про доцільність відібрання малолітньої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 , без позбавлення її батьківських прав (а.с.31)
Згідно наказу №74 від 24.11.2021р. служби у справах дітей Дачненської сільської ради, про тимчасове влаштування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в сім'ю ОСОБА_4 (а.с.26).
Згідно листа Служби у справах дітей Дачненської сільської ради від 10.01.2022р. №6 повідомили ОСОБА_2 , що 20.01.2022р. о 15:00 годині відбудеться засідання комісії з питань захисту прав дітей Дачненської сільської ради за адресою: Одеська область Одеський район с. Дачне вул. Шахтарська, 8 «а». На даному засіданні розглядатиметься питання щодо доцільності позбавлення Вас батьківських прав відносно Вашої малолітньої доньки, ОСОБА_1 16.03.2015р. (а.с.11).
Згідно листа Служби у справах дітей Дачненської сільської ради від 08.02.2022р. №13 повідомили ОСОБА_2 , що 18.02.2022р. о 15:00 годині відбудеться засідання комісії з питань захисту прав дітей Дачненської сільської ради за адресою: Одеська область Одеський район с. Дачне вул. Шахтарська, 8 «а». На даному засіданні розглядатиметься питання щодо доцільності позбавлення Вас батьківських прав відносно Вашої малолітньої доньки, ОСОБА_1 16.03.2015р. (а.с.12).
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно статей 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їхній фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дітей.
Приписами вказаної Конвенції, Закону України «Про охорону дитинства», Європейської Конвенції «Про здійснення прав дітей», ратифікованої Україною 03.08.2006 р., Конвенції «Про юрисдикцію, право, яке признається, виконується та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей», ратифікованої Україною 14.09.2006 р., гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимогам ст. 150 СК України.
Згідно ст. 164 Сімейного Кодексу України, батьки, які ухиляються від своїх обов'язків по вихованню дітей, можуть бути позбавлені судом батьківських прав. Позбавлення батьківських прав - це захист інтересів дітей і санкція за протиправну поведінку батьків.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Вищевикладені обставини свідчать, про байдуже ставлення відповідача до виховання своєї дитини, так як жодного з обов'язків які передбачені національним та міжнародним законодавством, а також моральним сімейними цінностями відповідач не виконує, зухвало нехтує та проявляє батьківську бездіяльність.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
З змісту позову вбачається, що ОСОБА_2 нібито ні є біологічним батьком ОСОБА_1 . Такий висновок представники позивача зробили на підставі спілкування з відповідачем, при цьому усі наявні в справі документи вказують на те що, з юридичної точки зору відповідач є батьком дитини. Отже суд виходить з презумпції батьківства відповідача по відношення до ОСОБА_1 , поки це не спростовано в передбаченому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно вимог чинного законодавства батьки повинні матеріально утримувати своїх дітей.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України відповідач - батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини», ч. 7, ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, тощо.
При цьому судом не встановлено, що у відповідача наявні непрацездатні члени сім'ї чи діти, яких він повинен утримувати за законом або судовим рішенням.
Разом з тим, ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому, ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ст.7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2022 рік», у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
При визначенні сум аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд керується Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», яким встановлено, що прожитковий мінімум на утримання дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні, за таких обставин мінімальною сумою аліментів, яку необхідно стягнути з кожного з відповідачей, становить 50% від прожиткового мінімуму, що складає не менше 1400 грн., що на думку суду є необхідним для утримання дитини відповідного віку.
Тому з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання його малолітньої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд стягує аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2618 гривень щомісячно до досягнення донькою повноліття які слід перераховувати на особистий рахунок дитини відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.
Представником позивача зазначено, що дитина перебуває у бабусі ОСОБА_4 , тож аліменти підлягають стягненню з батьків на особистий рахунок у Державному ощадному банку України, що відкрито на ім'я дитини. А у разі отримання опікунства над дитиною стягнення підлягають на користь опікуна на утримання дитини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Статтею 169 СК України передбачено право батьків на поновлення у батьківських правах, тому відповідач не позбавлений цієї можливості, якщо змінить своє відношення до дитини, проявить турботу та піклування щодо сина.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 7, 150, 157, 164, 169 СК України, ст. ст. 81, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ЗУ «Про охорону дитинства»,-
УХВАЛИВ :
Позов органу опіки та піклування Дачненської територіальної громади Одеського району Одеської області (67625, Одеська область, Одеський район, с. Дачне, вул. Шахтарська, 8-а) в інтересах: малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2. до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно його доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання його малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2618 гривень з дня подання позову, тобто з 11.05.2022 року до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , які перераховувати на особистий рахунок дитини відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
Суддя Буран В.М.